Розділ «2.3. Застосування інформаційних систем в міжнародній інвестиційній діяльності»

Про більшість макроекономічних показників корисно судити одночасно з аналізом різних зведених індексів, показників, які є найважливішими характеристиками розвитку економіки країни. Багато факторів ринку залежні між собою. Процвітання або криза в одній галузі впливає на стан в інших галузях.

У процесі фундаментального аналізу робляться спроби виявити механізми впливу найважливіших політичних і соціальних подій. Важливим елементом фундаментального аналізу є також слідкування за політикою і заявами керівників уряду та економічних органів. У багатьох країнах, наприклад, перед виборами та в очікуванні їх результатів інвестиційна діяльність згортається.

Для вивчення можливостей довгострокових інвестицій на першому етапі аналізу з урахуванням подальшого переходу до другого етапу, необхідно провести макроекономічний аналіз ефективності діяльності різних галузей. При цьому слід ураховувати зв'язок між різними ринками, наприклад, між валютним ринком і ринком цінних паперів та зважати на їх взаємовплив.

Аналітик цінних паперів компанії вивчає попит та пропозицію на товари або послуги цієї компанії, оцінює якість її менеджменту, минулу та майбутню діяльність, довгострокові плани, діяльність її конкурентів, статистику відповідної галузі економіки, загальний стан економіки та політику уряду. Вивчаючи ринковий стан окремого товару, аналітик досліджує його ціну, попит та пропозицію, оцінює запаси товару, прогнози щодо його споживання, плани виробництва або видобутку, стан та прогноз погоди, наявність товарів-заміщувачів, економічну й політичну ситуацію в державі.

Виходячи з отриманої у такий спосіб інформації, аналітик будує модель для визначення поточної та прогнозованої вартості цінних паперів. Некомпенсоване зростання попиту призводить до зростання вартості акцій. Аналітик, оцінюючи внутрішню вартість, порівнює її з поточною ринковою вартістю і доходить висновку щодо зростання чи зменшення поточної вартості акції. Якщо вартість цінних паперів на ринку нижча від їх внутрішньої вартості, то можна прогнозувати зростання ціни на такі папери. Якщо ціна вище внутрішньої вартості, то слід очікувати падіння ціни. Розглянемо більш детально основні методи фундаментального аналізу.

Вертикальне прогнозування. Деякі організації, що займаються інвестиціями і користуються послугами фінансових аналітиків, застосовують метод прогнозування "зверху — вниз" (top-down forecasting approach). Користуючись цим методом, фінансові аналітики спочатку складають прогнози для економіки в цілому, потім для окремих галузей і, нарешті, для конкретних компаній. Прогнози для галузей ґрунтуються на прогнозах для економіки в цілому, а прогнози для компаній, у свою чергу, ґрунтуються на перших та других.

Окремі організації, що спеціалізуються на інвестиціях, спочатку оцінюють перспективи емітента, потім складають прогноз перспектив для відповідної галузі і, нарешті, для економіки в цілому. Такий метод прогнозування "знизу — вгору" (bottom-up forecasting) може ненавмисне використовувати некоректні припущення. Наприклад, один аналітик, оцінюючи обсяг продажів за рубежем компанії А, використовує певний прогноз валютних курсів, тоді як інший аналітик, оцінюючи обсяги продажів за рубежем компанії В, виходить з іншої оцінки тих же валютних курсів. Система прогнозування "зверху — вниз" майже позбавлена такої небезпеки, тому що всі аналітики організації будуть використовувати один і той же прогноз валютних курсів. У дійсності часто обидва підходи поєднують.

Імовірнісне прогнозування (probabilistic forecasting). У випадку такого прогнозування основну увагу найчастіше зосереджують на загальноекономічних прогнозах, оскільки невизначеність на даному рівні є важливим показником можливого ризику або очікуваної прибутковості добре диверсифікованого портфеля. Можуть прогнозуватися кілька сценаріїв розвитку економіки з урахуванням імовірності їхнього здійснення. Розглядаючи можливі варіанти розвитку економіки, складають прогнози перспектив галузей, компаній і динаміки курсів акцій. Ця процедура дає уявлення про можливу реакцію різних акцій на сюрпризи економіки і тому іноді називається аналізом за принципом "що, якщо". Крім того, можна спрогнозувати ризики, оцінюючи ймовірність реалізації того чи іншого сценарію.

Економетричні моделі

Економетрична модель (econometric model) — це статистична модель для прогнозування певних значень, які називаються ендогенними змінними (endogenous variables). Для таких прогнозів, як вихідні дані, використовуються значення інших змінних — екзогенних (exogenous variables). Припущення щодо значень екзогенних змінних робляться користувачем моделі. Наприклад, в економетричній моделі рівень продажу автомашин у наступному році може бути прив'язаний до рівня валового внутрішнього продукту і процентних ставок. Щоб скласти прогноз щодо обсягу продажу автомобілів у наступному році (це ендогенна змінна), треба мати дані про величину валового внутрішнього продукту і процентних ставок для майбутнього року, що належать до екзогенних змінних.

Економетрична модель може являти собою як дуже складну систему, так і просту формулу, за якою підрахунки можна легко виконати на калькуляторі, але в будь-якому разі модель вимагає знань з економіки та статистики. Спочатку для визначення відповідних взаємозв'язків застосовуються знання з економіки, а потім для їх кількісної оцінки отримані за минулий період дані обробляються із застосуванням статистичних методів.

Деякі інвестиційні організації використовують широкомасштабні економетричні моделі, щоб на підставі прогнозів таких факторів, як федеральний бюджет, очікувані споживчі витрати і плановані інвестиції в ділову сферу, передбачити майбутній рівень валового внутрішнього продукту, інфляції і безробіття. Деякі фірми і некомерційні організації спеціалізуються на таких моделях, продаючи інвестиційним інститутам, фінансистам корпорацій, суспільним агентствам та ін. прогнози чи комп'ютерні програми.

Розроблювачі таких широкомасштабних моделей зазвичай не обходяться без "стандартних" прогнозів, складених на основі певного набору екзогенних змінних. Деякі моделі навіть зазначають імовірність, з якою може збуватися той чи інший прогноз. Не виключені випадки, коли користувачі вводять у модель зроблені ними самими припущення й аналізують отримані в результаті цих припущень прогнози.

Аналіз фінансового звіту

Аналіз за допомогою коефіцієнтів

Коефіцієнти, подібні до тільки що розглянутих, широко використовуються для складання прогнозів. Для розрахунку одних коефіцієнтів достатньо даних тільки одного звіту (або балансу, або звіту про прибутки і збитки), для розрахунку інших — дані двох різних звітів. Для одержання коефіцієнтів третьої групи необхідно мати дані двох і більше звітів того самого виду, але за різні роки (наприклад, баланс поточного і минулого року), або ж укрупнені дані за ринковими показниками. Коефіцієнти можна використовувати по-різному. Деякі аналітики як базу для порівняння обирають абсолютні стандарти. Відмінність від них коефіцієнтів свідчить про потенційну слабкість і вказує на необхідність подальшого аналізу. Інші аналітики порівнюють коефіцієнти компанії з коефіцієнтами "середньої" фірми тієї ж галузі, щоб знайти відмінності, що можуть стати предметом подальшого розгляду. Інші аналізують динаміку коефіцієнтів компанії в часі, вважаючи, що це допоможе їм спрогнозувати майбутні зміни. Ряд аналітиків для прийняття інвестиційних рішень розглядають коефіцієнти у поєднанні з результатами технічного аналізу.

Аналіз коефіцієнтів може бути дуже складним і водночас надзвичайно простим. Проста екстраполяція поточного значення коефіцієнта (чи тенденції його зміни) може дати не зовсім точну оцінку його значення в майбутньому. (Наприклад, для фірми немає необхідності підтримувати постійне співвідношення величини запасів та обсягу продажів). Крім того, проста екстраполяція у процесі оцінки показника може призвести до помилок у фінансовій звітності. Наприклад, на основі прогнозу коефіцієнтів складаються прогнози різних статей балансу. Однак може вийти так, що прогнозовані величини окремих статей балансу взяті в сукупності, не зведуться до балансу.

Електронні таблиці

Процедури технічного аналізу

Ще однією складовою застосування інформаційних систем в інвестиційних процесах є процедури технічного аналізу. Технічний аналіз є одним із нових напрямків дослідження фінансових і товарних ринків, що почав швидко розвиватися в останні роки в Україні. Останні дослідження у сфері технічного аналізу та його застосування фінансовими й комерційними стосуються насамперед методології впровадження цього інструменту. Однак слід зазначити, що основою для розвитку технічного аналізу та розширення сфер його застосування є інформаційні системи. Користування технічним аналізом взагалі неможливе без наявності інформаційних систем. Усі види інформаційних систем, що застосовуються в роботі технічних аналітиків, можна класифікувати як інформаційні системи обслуговування операцій технічного аналізу та інформаційні системи технічного аналізу.