Розділ 2. «ЗЕЛЕНІ ЧОЛОВІЧКИ»

За півгодини стало відомо, що кримські сепаратисти на засіданні ВРК вирішили просити Путіна приєднати Крим до Росії. За відповідну постанову «Про проведення загальнокримського референдуму», призначеного на 16 березня 2014 року, проголосували 78 із 86 кримських депутатів. У пояснювальній записці до постанови йшлося: «Події, що відбулися в лютому 2014 року в м. Києві, різко загострили суспільно-політичну ситуацію в Україні. Захопивши в результаті антиконституційного перевороту владу, націоналістичні сили грубо порушують Конституцію й закони України, невід’ємні права та свободи громадян, включаючи право на життя, свободу думки й слова, право говорити рідною мовою. Екстремістські угруповання зробили ряд спроб проникнення до Криму з метою загострення ситуації, ескалації напруженості та незаконного захоплення влади. Кримські депутати, „висловлюючи величезну тривогу щодо суспільно-політичної ситуації, що створилася навколо Криму“, постановили: 1. Увійти до складу Російської Федерації як суб’єкта Російської Федерації. 2. Призначити на 16 березня 2014 року загальнокримський референдум (включаючи м. Севастополь)»380.

Щось же сталося напередодні 6 березня, що змусило Кремль різко поміняти дату референдуму та перенести його на два тижні раніше? Очевидно, це було особисте рішення Путіна, зроблене за погодженням із силовим блоком у Москві. Владімір Путін відрефлексував на реакцію західного співтовариства, на те, що українські Збройні Сили не чинили жодного опору на території Криму. Операція з провокування українських Збройних Сил на застосування зброї, яка дала б Путіну привід відкрито ввести війська, провалилася, тому він вирішив пришвидшити події й наказав своїм кримським маріонеткам змінити дату. Та все ж обґрунтування цього було більш ніж дивним.

Віце-спікер автономії Сергій Цеков виступив після засідання ВРК перед журналістами й пояснив прийняте рішення: «Була анексія Криму Україною. Саме з цих міркувань і настроїв ми прийняли рішення про входження до складу Російської Федерації. Я думаю, що нам там буде краще й комфортніше»381.

Рустам Темиргалієв заявив, що рішення ВРК уже вступило в силу («Крим став територією Російської Федерації»), але для набуття ним чинності необхідно провести референдум. При цьому перший віце-прем’єр підкреслив: «Збройні сили третіх держав чи інших держав будуть вважатися окупантами з відповідними наслідками для себе», маючи на увазі, відтак, і українські Збройні Сили382.

Різка зміна формулювань референдуму та чіткі дефініції Темиргалієва ще до його формального проведення остаточно розкрили плани Кремля з анексії українського півострова. У Кремлі вже не вважали за необхідне приховувати остаточний намір окупувати його та приєднати до Росії. Обраний дивний аргумент, нібито Україна анексувала свого часу Крим, є неправдивим. Як відомо, відповідне рішення про передачу Кримської області РРФСР до складу УРСР ухвалювалося партійним керівництвом Радянського Союзу 1954 року та здійснене відповідно до всіх чинних на той момент юридичних норм.

Прес-секретар Меджлісу Лейла Муслімова оприлюднила заяву: «Меджліс в умовах жорстокої політичної кризи, зумовленої введенням військ РФ, висловлює рішучий протест проти спроб проведення так званого референдуму щодо статусу Криму»383.

В. о. Президента України, голова ВР України Олександр Турчинов заявив, що влада Криму не уповноважена приймати подібні рішення, адже вона, по-перше, нелегітимна, а по-друге, приймає рішення «під дулами кулеметів»: «Провести кримський референдум неможливо. Це буде фарс, фальш, злочин проти держави, який організували військові Російської держави. Територія України в рамках визнаних усім світом кордонів є недоторканною й суверенною. Згідно зі ст. 73 Конституції тільки на всеукраїнському референдумі можуть розглядатися питання, пов’язані з кордоном». Також він заявив, що «зупинив рішення парламенту Криму»384.

Сьогодні Турчинов каже, що мета Путіна полягала в тому, щоби повернути до влади Януковича: «Провокувався воєнний конфлікт, у результаті якого мала пролитись кров і загинули б люди. Робилось усе, щоби дестабілізувати ситуацію в Києві. Зокрема, проплачені Москвою провокатори підбурювали людей захопити парламент — центр легітимної влади в країні. Тоді, скориставшись цим хаосом, керівництво РФ увело б війська на територію континентальної України під приводом захисту співвітчизників. Рада Федерації офіційно дала Путіну на це право. Апофеозом цього плану мало стати повернення Януковича на штиках російських військових до Києва. Ми знали про ці плани й робили все можливе, щоби зупинити росіян та зберегти країну».

Міністр юстиції України Павло Петренко висловив думку про те, що так званий кримський референдум не відповідає законам України: «Будь-яке рішення щодо проведення цього референдуму є незаконним, оскільки питання щодо територіальної цілісності, суверенітету України не підлягають розгляду на місцевих референдумах. Це питання лише загальнонаціонального референдуму»385.

Своєю чергою, Центральна виборча комісія України повідомила: «Ураховуючи ситуацію, що склалася в Автономній Республіці Крим у зв’язку зі спробою підготовки проведення протизаконного місцевого референдуму, та з метою забезпечення захисту бази даних Державного реєстру виборців від незаконного використання персональних даних Державного реєстру виборців, Комісія одноголосно прийняла постанову тимчасово заблокувати доступ до бази даних Державного реєстру виборців органам Державного реєстру виборців, утвореним в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі»386.

Солідарність з українською владою висловив і голова представництва Євросоюзу в Україні Ян Томбінські, наголосивши, що доля Криму може визначатися лише на всеукраїнському референдумі: «Дуже чітко зрозуміло, що референдум в одній частині України не є шляхом вирішення цього питання»387.

Назвав нелегітимним проведення референдуму і прем’єр-міністр Великої Британії Девід Кемерон: «Напередодні на переговорах в Парижі (з участю міністрів закордонних справ ряду країн) був досягнутий певний прогрес. Однак сьогоднішнє голосування кримського парламенту й рішення провести референдум через десять днів є серйозним кроком у неправильному напрямку. Український уряд заявив, що не вважає цей референдум законним, і Євросоюз сьогодні підтримав цю позицію»388.

Заступник голови ВР України Руслан Кошулинський заявив, що парламент найближчим часом розгляне рішення про розпуск ВРК: «На такий крок потрібно зважуватися надзвичайно виважено, і тут ще має бути задіяне рішення Конституційного суду»389.

За повідомленням Лента.Ру, новини з Криму блискавично вплинули на економіку РФ, обваливши її фондовий ринок: «Індикатори російської фондової біржі різко знизилися після публікації повідомлень про плани Криму з приєднання до Росії. Індекс ММВБ, який до 13:30 за Москвою виріс майже на відсоток порівняно із закриттям попереднього дня, до 14:30 знизився на 2,1 відсотка, до 1322 пунктів. Індекс РТС впав на 2,5 відсотка, до 1152 пунктів»390.

Забігаючи наперед, слід визнати: ні біржові провали, ні катастрофічне падіння рубля протягом 2014 року не вплинули на експансіоністські плани Владіміра Путіна. Він готовий був жертвувати всім: економікою, валютним курсом, життями власних громадян, — аби реалізувати свої плани й стати «собирателем земель русских».

Об 11:40, за даними відділу з питань взаємодії зі ЗМІ адміністрації Держприкордонслужби України, російські озброєні військові все ще блокували 10 українських прикордонних об’єктів на півострові: «Незважаючи на це, прикордонні підрозділи продовжують виконувати завдання з охорони державного кордону України та виявляють високий рівень патріотизму й громадянської свідомості, відданості Україні. Вони не залишили свої підрозділи, не склали зброю та не передали агресорам систему управління кордоном України»391.

Близько 12:30 біля стін ВРК розпочалася прес-конференція Константинова, проте туди змогли потрапити — за попередньою акредитацією, про яку мало хто чув, — лише проросійські журналісти.

Російська відповідь на прохання сепаратистів приєднати Крим до РФ прийшла доволі оперативно, о 12:30, через підручних спікерів Путіна.

Лідер «Справедливой России» Сєргєй Міронов заявив: «Як ви знаєте, 28 лютого я законопроект такий вніс. Саме питання про входження до складу Росії частини іноземної держави. Законопроект написав для Криму, кажу відкритим текстом. Я думаю, що з урахуванням дати референдуму (у Криму), 16 березня, є час, щоби закон розглянути в нормальному режимі, оскільки 11, 12 і 14 березня пройдуть пленарні засідання. Можемо спокійно розглянути в трьох читаннях, але, якщо буде потрібно, прийняти відразу в цілому. Та ніщо нам не заважає остаточно прийняти його протягом тижня»392.

Яка чітка синхронізація зусиль! О 12:30 розпочалися дві прес-конференції: у Сімферополі — Константинова, а в Москві — Міронова. Відтоді сепаратисти та їхні кремлівські керівники навіть не утруднювали себе хоч якимось прикриванням своїх планів.