Розділ 2. Сфери застосування інформаційних систем та їх використання в зовнішньоекономічній діяльності

- стискування з урахуванням взаємозв'язку інформаційних елементів. Оскільки економічна інформація являє собою велику розмаїтість

економічних процесів, розглянемо її на таких рівнях:

- синтаксичному;

- семантичному;

- прагматичному.

Синтаксичний рівень дає можливість абстрагуватися від значеннєвого змісту і ступеня корисності інформації та розглядати відношення між знаками системи економічних даних, а також характер цих відношень. На цьому рівні встановлюються правила побудови певних груп даних, документів, інформаційних утворень тощо.

На семантичному рівні аналізуються значеннєві характеристики інформації з метою усунення багатозначності висловлювань, виявлення в останніх синонімії, омонімії тощо.

На прагматичному рівні розглядаються категорії корисності і цінності інформації для споживача даних, частота використання семантичних одиниць у вирішенні конкретних управлінських задач, а також оцінюються вартість одержання інформації і трудомісткість її обробки.

Економічну інформацію можна класифікувати за такими ознаками, як функція управління, ступінь участі в обробці, ступінь її сталості, структурний склад тощо.

Характеризуючи економічну інформацію відносно функцій управління, можна виокремити планову, облікову та звітну інформації.

Відповідно кожна з них, тобто планова, облікова та звітна інформації, у свою чергу, поділяються на вхідну і вихідну. Вхідна інформація відображає всі відомості, що надходять в економічну інформаційну систему об'єкта управління. Вона складається із вхідної зовнішньої (надходить із зовнішнього світу), і вхідної внутрішньої (продукується об'єктом управління системи).

Розрізняють два види вихідної інформації: зовнішню, що надсилається такою в інформаційну систему вищого органа управління, і внутрішню, що складається з команд управління для даного об'єкта.

До вхідної інформації належить необроблювана (надходить відразу на вихід економічної інформаційної системи) і оброблювана інформації. Тобто одна частина вхідної інформації призначається для подальшої обробки, а інша безпосередньо відповідає цілям впливу на об'єкт.

За структурним складом у загальному масиві економічних даних розрізняють реквізити, повідомлення, показники, інформаційні утворення різноманітних рівнів.

Реквізити є інформаційними сукупностями, що не підлягають подальшому значеннєвому розподілу на більш дрібні одиниці економічної інформації. Реквізити відображають окремі властивості різноманітних сутностей. Окремо взятий реквізит не містить повної інформації, для цього необхідна сукупність реквізитів. Один і той же реквізит може зазначатися в різних інформаційних сукупностях. Наприклад, якщо реквізитом є ім'я постачальника, то його можуть вказати і в прибутковому ордері, і в платіжній вимозі.

Реквізити діляться на дві групи: основи й ознаки. Основи відображають кількісні властивості сутностей (кількість, сума, ціна), а ознаки — їх якісні властивості (назва підприємства, склад, сорт). Сукупність, що складається з кількох ознак і основ, утворює повідомлення. Із повідомлень може бути виділений різновид, що називається показником. Показник — це інформаційна сукупність, що складається з кількох ознак і тільки однієї основи. Показник має мінімальний склад, який проте є цілком достатнім для документотворення. Крім того, кожен окремо взятий показник має свій визначений алгоритм виведення. Наприклад, показником може бути "ціна матеріалу", до якого входять такі характеристики, як найменування матеріалу, номенклатурний номер, одиниця виміру, ціна. Якщо реквізит є елементарною одиницею виміру інформації, то показник — складною. Крім показників, розрізняють інші складні одиниці виміру, їх називають складеними. Складені одиниці можуть припускати не одне значення складових, а деякий їхній набір, тобто, за своїм типом вони належать до масивів.

Кожна інформаційна сукупність має свою, властиву лише їй форму, відображену або в її найменуванні, або в найменуваннях інформаційних сукупностей більш низького рівня, що входять до складу даної сукупності. У межах однієї форми інформаційні сукупності відрізняються одна від іншої властивим їм змістом, тобто властивим тільки їм визначеним числовим значенням. Наприклад, формою деякого реквізиту є найменування постачальника, а змістом — Дніпроважмаш.

Інформаційна система (ІС) — це система, в якій організовані певним чином процеси утворення, збереження, оброблення і перетворення інформації.

Структурно ІС складається з таких компонентів:

- власне інформація;