Перший варіант. Прибуток при середній величині 20 тис. грн. коливається від 12 до 30 тис. грн. Ймовірність одержання прибутку в 12 тис. грн. дорівнює 0,2 та прибутку в 30 тис. грн. – 0,3.
Другий варіант. Прибуток при середній величині 35 тис. грн. коливається від 25 до 40 тис.грн. Ймовірність одержання прибутку в 35 тис.грн. дорівнює 0,4 і прибутку в 40 тис.грн. – 0,3.
При першому варіанті вкладення капіталу:
При другому варіанті вкладення капіталу:
Порівняння значень коефіцієнтів варіації показує, що менший ступінь ризику притаманний першому варіанту вкладення капіталу.
Процес здійснення інвестицій розглядається як деяке упорядковане явище і може бути представлене в рамках теорії систем у вигляді "чорної шухляди", а механізм управління ним зображений на рис. 7.2.
"Вхід" системи характеризується параметрами інвестиційної проблеми, яку необхідно вирішити по конкретних інвестиційних ресурсах (необхідна ризиковість і прибутковість, наявність вільних засобів для інвестицій, джерел інвестиційних ресурсів, стан інвестиційного портфеля і т.д.). У результаті на "виході" системи виникає рішення, що може бути виражене кількісно чи якісно, що має визначений ступінь адекватності, імовірність реалізації і ступінь ризику досягнення запланованого результату.
Рис. 7.2. Механізм управління інвестиційним процесом на підприємстві
До компонентів "зовнішнього середовища" системи відносяться фактори макросередовища підприємства, інфраструктури регіону, що впливають на якість управлінського рішення. До них, у першу чергу, можна віднести політико-економічну ситуацію в країні, міжнародну інтеграцію, фактори інфраструктури регіону, фактори, що характеризують конкретні зв'язки підприємства.
Зворотний зв'язок характеризує різні інформаційні потоки, що надходить як до осіб, що ініціювали ухвалення рішення, так і до "процесу" (осіб, що прийняли рішення). Наявність такого роду інформації може бути пов'язана з неякісним рішенням проблеми, необхідністю коригування і доробки рішення у зв'язку зі змінами зовнішнього чи внутрішнього середовища підприємства, іншими факторами.
Застосування системного підходу до процесу ухвалення інвестиційного рішення дозволяє визначити структуру проблеми, спосіб її вирішення, взаємозв'язки компонентів системи і черговість їхнього удосконалення.
Схема прийняття рішення, запроваджена російською та українською школами, базується на прямоточному русі від одного етапу до іншого. Після виявлення проблеми і встановлення умов та факторів, що сприяють її виникненню, виробляється декілька варіантів рішень, з яких обирається найліпший. Більш детально структура процесу прийняття інвестиційних рішень за етапами та процедурами, яка розроблена на базі підходів вітчизняної школи наведена в таблиці 7.2.
Таблиця 7.2
Етапи та процедури процесу прийняття інвестиційного рішення
| № п/п | Етап | Процедура |
| 1 | Постановка проблеми | Виникнення ситуації дефіциту фінансових ресурсів. · Поява проблеми залучення необхідних інвестицій. · Збір необхідної інформації про стан фінансового ринка (зовнішнє середовище) та фінансової системи підприємства (внутрішнє середовище). · Опис проблемної ситуації, що виникла на підприємстві |
| 2 | Розробка варіантів рішення | Формулювання вимог – обмежень до інвестиційного рішення. Збір необхідної інформації з зовнішнього і внутрішнього середовища. · Розробка можливих варіантів інвестиційних рішень. |
| 3 | Вибір рішення | Визначення критеріїв рішення: прибутковість та ризкковість інвестиції, зміні в стані фінансової системи підприємства, інші. Вибір рішень, що відповідають критеріям. Оцінка можливих наслідків прийняття окремих варіантів інвестиційного рішення. Вибір переважного рішення з урахуванням критеріїв та можливих наслідків. |
На першому етапі здійснюються збір, обробка та аналіз інформації зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства. Його основна задача – своєчасне виявлення сигналів ускладнень в функціонуванні та попереднє визначення причин.
На другому етапі проводять опис проблемної ситуації, виявляють її характер, та фактори (зовнішні або внутрішні), що її спричинили, а також вибирають релевантну інформацію. Наприклад, у підприємства виникає потреба в фінансуванні оновлення основних фондів. Застаріле обладнання призвело до того, що суттєво погрішилась якість продукції, що виробляється, а це в свою чергу спричинило зменшення збуту та звуження долі ринку. Як наслідок такого процесу з'являється брак готівки, та погіршення платоспроможності підприємства.
На третьому етапі діагностується проблема, що виявлена: на основі інформації, яка надходить фіксуються симптоми та причини виникнення проблемної ситуації. Діагностика, формулювання та обгрунтування проблеми – значна теоретична і практична задача. Ідентифікація проблеми є центральною частиною процесу, бо коли припускається помилка, зміст подальших етапів може отримати невіру направленість. Так, продовжуючи наведений вище приклад, слід зазначити наступне. Якщо проблема необхідність оновлення основних фондів ідентифікована невірно і зниження платоспроможності підприємства зумовлене невірною збутовою або маркетинговою політикою, то її вирішення призведе до зайвих витрат, які в майбутньому лише погіршать фінансовий стан підприємства.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Аналіз інвестиційних проектів» автора Давиденко Н.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Мета аналізу ризику проекту“ на сторінці 5. Приємного читання.
