Розділ «Ж-З»

ЗАГАЄВИЧ Микола

(1889-18.11.1918) — сотник Армії Української Держави.

Загаєвич Микола, фото 1910-х років (Золоті Ворота. Історія Січових стрільців. — Киів. — 1992)

Народився у м. Яворів на Галичині. З липня 1914 р. служив у Легіоні Українських січових стрільців. У 1916 р. — хорунжий, командир чоти 3-ї сотні УСС. У вересні 1916 р. потрапив до російського полону. Перебував у таборі для військовополонених під Царициним (у Дубовці).

13.01.1918 р. разом з іншими полоненими старшинами УСС прибув до Києва, де став одним із організаторів Галицько-Буковинського куреня Січових стрільців (згодом — 1-го куреня Січових стрільців). З 01.03.1918 р. — командир сотні 1-го куреня 4-го (1-го) Січового полісу Армії УНР.

Після розформування полісу німцями 30.04.1918 р. виїхав до Запорізької дивізії, де очолив бомбометну сотню 2-го Запорізького полісу Армії Української Держави, сформовану з галичан-січовиків. Наприкінці вересня 1918 р, після отримання дозволу гетьмана П. Скоропадського на формування Окремого пішого загону Січових стрільців, переїхав разом із сотнею до Білої Церкви, місця формування загону. Очолював 3-тю сотню Січових стрільців, загинув у бою під Мотовилівкою під час протигетьманського повстання. Після вступу військ Директорії до Києва похований у Маріїнському парку.

Андрух І. Січові стрільці у корпусі ген. Натієва//Літопис Червоної Калини. — Львів — 1930. — Ч. 4. — С. 6; Золоті Ворота. Історія Січових стрільців. — Київ. — 1992; Сушко Р. Знак часу//Літопис Червоної Калини. — Львів. — 1929. — Ч. 1. — С. 18–19; УСС, Українські січові стрільці. — Львів. — 1935. — С. 148.

ЗАГОРОВСЬКИЙ Олександр Пилипович

(16.06.1868-?) — полковник Армії УНР.

Народився у Мінській губернії. Закінчив Віленське піхотне юнкерське училище за 2-м розрядом (1897), служив у 120-му піхотному Серпухівському полісу (Мінськ), згодом — старший ад'ютант штабу 30-ї піхотної дивізії, завідувач обозу цієї дивізії. Останнє звання у російській армії — підполковник.

З 05.09.1918 р — начальник 2-ї частини організаційного відділу Головного управління Генерального штабу Української Держави. Станом на 19.04.1920 р. — начальник нагородного відділу Військового міністерства УНР. З 24.07.1920 р. — начальные 3-го відділу персонального управління Головної мобілізаційно-персональної управи Військового міністерства УНР. Подальша доля невідома.

ЦДАВОУ. — Ф. 1075. — Оп. 2. — Спр. 37. — С. 201–204; Спр. 652. — С. 39, Список капитанам армейской пехоты на 1911. — СПб. — С. 1641.

ЗАГОРОДНІЙ Михайло Андрійович

(11.11.1881-27.06.1931) — старшина Дієвої армії УНР.

Народився у Херсоні. Закінчив Одеське піхотне юнкерське училище, служив у 59-му піхотному Люблінському полку (Одеса), у складі якого брав участь у Російсько-японській війні. У складі 328-го піхотного Новоузенського полку брав участь у Першій світовій війні. Був нагороджений Георгіївською зброєю. У 1917 р. закінчив два прискорених курси Військової академії Генерального штабу у Петрограді. Обіймав посади в. о. старшого ад'ютанта штабу 71-ї піхотної дивізії та старшого ад'ютанта оперативного відділу штабу 6-ї армії. Останнє звання у російській армії — підполковник.

З 01.01.1918 р. — начальник оперативного відділу штабу Одеської військової округи (українізованої). З 16.04.1918 р. — начальник відділу з формування 3-го Херсонського корпусу Армії УНР, згодом — старший осавул штабу 1-го Подільського корпусу Армії Української Держави. З січня 1919 р. — начальник інспекторського відділу Головного штабу УНР.

У липні 1919 р. повернувся до Одеси, вступив до Збройних Сил Півдня Росії, які на той час зайняли місто. Сформував та очолив зведений полк 15-ї піхотної дивізії, який брав участь у боях проти Дієвої армії УНР. У січні 1920 р. з рештками полку намагався пробитися до Польщі, але потрапив у полон до червоних.

З 01.02.1920 р. — у РСЧА: викладач тактики 94-х Одеських піхотних курсів (згодом — 13-ї Одеської піхотної школи). У 1928 р. був демобілізований. Згодом працював землеміром комунікаційного відділу Одеси. 29.10.1930 р. був заарештований у справі «Весна» (т. зв. контрреволюційна змова колишніх офіцерів). 03.06.1931 р. був засуджений до розстрілу. Страчений.

ДАСБУ. — Ф. 6. — Спр. 67093-фп. — Т. 2513–2514, архівно-слідча справа Загороднього М А.; Список лиц с высшим общим военным образованием состоящих на службе в РККА к 01.03.1923 р. — Москва. — 1923.

ЗАГОРОДНІЙ Пімен Юхимович

(?—?) — підполковник Дієвої армії УНР.

Народився на Київщині. Останнє звання у російській армії — підполковник.

З 02.07.1918 р. та у 1919 р — помічник начальника відділу у Головному штабі Української Держави, згодом — Дієвої армії УНР. Станом на 05.04.1919 р. — квартир'єр управи Головного штабу УНР. З 07.06.1919 р. — начальник інспекторського відділу Головного управління Генерального штабу Дієвої армії УНР. Подальша доля невідома.

ЦДАВОУ. - ф. 1075. — Оп 2. — Спр. 37. — С 201–204