Розділ 2. «ЗЕЛЕНІ ЧОЛОВІЧКИ»

За повідомленням УНІАН, о 9-й годині українські прикордонники відновили роботу в пункті пропуску «Крим», який учора заблокували російські військові, увірвавшись туди зі зброєю. Однак на особовий склад продовжували тиснути психічно — погрожували, шантажували.

О 12:00 інформаційний портал Керчь.ФМ почав відстежувати ситуацію біля ще однієї української частини: «Зараз біля в/ч А0883 (Керч, 9-й кілометр) під’їхали дві вантажівки з російськими номерами (90-й рік). Ця частина охороняє повітряний простір України. У вантажівках близько 20 військових у касках. Навколо частини залягли російські кулеметники. Дружини й мами українських бійців заявили, що готові чергувати під частиною всю ніч, бо переживають, що вночі буде штурм. До військової частини приїхало близько 20 представників партії „Русское единство“. Вони вступають у суперечку на підвищених тонах із людьми, які підтримують українську армію»328.

Група «Інформаційний спротив» повідомила про перекинення російських військ морем: «Станом на 13:00 із Севастополя до виходу з озера Донузлав прибули „Шахтар“ і знятий із консервації великий протичовновий корабель „Очаків“. Триває нарощування сил на території Криму. За останню добу вже розвантажений п’ятий корабель: два великі десантні кораблі Балтійського флоту („Мінськ“, „Калінінград“), два ВДК Північного флоту („Оленегорський Гірник“, „Георгій Побідоносець“) і сьогодні „Азов“. Тільки за останню добу вивантажено до 300 чоловік і до 20 одиниць автомобільної техніки з кожного (!) корабля. Більш того, з „Азова“ вивантажено 7 одиниць БТР-80 і протитанкові комплекси „Штурм“»329.

О 13:56 портал «15 минут» повідомив: «За інформацією Генерального штабу Збройних Сил України, у Джанкої розташований 1-й мотострілецький батальйон „Восток“ 18-ї окремої механізованої бригади, яка дислокується в Калинівську Чеченської Республіки. У Криму також перебувають військовослужбовці 31-ї окремої десантно-штурмової бригади ВДВ, яка дислокується в російському Ульяновську, і 22-ї бригади спецпризначення з Краснодарського краю»330. За даними «15 минут», батальйон «Восток» належав до 291-го мотострілецького полку 42-ї гвардійської мотострілецької дивізії Міністерства оборони Російської Федерації, більшість бійців якого складали етнічні чеченці. «Восток» займається проведенням бойових операцій проти сепаратистів в особливо складних топографічних і кліматичних умовах Південно-Східної Чечні. Батальйон є також одним із головних джерел розвідувальної інформації щодо Чечні для російської військової розвідки.

Перекидання батальйону «Восток» на територію Криму робилося з однією метою — психічного тиску та залякування кримських татар. Розуміючи, що головна небезпека для окупантів походить саме від 330 тисяч колись депортованих Сталіним кримських татар, Путін віддав наказ президенту Чечні Рамзану Кадирову почати війну з одновірцями-мусульманами. Саме бійці «Востока» і «самооборона» Аксьонова винні у викраденнях, катуваннях і вбивствах активістів кримських татар.

На засіданні ВР України група депутатів на чолі з Борисом Тарасюком, колишнім міністром закордонних справ, внесли законопроект про вступ України до НАТО. За інформацією УНІАН, «законопроект являє собою поправки до закону „Про основи національної безпеки“, зокрема пропонує додати до ст. 6, де йдеться про національні пріоритети України, згадку про інтеграцію „в євроатлантичний простір“; а до ст. 8, де перераховані основні напрямки державної політики в галузі безпеки, після слів „набуття членства в Європейському Союзі“ додати „та Організації Північноатлантичного договору“»331.

Також під час брифінгу у ВР Петро Порошенко заявив, що вдруге збирається відвідати Крим: «Питання Криму має першочергове значення. Найближчим часом я збираюся вилетіти до Криму, аби поспілкуватися з військовослужбовцями наших частин та жителями Криму»332. Депутат зауважив, що переговори там є особливими: «Я зараз скажу те, що, мабуть, до мене ще не говорили, переговори з Кримом потрібно проводити непублічні»333. Щоправда, він так і не конкретизував, з ким він їх планував вести, але прибув до Сімферополя вже наступного дня.

Також цього дня на спеціальному брифінгу в Києві Порошенко заявив: «Ніхто Кримом торгувати не збирається. У жодному разі не може бути ніякого компромісу, коли Україна навіть за надзвичайно привабливих обставин втратить частину своєї території. Світ заплатить дуже велику ціну за цю помилку, яка відбувається в Криму. Ми маємо вимогу не деескалації, сьогодні має бути одна вимога — деокупації»334.

О 14:28 УНІАН, посилаючись на голову медіа-центру Міноборони в Криму Владислава Селезньова, повідомив, що російські війська знищили пункт управління українського об’єкта в зенітно-ракетному полку на мисі Фіолент: «Частину заблоковано, розбито апаратуру управління, стартові позиції ракет під контролем російських військ. Також російські військові хочуть розгорнути в Євпаторії зенітно-ракетний комплекс „Бук“»335.

О 16:00 українські ЗМІ повідомили, що поблизу ялтинської дивізії морської охорони викрадено директора Департаменту персоналу адміністрації Держприкордонслужби Михайла Коваля: «За попередньою інформацією, група в складі близько 40 осіб, серед яких переважно були байкери, оточили Коваля, який був ще з декількома людьми, відтіснили його від цих людей і силоміць посадили в позашляховик»336. Викрадення виявилося доволі «містичним». Прес-служба відомства повідомила, що місце утримання Коваля вдалося встановити після оперативно-розшукових заходів, що переговори про його звільнення пройшли успішно і що через три години після викрадення Коваля відпустили.

Уже за кілька місяців Михайло Коваль стане міністром оборони України. Цікаво, що викрадали його не «зелені чоловічки» і не «самооборона» Аксьонова, а саме «Нічні вовки» одіозного друга Владіміра Путіна, Алєксандра «Хірурга» Залдостанова. Одного цього факту достатньо, аби визнати їх терористичним угрупованням та оголосити поза законом. Згодом Залдостанов підпаде під персональні санкції США, Канади та країн Євросоюзу.

«Сегодня.иа» о 16:40 опублікувало карту українських об’єктів у Криму, блокованих російськими військовими: «На цей час у Криму блокується близько 90% військових частин. <…> Серед таких об’єктів — штаб ВМС в Севастополі, 36-та окрема бригада берегової оборони (Перевальне), батальйон морської піхоти в Феодосії, військово-морська база в Новоозерному, аеродром „Бельбек“. <…> Також озброєні люди стоять біля восьми пунктів Держприкордонслужби. Це Сімферопольський аеропорт,

Азово-Чорноморське регіональне управління, сімферопольський прикордонний загін, севастопольський загін морської охорони, керченський загін морської охорони, відділ прикордонної служби „Керч“, відділ прикордонної служби „Сімферополь“, поромна переправа „Крим“ (Керченська переправа)»337.

У Криму активно набирали в так звані народні дружини — «народну самооборону», ініційовану кримськими сепаратистами та підтримувану, зокрема й збройно, російською владою. За повідомленням російської інформагенції йєдпит, «по всьому Сімферополю стоять пофарбовані в кольори російського прапора намети, у яких і здійснюється запис добровольців. Кожен новобранець повинен пройти спеціальні курси. Наразі загальна чисельність народних дружин становить 4000 осіб»338.

Напередодні Аксьонов хизувався, що його «самооборона» налічувала вже близько 11 тисяч бойовиків, рекрутуванням яких активно займалися російські спецслужби. Кістяк їх складали місцеві козачки та колишні рекетири, бандити із кримінального угрупування «Сейлем». Пізніше до лав «аксьоновців» долучалися люди з вишколом радянській армії — афганці та колишні бійці спецпідрозділів. Вони отримували також зброю, захоплену на складах українських військових частин. Така зброя з українським маркуванням потрібна була росіянам і для організації провокацій та подальшого звинувачення українських військових.

Російський ліберальний телеканал «Дождь» повідомив новину, що видавалася абсурдною: «Президент Росії Владімір Путін висунутий на Нобелівську премію миру 2014 року. Про це повідомляє Reuters339 із посиланням на директора Норвезького Нобелівського інституту Гейра Лундестада»340. А між тим Росія майже чверть свого держбюджету на наступний 2015 рік запланувала витратити на озброєння. Парадоксальна ситуація: на премію миру номінований глава держави, яка сама посилено озброюється.

Співдиректор програм із питань зовнішньої політики та міжнародної безпеки Олексій Мельник повідомив: «Щодо військових витрат Росії спостерігається постійна тенденція до зростання. У 2011–2012 роках зростання військових витрат склало 16%, на 2015 рік заплановано 17–18% зростання військових витрат. Станом на 2013 рік 22,8% державного бюджету Росії витрачалося на озброєння, на 2015 рік — 25% державного бюджету Росії заплановано на витрати озброєння. Процент ВВП у 2013 році — 4,59% і в 2015 році запланований на рівні 4,79%»341.

Кримом ширилися чутки, нібито російські окупанти й сепаратисти почали помічати хрестиками будинки кримських татар у Сімферополі. Насправді невідомо, чи планувалися такі провокації та відповідні каральні заходи. Теоретично їх могли виконати бійці спецназу ГРУ або батальйону «Восток», але нині бракує фактів для доведення наявності цих планів.

До Криму прибула делегація ОБСЄ та ООН, проте, як попередньо повідомляв міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс, делегацію довгий час не пускали. Спеціальний представник ОБСЄ з питань України посол Тім Гульдіманн та комісар із питань національних меншин Астрі Торс планували провести низку зустрічей, аби допомогти розрядити напружену ситуацію в регіоні. У Крим також прибув старший радник Генсека ООН Роберт Серрі з дорученням від Пан Гі Муна з’ясувати, які процеси відбуваються на півострові та відзвітувати перед ООН. Проте посланника ООН місцеві сепаратисти зустріли не дуже люб’язно: «Серрі був біля штабу Військ берегової оборони ВМС України. Група представників „самооборони Криму“ заблокували його машину та змусили його піти від штабу, переслідуючи по вулиці. Серрі зайшов у магазин, розташований неподалік, після чого „самооборонівці“ його там заблокували. Після цього біля магазину зібралася велика кількість іноземних і українських журналістів, однак їх не впускають усередину, як і не випускають звідти посланника Генсека ООН»342.

Російські окупаційні війська та аксьоновська «самооборона» не гребували нічим, навіть порушенням міжнародної Віденської конвенції, яка гарантувала недоторканність дипломатичним працівникам і представникам ООН. До такого варварства не опускалися навіть сирійські повстанці чи терористи. За блокування спеціального представника Генерального секретаря Росія мала би отримати надзвичайно жорстку реакцію з боку ООН, але, на превеликий жаль, і на цей раз організація обмежилася лише загальними коментарями.