1) Досліджуваний об'єкт розглядається як система, опис і дослідження елементів якої не виступає як сама мета, а виконується з урахуванням їх місця (наявність підзадач).
2) У цілому об'єкт не відокремлюється від умов його існування й функціонування. Об'єкт розглядається як складова частина чогось цілого (сам є підзадачею).
3) Той самий досліджуваний елемент розглядається як володіючий різними характеристиками, функціями й навіть принципами побудови.
4) При системному підході на перше місце виступають не тільки причинні пояснення функціонування об'єкта, але й доцільність включення його до складу інших елементів. Допускається можливість наявності в об'єкта безлічі індивідуальних характеристик і ступенів волі.
Комп'ютерне математичне моделювання є одним з сучасних інструментів, що дозволяють імітувати природні і економічні явища. Можливості програмного забезпечення з моделювання включати в себе рекомендації щодо, по-перше, вибору сорту культури з урахуванням прогнозних погодних значень, по-друге, вибору часу посіву та збору культури, по-третє, завчасної підготовки засобів захисту від небезпечних явищ природи.
Моделювання (експеримент) може бути незамінний. Ми не можемо, наприклад, улаштувати ядерну катастрофу, щоб з'ясувати масштаби можливого зараження, а за допомогою комп'ютера можливий розрахунок (і досить точний) параметрів, що цікавлять, дослідників.
Використання комп'ютера при моделюванні можливо по трьох напрямках:
1. Обчислювальне - прямі розрахунки по програмі.
2. Інструментальне - побудова бази знань, для перетворення її в алгоритм і програму.
3. Діалогове - підтримка інтерфейсу між дослідником і комп'ютером.
2. Підхід до прогнозного моделювання погодних умов.
Серед програм, що слугують для підтримки управління ефективністю роботи с.-г. підприємств відомі інформаційні системи ГІС Панорама Arpo, АдептИС, Agro-Net тощо, але в них відсутній модуль який відповідає за інформаційну підтримку управління та моделюванню погодних умов, а також проведення захисних заходів.
Наприклад важливою є задача прийняття різноманітних виробничих та економічних рішень з урахуванням метеорологічної інформації та аналітичних даних по клімату, скласти Синоптико-статистичну схему (модель) прогнозу врожайності ярої пшениці.
Розглянемо задачу про прийняття різноманітних виробничих та економічних рішень з урахуванням метеорологічної інформації та аналітичних даних по клімату.
Задача. Скласти синоптико-статистичну схему (модель) прогнозу врожайності ярої пшениці. Розробка прототипу моделі прогнозування впливу погодних умов на ефективність сільського господарства включає в себе кілька етапів.
Етап перший - вибір вхідних даних для прогнозування
Етап другий - аналіз вихідних даних
3. Інформаційна модель реального об'єкта та процесу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційні технології в агрономії» автора Н.Т.Тверезовська на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 2. Технології управління, планування й організації діяльності. Управління проектами“ на сторінці 2. Приємного читання.