Економічна сутність інвестицій
Економічна діяльність суб'єктів господарювання значною мірою характеризується обсягами та формами інвестицій.
Термін "інвестиція" походить від лат. invest, що означає "вкладати". Нині інвестиції – це вкладення капіталу з метою його подальшого збільшення. Приріст капіталу в результаті його інвестування є компенсацією за ризик втрат від інфляції та неодержання процентів від банківських вкладень капіталу.
Джерелом приросту капіталу й головним мотивом інвестування є одержуваний прибуток. Обидва процеси – вкладання капіталів і одержання прибутку – відбуваються в певному поточному часі, а саме: може бути послідовне вкладання капіталу, а потім одержання прибутку; паралельне вкладання капіталу й одержання прибутку; інтервальне вкладання капіталу, а потім через деякий час – одержання прибутку. У першому випадку прибуток буде одержано негайно після завершення інвестування в повному обсязі, у другому одержання прибутку можливе до повного завершення процесу інвестування, у третьому між періодом інвестування та одержанням прибутку минає певний час, тривалість якого залежить від форми інвестування та особливостей інвестиційного проекту.
У сучасній зарубіжній літературі термін "інвестування" часто трактується як придбання цінних паперів (акцій, облігацій). У нашій країні його ідентифіковано з терміном "капітальні вкладення". Інвестиції в цьому разі розглядаються як вкладання у відтворення основних фондів (споруд, обладнання, транспортних засобів). Разом з тим інвестиції можуть бути спрямовані на поповнення обігових коштів, придбання нематеріальних активів (патентів, ліцензій, ноу-хау).
Деякі автори, визначаючи термін "інвестиції", вважають, що останні існують тільки у грошовій формі. Але інвестування капіталу може здійснюватися не тільки у грошовій, а й у будь-якій іншій формі: майна; немайнових активів (досвіду роботи, пакетів програм, інших форм інтелектуальної власності); сукупності технічних, технологічних, комерційних та інших знань; виробничого досвіду; прав використання землі, води, ресурсів, споруд, а також інших майнових прав.
Закон України “ Про інвестиційну діяльність” від 18 вересня 1991 року визначає інвестиції як всі об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, у результаті ного створюється прибуток або досягається соціальний ефект [1].
Відповідно до Закону такими цінностями можуть бути: грошові кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери; рухоме і нерухоме майно (будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності); майнові права, що випливають із авторського права, досвід та інші інтелектуальні цінності; сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, виробничого досвіду, необхідних для організації виробництва, але не запатентованих (“ноу – хау”); права користування землею, водою, ресурсами, будівлями, обладнанням, а також інші майнові права та цінності.
Ці цінності та майнові права складають об'єкти інвестиційної діяльності.
Основні характеристики інвестицій, що визначають їх сутність як об'єкт управління на рівні підприємства зображено на рис. 1.1.
Рис. 1.1. Основні суттєві характеристики інвестицій підприємства як об'єкта управління
Розглянемо більш детально кожну з характеристик інвестицій, що визначає їх сутність як об'кта управління на рівні підприємства.
• 1. Об'єкт економічного управління. Категорія “інвестиції” входить в понятійно-категоріальний апарат, пов'язаний із сферою економічних відносин, економічної діяльності. Відповідно, виступаючи носієм переважно економічних характеристик та економічних інтересів, інвестиції являються суб'єктом економічного управління як на мікро, так і на макрорівні будь – яких економічних систем.
• 2. Найбільш активна форма залучення накопиченого капіталу в економічний процес. Тільки шляхом інвестування капітал як накопичена цінність залучається в економічний процес. Проте не весь накопичений підприємством запас капіталу використовується виключно в інвестиційних цілях. Частина грошового чи іншого капіталу в силу вимог ліквідності представляє собою форму страхового резерву, який забезпечує ритмічність господарської діяльності, платоспроможності і т.п., зберігаючи пасивну форму. Інвестиції ж, на противагу цьому, слід розглядати як найбільш активну форму використання накопиченого капіталу.
• 3. Можливість використання накопиченого капіталу у всіх альтернативних його формах. Капітал, що використовується в інвестиційному процесі у всіх його формах може бути задіяний перш за все в виробничій діяльності підприємства. З цих позицій капітал як реальний інвестиційний ресурс характеризується в економічній теорії як “фактор виробництва”. При цьому в процесі виробництва продукції капітал, що інвестується, не являється самодостатнім фактором, а використовується в комплексі з іншими економічними ресурсами (факторами виробництва). До числа основних факторів виробництва, з якими інвестований капітал комплексно взаємодіє в виробничій діяльності підприємства, відноситься праця (трудові ресурси), земля (природні ресурси) та інші.
• 4. Альтернативна можливість вкладання капіталу в будь-які об'єкти господарської діяльності. З економічних позицій інвестиції можна розглядати як форму перетворення частини накопиченого капіталу в альтернативні види активів підприємства. З позиції можливості вкладення капіталу в виробництво різних видів продукції інвестиції характеризуються як комбінаторний процес. В комбінації з іншими факторами виробництва інвестований капітал може бути використаний для випуску як продукції споживчого призначення, так і капітальних товарів у формі засобів та предметів праці.
• 5. Джерело генерування ефекти підприємницької діяльності. На рівні підприємства пріоритетним завданням інвестицій є досягнення економічного ефекту, який може бути отриманий в формі приросту суми інвестованого капіталу, позитивної величини інвестиційного прибутку, позитивної величини чистого грошового потоку, забезпечення збереження попередньо вкладеного капіталу і т. п. Досягення економічного ефекту інвестицій визначається їх потенційною здатністю генерувати прибуток. Як джерело прибутку інвестиції є одним із важливих засобів формування майбутнього добробуту інвесторів.
• 6. Об'єкт ринкових відносин. Ціна на інвестиційні товари та інструменти в системі ринкових відносин формується з врахуванням їх інвестиційної привабливості під дією попиту та пропозиції. Ця ціна відображає економічні інтереси продавців та покупців інвестиційних товарів та інструментів в конкретних умовах функціонування інвестиційного ринку. Ціною інвестиційних ресурсів виступає, зазвичай, ставка процента, яка формується на ринку капіталу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Аналіз інвестиційних проектів» автора Давиденко Н.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИМИ ПРОЕКТАМИ“ на сторінці 1. Приємного читання.
