Розділ 2. «ЗЕЛЕНІ ЧОЛОВІЧКИ»

На прес-конференції у Вашингтоні Барак Обама засудив рішення РФ про введення військ: «Росія не може вводити війська на територію [України. — Прим. ред.] і порушувати принципи, визнані всім світом. У президента Путіна, імовірно, інший набір юристів. Може бути, у нього інший набір інтерпретацій. Але я не думаю, що це може когось обдурити»317.

Дії РФ, так званої братньої країни, у Криму стали шоком для українського суспільства. Аби пояснити українцям, що відбувається й чого слід очікувати, Міноборони створило «гарячі лінії» для роботи з громадськістю та ЗМІ. Водночас українська влада розпочала операцію СБУ та МВС «Кордон» для недопущення ввезення з Росії зброї та боєприпасів.

Прикордонники прозвітували, що посилили контроль на в’їзді до Криму: «Державною прикордонною службою України розгорнуто три контрольно-пропускні пункти та виставлені прикордонні патрулі. Контрольні пункти розгорнуті в районі населених пунктів Салькове, Каланчак і Чаплинка. Усі вони посилені військовослужбовцями мобільних прикордонних підрозділів, МВС та Збройних Сил України»318.

Тобто ця служба, замість того щоб намагатися упередити проникнення російських військ і диверсантів у пропускному пункті Керч, почала посилювати контрольні пункти на адміністративному кордоні Херсонської області та Криму. Звісно, ці пункти не могли реально зупинити російських диверсантів, які подекуди проникали під виглядом звичайних туристів, подекуди взагалі не ховаючись, тим паче що перекидання військ здійснювалося або через захоплені військові летовища Криму, або через паромну переправу.

Голова СБУ Наливайченко повідомив, що ситуація в Криму залишається доволі напруженою: «Заблоковані можливості СБУ забезпечувати заходи контррозвідувального характеру, антитерористичного характеру на території українського Криму. Військовими частинами РФ заблоковані відповідні органи, заблоковані українські військові частини, населення залякане».

Андрій Сенченко розповів журналістам, що Україна й Росія не ведуть жодних переговорів — вони неможливі за умови окупації Криму: «Ні, не ведеться, це я абсолютно точно можу вам сказати. Росія сьогодні — окупанти. Я знаю, що є якісь спроби Наришкіна [голова Держдуми РФ. — Прим. ред.] дзвонити сюди, був дзвінок Мєдвєдєва Яценюку. Спочатку тон був неприязний, а потім почали звучати меседжі в дусі „давайте перегорнемо сторінку й почнемо відносини з чистого аркуша — дешевий газ, кредити, любов і взаємоповага“. Але наша відповідь проста: поверніть Крим, перепросіть за акт приниження України, вибачтеся перед усім світом за той стрес, який пережив світ через дії РФ, і далі будемо будувати прагматичні відносини». Політик також виступив проти обмеження постачання води й електроенергії в Крим, до чого вже почали активно закликати владу: «Якби йшлося про те, щоби відключити воду Путіну, Мєдвєдєву, Аксьонову й Константинову — ми б це зробили миттєво. Але мова йде про 2,5 млн. наших громадян, і тому це неприпустимо. Люди повинні пережити період окупації з розумінням того, що є підтримка з боку України»319.

Цього дня Amnesty International оприлюднили доповідь про посилення тиску на свободу слова в Росії на тлі кримських подій: «За даними організації, про це свідчать затримання сотень протестувальників, не згодних з військовою інтервенцією Росії в Криму. Сотні демонстрантів, які протестують проти російського військового втручання на територію України, були затримані перед Міністерством оборони на Манежній площі. Кілька десятків осіб затримала поліція й у Санкт-Петербурзі»320.

Цього дня було вдосталь провокацій з російської сторони. Увечері Міноборони України заявило про спробу абордажу російськими спецназівцями «Славутича»: «„Озброєні люди на буксирі підійшли до борту корабля, але екіпаж дав силову відсіч. Була спроба висадити абордажну команду, захопити корабель, зброю й моряків“, — повідомив командир бригади надводних кораблів ВМС ЗС України капітан 2-го рангу Віталій Звягінцев. На даний час кораблі Чорноморського флоту Російської Федерації продовжують блокувати кораблі Військово-Морських Сил Збройних Сил України в Криму»321.

На прохання видання The New Times фотографії з Криму проаналізували міжнародні військові експерти: «Тут все однозначно: перед нами по-зашляховик „ГАЗ-2975 Тигр“ вартістю 60 тисяч доларів, поставки якого здійснювалися виключно для російської армії. Більш того, на номерному знаку видно код військового автомобільного номера — 21 (Північно-Кавказький військовий округ). Перед нами снайперська гвинтівка, яку на перший погляд можна сплутати з югославською „Заставою“. Однак це самозарядна модифікація Драгунова, причому судячи зі ствольної коробки та пневматичного прикладу — новітня модифікація, яка офіційно надходила на озброєння тільки російським силовикам»322.

4 березня назавжди увійшло в історію українських Збройних Сил як день героїчного опору 204-ї бригади тактичної авіації в Бельбеку під Севастополем. Під командуванням справжнього героя полковника Юлія Мамчура українські солдати й офіцери без зброї, під бойовим прапором Севастопольської бригади тактичної авіації імені Олександра Покришкіна та прапором України, співаючи Державний Гімн, здійснили «психологічну атаку» на агресивних «зелених чоловічків». Увесь світ побачив героїзм і мужність українських воїнів, які не злякалися зброї, направленої на них російськими спецназівцями. Якими ж низькими й підлими на фоні цього героїзму були слова російського президента Владіміра Путіна, сказані цього ж дня. Честь проти зради. Мужність проти ницості. Це була важлива моральна перемога для української армії, яка тільки почала відроджуватися. Відроджуватися саме тут, в українському Криму.

5 березня. ПОДАЛЬША ВІЙСЬКОВА ІНТЕРВЕНЦІЯ РФ ТА МОВЧАННЯ ЗАХОДУ

О 7:41 військовий експерт Дмитро Тимчук, написав у Facebook: «Перед вторгненням [у Крим. — Прим. ред.] в особового складу [військ РФ. — Прим. ред.] забрали документи та мобільні телефони. Так що батьки цих солдатів навіть не підозрюють, де знаходяться їхні сини. Зокрема, серед особового складу — ті, хто ледве відслужив півроку (їхню частку в загальній кількості особового складу ми вказати не можемо), тобто досить недосвідчені бійці, „гарматне м’ясо“. Сам особовий склад жорстко проінструктували, що їхнє захоплення супротивником в Криму розцінюється як зрада. Так само буде розцінюватися, якщо вони в разі захоплення в полон розкриють номери військових частин, у яких служать»323.

Російське Міністерство оборони наказувало своїм військовим усіляко приховувати справжню належність, як бачимо, не з Донбасу, а з Криму. Уже тоді всі так звані «зелені чоловічки» були жорстко попереджені, що зізнання в належності до Збройних Сил Росії в разі їхнього арешту розцінюватиметься як державна зрада. Відтоді ж почалася й практика відмови відомства від своїх солдатів.

Арсен Аваков наголосив, що саме в ці дні окупації Росія вдалася до «гібридної війни»: «Тоді ж противником була застосована практика, перший раз, потім ми її побачили: „гібридна ситуація“, коли попереду ставили жінок і під виглядом мирного населення й у тому числі з участю мирного населення це все відбувалося. Чи були можливості жорсткої відповіді, повністю тримати анклав там у якихось конкретних ситуаціях? Такі анклави там стояли як підконтрольні українській владі, в тому числі той же Севастополь. До останнього нинішній генерал, тоді полковник, Аброськін, начальник севастопольської міліції тоді, до останнього тримав і навіть планував операцію із затримання місцевих сепаратистів до тих пір, поки не стало зрозуміло, що питання там не у 2–3 лідерах, а в повномасштабній агресії, яку ми побачили з боку прибуваючих сил. Така ж ситуація була з прикордонниками, тобто це була пожежа по всій лінії — атакувалися всі гарнізони, і перед нами стояло питання: вибирати між людьми і зіткненням, яке могло привести до серйозних жертв, або намагатися шукати баланс. Це ми так думали, що перед нами стоїть. Насправді питання для росіян стояло абсолютно очевидно: за будь-яку ціну „віджати“, але спочатку намагатися „віджати“ шляхом „гібридних комбінацій“».

На традиційні запитання українських та іноземних журналістів, що вони роблять у Криму, російські військові завжди відповідали, що буцімто «охороняють порядок», хоча навести приклади його порушення не могли.

Російський міністр оборони Сєргєй Шойгу цього дня заявив, що фотографії російської техніки в Криму — «провокація», хоча не пояснив чия й для чого зроблена. Також він своєрідно прокоментував відео, де напередодні під керченською переправою «зелений чоловічок» заявляє, що він з російської армії: «Та ні, маячня повна».

Матеріальні ж докази «повної маячні» з’явилися вже цього дня. Депутат від «Батьківщини» Володимир Ар’єв повідомив у Facebook: «Українські військові затримали на території своєї в/ч одного „зеленого чоловічка“. Російський військовий із характерним прізвищем Мєдвєдєв. Родом із Йошкар-Оли. В докази інтервенції РФ. Шойгу — брехун»324.

Міністр закордонних справ РФ Сєргєй Лавров продовжував наполягати на своєму: «Що стосується військовослужбовців ЧФ РФ, то вони перебувають у місцях своєї дислокації. Так, було вжито додаткових особливих заходів підвищеної пильності для забезпечення безпеки місць базування Чорноморського флоту. Сили „самооборони“ Криму не підпорядковуються російській стороні»325.

Євген Перебийніс із українського МЗС озвучив чергові дані чисельності російських військ на території України: «Є підтверджені факти, фото-, а також відеодокази. За попередніми оцінками компетентних органів, на території України перебувають близько 3600 військовослужбовців зі складу військових підрозділів, частин і об’єднань Збройних Сил РФ, які не мають права на розміщення на території України»326.

Вранці стало відомо, що ситуацію в Україні цього дня обговорять у Парижі Джон Керрі та Сєргєй Лавров327. Це була перша урочиста зустріч голів американської та російської дипломатії, яка, проте, жодного серйозного прогресу не принесла. Лавров зневажливо й брехливо продовжував відмовлятися від очевидних усьому світу фактів, мовляв російської армії в Криму немає, «зелені чоловічки» — це представники кримської самооборони, в Україні громадянська війна, при владі — хунта.