– оптимальний залишок ГА у плановому періоді;
– середня сума витрат для обслуговування однієї операції з короткостроковими фінансовими вкладеннями;
– загальна витрата грошових активів у відповідному періоді; СПкфв – ставка відсотка по короткострокових фінансових вкладеннях у розглянутому періоді (виражена десятковим дробом).
в) середній залишок грошових активів відповідно до цієї моделі планується як половина оптимального (максимального) їхнього залишку.
Приклад 5.1. Грошові видатки підприємства на протязі поточного року склали 1,2 млн. грн. Відсоткова ставка по державним цінним паперам складає 7%, а витрати, що пов'язані з кожною їх реалізацією складають 20 грн. Відповідно,
Середній розмір грошових коштів на розрахунковому рахунку дорівнює 13,1 тис.грн. Загальна кількість операцій по переводу цінних паперів на грошові кошти за рік дорівнює:
1200000 грн/ 26200 грн. = 45.
Таким чином, політика підприємства по управлінню грошовими коштами та їх еквівалентами є наступною: як тільки грошові кошти на розрахунковому рахунку закінчуються, підприємство змушене продавати частину своїх ліквідних цінних паперів приблизно на суму 26 тис. грн. Така операція здійснюється щонеділі, а інколи і частіше. Максимальний розмір грошових коштів на розрахунковому рахунку складає 26,2 тис.грн., середній 13,1 тис.грн.
Забезпечення прискорення обороту грошових активів визначає необхідність пошуку резервів такого прискорення на підприємстві. Основними з цих резервів є:
• прискорення інкасації коштів, при якому скорочується залишок грошових активів у касі;
• скорочення розрахунків готівкою (наявні грошові розрахунки збільшують залишок грошових активів у касі і скорочують термін користування власними грошовими активами на період проходження платіжних документів постачальників);
• скорочення обсягу розрахунків з постачальниками за допомогою акредитивів і чеків, тому що вони відволікають на тривалий період грошові активи з обороту в зв'язку з необхідністю попереднього їхнього резервування на спеціальних рахунках у банках.
Наступною моделлю для визначення оптимальних розмірів грошових коштів на рахунку (касі) є модель Міллера – Орра. Модель, розроблена Міллером і Орром, представляє собою компроміс між простотою і реальністю. Вчені при побудові моделі використовували процес Бернулі – стохастичний процес, в якому надходження і витрачання грошей від періоду до початку є незалежними випадковими подіями. Залишок коштів на рахунку хаотично змінюється до тих пір, поки не досягає верхньої межі. Як тільки це відбувається, підприємство розпочинає купувати достатню кількість цінних паперів з метою повернути запас грошових коштів до деякого нормального рівня. Якщо запас грошових коштів досягає нижньої межі, то в цьому випадку підприємство продає свої цінні папери і таким чином поповнює запас грошових коштів до нормальної межі.
Відповідно до моделі Міллера – Орра залишки грошових активів на майбутній період визначаються в наступних розмірах:
• а) мінімальний залишок грошових активів приймається в розмірі мінімального їхнього резерву в звітному періоді (це значення повинно бути вище нуля);
• б) оптимальний залишок грошових активів розраховується за формулою:
(5.17)
де ОТ – сума максимального відхилення грошових активів від середнього в звітному періоді;
в) максимальний залишок грошових активів відповідно до цієї моделі приймається в триразовому розмірі ДАопт- Перевищення цього залишку визначає необхідність трансформації зайвих грошових активів у короткострокові фінансові вкладення.
Приклад 5.2. Наведені наступні дані, необхідні для оптимізації грошового потоку підприємства:
Мінімальний запас грошових коштів – 9000 грн.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Аналіз інвестиційних проектів» автора Давиденко Н.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оптимізація грошових потоків від інвестиційної діяльності“ на сторінці 2. Приємного читання.
