Дослідження показують, що залежно від того, який критерій ефективності інвестиційних проектів вибраний за основу, можуть бути зроблені діаметрально протилежні висновки. Навіть щодо одиничного інвестиційного проекту рішення про його ухвалення не завжди очевидні, оскільки вибір потрібного критерію за певних умов може допомогти обгрунтувати те або інше рішення. Ситуація різко ускладнюється, якщо доведеться оцінювати декілька інвестиційних проектів, причому таких, які знаходяться в різних відносинах взаємозалежності. Суперечності виникають між критеріями різних груп, які грунтуються на дисконтованих і недисконтованих оцінках, проте навіть на інтуїтивному рівні можна допустити, що такі розбіжності можуть виникнути також в групі однорідних критеріїв.
Що стосується критеріїв PP і ARR, то вони є абсолютно незалежними один від одного, а оскільки на підприємстві можуть прийматися різні граничні значення цих критеріїв, можливість виникнення суперечності між ними далеко не виключена.
Взаємозв'язки між критеріями, які грунтуються на дисконтованих оцінках, набагато складніші. Зокрема, істотну роль відіграє та обставина, скільки проектів аналізується: одиничний проект, або інвестиційний портфель, в якому можуть бути як незалежні, так і взаємовиключні проекти.
Одиничний проект є окремим випадком портфеля незалежних проектів. При цьому критерії NPV, РІ і IRR дають однакові рекомендації щодо ухвалення або відхилення проекту. Іншими словами, інвестиційний проект, прийнятний по одному з цих критеріїв, буде прийнятним і по іншими. Причина цього полягає в тому, що між критеріями NPV, РІ, IRR і СС (ціна капіталу) є очевидні взаємозв'язки, а саме: якщо NPV>0, то одночасно IRR>CC і РІ>1; якщо NPV<0, то одночасно IRR<CC і РІ<1; якщо NPV=0, то одночасно IRR=CC і РІ =1.
Проте незалежними проектами далеко не вичерпується все різноманіття доступних варіантів інвестування. Дуже поширеною є ситуація, коли менеджерові необхідно зробити вибір якнайкращого з декількох можливих для реалізації інвестиційних проектів. Причини можуть бути різними, у тому числі і обмеженість доступних фінансових ресурсів, яка означає, що деякі з прийнятних проектів доведеться відхилити або відкласти на майбутнє.
Можливою є також ситуація, коли розміри і доступність інвестицій точно не визначено або вони змінюються з часом. В цьому випадку потрібно ранжирувати проекти за ступенем пріоритетності незалежно від того, якими вони є: незалежними або взаємовиключними.
Результати проведених досліджень показують, що можливою є різна впорядкованість проектів по пріоритетності вибору залежно від використовуваного критерію. Для ухвалення остаточного рішення потрібні додаткові формальні або неформальні критерії. В той же час необхідний ще раз підкреслити: методи, які грунтуються на дисконтованих оцінках, з погляду теорії є найбільш обгрунтованими, оскільки враховують тимчасові зміни грошових потоків, хоча вони більш трудомісткі в обчислювальному плані.
Таким чином, головний висновок полягає в тому, що із всіх розглянутих критеріїв найприйнятнішими для ухвалення рішень інвестиційного характеру є критерії NPV, IRR і РІ. Не дивлячись на взаємозв'язок між ними при оцінці альтернативних інвестиційних проектів проблема вибору критерію все ж таки залишається. Головна причина цього полягає в тому, що NPV – абсолютний критерій, а РІ і IRR – відносні.
Для ухвалення рішення слід керуватися такими підходами:
• а) потрібно вибирати варіант інвестування з великим значенням NPV, оскільки цей критерій характеризує можливе зростання економічного потенціалу підприємства (нарощування його економічної потужності є однією з найпріоритетніших установок);
• б) можна також розрахувати значення IRR (при цьому, якщо IRR > СС, то витрати приросту виправдані і доцільно прийняти проект з великими інвестиційними вкладеннями).
У разі суперечності перевагу слід віддати критерію NPV. Основні аргументи на користь цього критерію такі: NPV дає вірогідну оцінку приросту вартості підприємства у разі ухвалення проекту; критерій повною мірою відповідає головній меті діяльності управлінського персоналу, якою є нарощування економічного потенціалу підприємства, точніше ринковій оцінці капіталу власників; NPV має властивість адаптивності, що дає можливість додавати значення критерію NPV за різними проектами і використовувати агреговане значення NPV для оптимізації інвестиційного портфеля.
Рекомендація щодо переважного застосування критерію NPV виражається вченими, які, формуючи таку думку, виходять з основної цільової установки – максимізації добробуту власників будь-якого підприємства. Та все ж на практиці ця рекомендація не є домінуючою. Так, згідно з даними Ю. Бригхема і Л. Гапенски менеджери американських компаній віддають перевагу критерію IRR перед критерієм NPV в співвідношенні 3:1. Висловлюється таке припущення, яке пояснює цю ситуацію: рішення в області інвестицій легше приймати, грунтуючись на відносних, а не на абсолютних показниках. Більш того, з теоретичної позиції навряд чи можна категорично стверджувати, що критерій NPV завжди ε таким, що пригнічує.
Розглянемо ситуації і дамо інтерпретацію деяких особливостей критерію IRR. Як показали результати численних обстежень з практики ухвалення рішень в області інвестиційної політики в умовах ринку, найпоширенішими є критерії NPV і IRR. Проте можливими е ситуації, коли ці критерії протиречать один одному, наприклад при оцінці альтернативних проектів.
Що стосується критерію IRR, то він має ряд особливостей, причому деякі з них ускладнюють застосування його в аналізі, а іноді роблять це неможливим. В той же час інші особливості критерію IRR дають підставу зробити висновок про доцільність його використання разом з критерієм NPV. Коротко охарактеризуємо їх.
У порівняльному аналізі альтернативних проектів критерій IRR можна використовувати умовно. Так, якщо розрахунок критерію IRR для двох інвестиційних проектів показав, що його значения для проекту А більше, ніж для проекту В, то найчастіше проект А може розглядатися як якнайкращий, оскільки допускає велику гнучкість у варіюванні джерелами фінансування інвестицій, ціна яких може істотно відрізнятися. Проте такий підхід має умовний характер. Оскільки IRR є відносним критерієм, на його основі неможливо зробити правильні висновки про альтернативні проекти з позиції їх реального впливу на збільшення капіталу підприємства; цей недолік особливо рельєфно виявляється, якщо проекти істотно відрізняються грошовими потоками.
Між критеріями NPV і IRR виникає певна суперечність. До обох критеріїв не можна застосовувати однакове правило: чим більше, тим краще. Щодо критерію IRR це правило не завжди коректно. Крім того, при аналізі багатьох інвестиційних проектів стандартного типу відносне велике значення IRR відіграє специфічну роль. Річ у тому, що в основу аналізу інвестиційних проектів покладені прогнозовані оцінки, які за своєю природою завжди стохастичні, а тому висновки на підставі таких оцінок можуть бути ризикованими.
Основний недолік критерію NPV полягає в тому, що це абсолютний критерій, а, отже, він не може дати інформацію про "резерв безпеки проекту". Йдеться про те що, якщо допущена помилка в прогнозі грошового потоку або коефіцієнта дисконтування, то наскільки великою є небезпека того, що проект, який раніше розглядався як прибутковий, виявиться збитковим?
Інформацію про резерви безпеки проекту надають критерії IRR і РІ. Так, за інших однакових умов, чим більше значення IRR в порівнянні з ціною капіталу проекту, тим більший резерв його безпеки. Що стосується критерію РІ, то правило тут таке: чим більше значення РІ перевищує одиницю, тим більший резерв безпеки проекту. Іншими словами, з позицій ризику можна порівнювати два проекти по критеріях IRR і РІ, але це неможливо по критерію NPV.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Аналіз інвестиційних проектів» автора Давиденко Н.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Порівняння проектів за допомогою різних критеріїв оцінки“ на сторінці 1. Приємного читання.
