TextBook Походив з дворян Київської губернії. Народився у м. Млава Плоцької губернії. Закінчив кадетський корпус, 2-ге військове Костянтинівське училище (1894), вийшов підпрапорщиком до 8-ї артилерійської бригади. Закінчив Офіцерську артилерійську школу (1913). На початку Першої світової війни — командир 4-ї батареї 17-ї артилерійської бригади, у складі якої потрапив до німецького полону. Останнє звання у російській армії — підполковник.
З 05.11.1918 р., після повернення з полону, перебував на посаді старшого діловода управління постачання Головного артилерійського управління Військового міністерства Української Держави, згодом — УНР. З 29.04.1919 р. — начальник частини артилерійських склепів (складів) Головного артилерійського управління Військового міністерства УНР. 16.11.1919 р. був інтернований польською владою. З 27.05.1920 р. — у резерві старшин гарматного управління Військового міністерства УНР. Подальша доля невідома.
ЦДАВОУ. — Ф. 1075. — Оп. 2. — Спр. 311. — С. 42–46.
ТОЦЬКИЙ Антін Митрофанович(1.03.1886 — до 1929) — підполковник Армії УНР.
Народився у Житомирі. На військовій службі з 07.08.1914 р. Останнє звання у російській армії — поручик.
З 03.04.1918 р. — член ліквідаційної комісії інтендантства Південно-Західного фронту. З 01.09.1918 р. — старшина 6-го легкого гарматного полку Армії Української Держави, згодом — Дієвої армії УНР. З 01.02.1919 р. — командир 2-ї батареї цього полку. З 20.02.1919 р. — старшина 1-ї батареї Залізнично-Технічного корпусу Дієвої армії УНР. З 15.03.1919 р. — командир 2-ї батареї 1-го Залізничного гарматного полку Дієвої армії УНР. З 01.05.1919 р. — помічник командира цього полку. 09.12.1919 р. був інтернований польською владою. З 15.03.1920 р. — старшина 1-го гарматного полку та 16-го легкого гарматного куреня 6-ї Січової дивізії Армії УНР. З 04.07.1920 р. — старшина 17-го легкого гарматного куреня Армії УНР.
Похований на українському військовому цвинтарі у Щепіорно.
ЦДАВОУ. — Ф. 1075. — Оп. 1. — Спр. 67 — С. 135–136; Ф. 3172. — Оп. 1. — Спр. 73. — С 12.
ТРЕТЬЯКІВ Володимир Іванович(1882—?) — полковник Армії УНР.
Народився у Києві. Вступив на військову службу у 1900 р. Станом на 01.01.1910 р. — поручик 73-го піхотного Кримського полку (Могилів-Подільський). Останнє звання у російській армії — полковник.
В українській армії з 1918 р. Станом на 01.02.1922 р. — командир Окремої бригади Кордонної охорони Армії УНР. Подальша доля невідома.
ЦДАВОУ. — Ф. 1075. — Оп. 2. — Спр. 923. — С. 1–6.
ТРЕТЬЯКІВ Іван Іванович(?—?) — підполковник Армії УНР.
Станом на 01.01.1910 р. — поручик 15-го стрілецького полку (Одеса). Останнє звання у російській армії — капітан.
У 1920 р. — старшина управління військових комунікацій Військового міністерства УНР. З 01.11.1920 р. — старшина зв'язку штабу Армії УНР. Подальша доля невідома.
ЦДАВОУ. — Ф. 1075. — Оп. 2. — Спр. 653. — С. 34–55.
ТРИБРАТ Пилип Наумович(1891—?) — підполковник Армії УНР.
Народився на хуторі Трибрата Кременчуцького повіту Полтавської губернії. Останнє звання у російській армії — поручик.
У 1919 р. — помічник командира та командир 3-ї батареї 1-го (25-го) Залізничного гарматного полку Дієвої армії УНР. З грудня 1919 р. служив у 10-й бригаді Української Галицької армії. 07.05.1920 р. повернувся на службу до Армії УНР. З 18.01.1921 р. — штаб-старшина учбової батареї 3-ї гарматної бригади 3-ї Залізної стрілецької дивізії Армії УНР. З 21.04.1921 р. — підполковник, помічник начальника гарматного відділу Спільної школи підстаршин 3-ї Залізної стрілецької дивізії Армії УНР.
У 1920—30-х рр. жив на еміграції у Польщі. Подальша доля невідома.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921)» автора Тинченко Я.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Т“ на сторінці 7. Приємного читання.