У широкому розумінні термін "портфель" може бути застосований як до активів, так і до пасивів підприємства. М. О. Лімітовський під інвестиційним портфелем розуміє набір цінних паперів визначеної структури, що знаходиться в розпорядженні інвестора чи менеджера [123, с.96].
Портфель – це набір інвестицій у цінні папери, що обертається на фінансовому ринку. Відповідно до цього, зважає А.С. Шапкін, основну увагу варто приділити поняттям інвестиційного середовища та інвестиційного процесу.
Інвестиційне середовище характеризується типами паперів, що обертаються на ринку, умовами їх придбання і продажу.
Поняття інвестиційного процесу пов'язане з тим, яким чином інвестор приймає рішення при виборі паперів, обсягів і термінів вкладення.
А. А. Пересада називає інвестиційним портфелем сукупність, що є інструментом для досягнення визначеної мети інвестора [148, с. 98].
Під інвестиційним портфелем А. С. Чесноков розуміє сукупність цінних паперів, що належать фізичній або юридичній особі. Будь-який портфель являє собою визначений набір акцій, облігацій з різним ступенем забезпечення й ризику і паперів з фіксованими гарантованими доходами. Теоретично портфель може складатися з паперів одного виду, а так само може змінювати свою структуру шляхом заміщення одних іншими.
Головною метою формування інвестиційного портфеля є забезпечення реалізації основних напрямів політики фінансового інвестування капіталу підприємства шляхом підбору найбільш дохідних та безпечних фінансових інструментів. З урахуванням сформульованої головної мети будується система конкретних локальних цілей формування інвестиційного портфеля, основними з яких є:
• 1) забезпечення високого рівня формування інвестиційного доходу в поточному періоді;
• 2) забезпечення високих темпів приросту інвестованого капіталу в майбутній довгостроковій перспективі;
• 3) забезпечення мінімізації рівня інвестиційних ризиків, пов'язаних з фінансовим інвестуванням капіталу;
• 4) забезпечення необхідної ліквідності інвестиційного портфеля;
• 5) забезпечення максимального ефекту "податкового щита" в процесі фінансового інвестування капіталу.
Перераховані конкретні цілі формування інвестиційного портфеля в значній мірі є альтернативними. Так, забезпечення високих темпів приросту інвестованого капіталу в довгостроковій перспективі певною мірою досягається за рахунок істотного зниження рівня формування інвестиційного доходу в поточному періоді (і навпаки). Темпи приросту інвестованого капіталу і рівень формування поточного інвестиційного доходу знаходяться в прямого зв'язку з рівнем інвестиційних ризиків. Забезпечення необхідної ліквідності портфеля може перешкоджати включенню в нього як високоприбуткових, так і низько-ризикових фінансових інструментів інвестування.
Альтернативність цілей формування інвестиційного портфеля визначає різницю політики фінансового інвестування капіталу підприємства, яка в свою чергу зумовлює конкретний тип формованого інвестиційного портфеля.
Розглянемо сучасні підходи до типізації інвестиційних портфелів підприємства, що забезпечують реалізацію конкретних форм його політики управління використання капіталу в процесі фінансового інвестування.
За цілями формування інвестиційного доходу розрізняють два основних типи інвестиційного портфеля – портфель доходу і портфель зростання.
• Портфель доходу являє собою інвестиційний портфель, сформований за критерієм максимізації рівня інвестиційного прибутку в поточному періоді незалежно від темпів приросту інвестованого капіталу в довгостроковій перспективі. Іншими словами, цей портфель орієнтований на високу поточну віддачу інвестиційних витрат, незважаючи на те, що в майбутньому періоді ці витрати могли б забезпечити отримання більш високої норми інвестиційного прибутку на вкладений капітал.
• Портфель зростання являє собою інвестиційний портфель, сформований за критерієм максимізації темпів приросту інвестованого капіталу в майбутній довгостроковій перспективі поза залежністю від рівня формування інвестиційного прибутку в поточному періоді. Іншими словами, цей портфель орієнтований на забезпечення високих темпів зростання ринкової вартості підприємства (за рахунок приросту капіталу в процесі фінансового інвестування), тому що норма прибутку при довгостроковому фінансовому інвестуванні завжди вище, ніж при короткостроковому. Формування такого інвестиційного портфеля можуть дозволити собі лише досить стійкі у фінансовому відношенні підприємства.
По відношенню до інвестиційних ризиків розрізняють три основних типи інвестиційного портфеля – агресивний (спекулятивний) портфель; помірний (компромісний) портфель і консервативний портфель. Така типізація портфелів заснована на диференціації рівня інвестиційного ризику (а відповідно і рівня інвестиційного прибутку), на який згоден йти конкретний інвестор у процесі фінансового інвестування капіталу:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Аналіз інвестиційних проектів» автора Давиденко Н.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інвестиційний портфель“ на сторінці 1. Приємного читання.
