Розділ «Л»

У червні 1920 р. разом з групою офіцерів-українців, які служили в ЗСПР, перейшов до Армії УНР. Був приділений до 2-ї гарматної бригади 2-ї Волинської дивізії. З 01.10.1920 р. — помічник завідувача артилерійської частини штабу Армії УНР. У 1921–1923 рр. — викладач артилерійської справи Спільної юнацької школи Армії УНР. По дальша доля невідома.

ЦДАВОУ. — Ф. 1075. — Оп. 2. — Спр. 653. — С. 34–55; Отрешко-Арський М. Воєнні школи Дієвої армії УНР//Тризуб. — 1973. — Ч. 71. — С. 9–18.

ЛЕОНТЬЄВ Борис Михайлович

(1878—14.09.1935) — полковник медичної служби Армії УНР.

Доктор медицини (1911), працював прозектором Обухівської лікарні, лікарем хірургічного відділення при Олександрівській лікарні сестер милосердя. У 1904–1905 рр. як лікар брав участь у Російсько-японській війні. У 1914 р. був мобілізований до армії.

З 21.02.1918 р. — працював медиком в українській армії. У 1920–1923 рр. був головним хірургом Армії УНР.

Помер у Калішу, похований на місцевому греко-католицькому цвинтарі.

ЦДАВОУ. — Ф. 1075 — Оп. 2. — Спр 652. — С. 53; Незабытые могилы. — Москва. — 2004. — Т. 4. — С. 130.

ЛЕЩУК Семен

(?—?) — підполковник Армії УНР. У російській армії — старшина. У січні 1919 р. — командир 2-го Чорноморського полку Дієвої армії УНР. У 1920–1921 рр. — старшина 5-ї Чорноморської бригади 2-ї Волинської дивізії Армії УНР.

Пузицький А. Бої Сірих за Коростень//За Державність. — Каліш. — 1930. - № 2. — С. 74; ЦДАВОУ. — Ф. 1078. -' Оп. 2. — Спр. 219. — С. 116–118.

ЛИМАРЕНКО-РИМАРЕНКО Олександр Кіндратович

(23.11.1886—?) — підполковник Армії УНР.

Народився у м. Київ. Останнє звання у російській армії — підполковник.

У 1920–1921 р. — начальник школи підстаршин 1-ї Запорізької дивізії Армії УНР. Подальша доля невідома.

ЦДАВОУ. — Ф. 3172. — Оп. 1. — Спр. 98. — С. 57–58.

ЛИМАРЕНКО Данило

(02.01.1895-14.08.1968) — сотник Армії УНР (підполковник в еміграції).

Народився у с. Карлівка Херсонської губернії. Закінчив Одеське військове училище (1916), служив у 4-му Фінляндському стрілецькому полку.

У 1919 р. — комендант штабу Запорізької групи Дієвої армії УНР. У 1920 р. перебував у партизанському загоні Гулого-Гуленка. Під час Першого Зимового походу у складі загону приєднався до Дієвої армії УНР, був командиром сотні 6-го куреня Низових Запорожців 1-ї Запорізької дивізії Армії УНР.

Лимаренко Данило, портрет 50-х (?) років (За Державність. — Торонто. — 1964. — Ч. 10)

З 1950 р. жив на еміграції у США. Помер у Філадельфії, похований у Баунд-Бруці.

Тризуб. — Нью-Йорк. — 1968. — Ч. 50. — С 23; Некролог//Вісті Комбатанта, — Нью-Йорк. — 1968. - № 4. — С. 61; Омелянович-Павленко М. Спогади українського командарма. — Київ. — 2002. — С. 215, 223.

ЛИПА Іван Львович

(24.02.1865—13.11.1923) — видатний український громадський та військовий діяч.