Основним джерелом біосировини сільськогосподарського походження є рослинна маса, яку можна розділити на дві великі частини: рослинні рештки, що залишаються після отримання основної продукції, і спеціалізовані біоенергетичні культури. Використання останніх в Україні тільки розпочинається, хоча, з огляду на необхідність виведення з активного сільськогосподарського обробітку 10 млн га еродованих і малопродуктивних земель вирощування багаторічних біоенергетичних культур на частині таких площ може бути привабливим. Фахівцями вивчені властивості двох найбільш придатних до вирощування в умовах України культур: міскантуса і свічграса.
Таблиця 5.1
Виробництво та собівартість спеціальних біоенергетичних культур
| Культура | Урожайність, т/га | Види палива та кількість | Собівартість 1т сухої речовини, грн. | |
| Тверді (пелети), т | Газ метан, м3 | |||
| Міскантус | 25 (суха масса) | 25 | 12500 | 220 |
| Свічграс | 20 (суха маса) | 20 | 1000 | 150 |
Собівартість отримання сухої речовини у межах 150-200 грн./т і питома теплота згорання більше 3000 ккал/кг роблять паливо з цих культур конкурентоздатним в порівнянні з іншими видами твердого палива.
Маючи майже удвічі більший щорічний приріст біомаси у порівнянні з деревиною і у півтора рази більшу теплотворну спроможність, їх можна вважати одним із важливих видів поновлювального твердого палива.
Що стосується рослинних решток, то їх велике різноманіття з біоенергетичної точки зору можна розбити на дві групи. Перша група – це рослинні рештки, що супроводжують технологічні процеси отримання основної сільськогосподарської продукції і зараз утилізуються, як от: виноградна лоза і гілки після обрізання плодових дерев, рисова солома і рисова лузга, тощо.
Енергетичний еквівалент 150 тис т виноградної лози, що обрізується щорічно на 80 тис га виноградників України, дорівнює майже 200 тис т вугілля. Ще така ж кількість енергії накопичена у 150-170 тис т рисової соломи і 25-30 тис т рисової лузги, що спалюється щорічно через неможливість їх використання як органічного добрива через високий вміст кремнію. З 1,9 млн. т деревини, що щорічно вирізається у садах України, можна отримати 4,6 МВтгод електроенергії або 0,6 млн Гкал тепла. Що стосується таких видів решток, то вони, безумовно, повинні бути перероблені у прийнятні форми палива і використані як дешеве джерело енергії. Наші провідні науково-дослідні установи розробили технології використання такого виду відходів. Показовою у цьому плані може бути діяльність Інституту рису, де у поточному році були замінені газові теплогенератори, що використовувалися при сушінні зерна та насіння, на теплогенератори, що працюють на соломі, а також змонтована технологічна лінія по виробництву паливних брикетів з рисової лузги. При доволі значних капітальних вкладеннях: 260 і 280 тис грн. на перший і другий проекти, відповідно, термін окупності складає до 1,5 року для першої технології і 10 місяців – для другої з загальним економічним ефектом понад 670 тис грн. у рік.
Що стосується використання соломи і стебел культурних рослин для виробництва біогазу або спалювання в якості твердого палива, то при визначенні допустимих обсягів їх як біоенергетичної сировини необхідно враховувати і традиційні напрями їх використання: для утримання і годівлі тварин та відтворення родючості ґрунту.
Очевидно, що у зв'язку з відсутністю органічних добрив у переважної частини господарств на перше місце у вирішенні синтезу гумусу у грунті стає використання саме рослинних решток. Тому безоглядне використання соломи для виробництва енергії не може бути прийнятним при сучасному стані сільського господарства. Основні джерела рослинних решток (на прикладі урожаю 2014 року) показані нижче.
Таблиця 5.2
Кількість рослинних решток у 2014 році
| Групи культур | Площа, млн. га | Кількість рослинних решток, млн. т |
| Зернові колоскові | 1.37 | 42,8 |
| Кукурудза | 2,2 | 12,5 |
| Соняшник | 4,1 | 7,9 |
| Ріпак | 1,1 | 3,9 |
| інші культури | 1,1 | 2,9 |
| Всього | 9,87 | 70 |
Науковими установами проведений детальний аналіз теплоенергетичних властивостей рослинних решток, а також економічної ефективності їх використання як палива.
Загальна кількість рослинної біомаси суттєво змінювалася за останні роки і зростання валового збору сільськогосподарських культур значно збільшує обсяги біомаси, що може бути використана як джерело енергії.
При сучасному валовому зборі зерна на рівні 50 млн. т для енергетичних цілей може бути використано до 24 млн. т соломи. При зростанні валового збору до 80 млн. т ця цифра зросте до 40 млн. т. Якщо врахувати, що така кількість рослинної маси еквівалентна 5 і 8 млн. т умовного палива, відповідно, значення такого виду біопалива важко переоцінити. Так, енергія, що може бути отримана при використанні такої кількості палива, перевищує потужності усіх опалювальних котелень, що експлуатуються у сільській місцевості. Використання соломи в таких обсягах дозволило б зекономити від 4,5 до 14 млрд, м3 природного газу.
Виробники та споживачі пслет
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Аналіз інвестиційних проектів» автора Давиденко Н.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ринок біосировини“ на сторінці 1. Приємного читання.
