Розділ «6. Можливості використання у процесі навчання історії комп'ютерних систем тестування та програм розробки мультимедійних навчальних курсів»

Змістова валідність — це характеристика тесту, що відображає ступінь впевненості, що завдання тесту досить повно охоплюють зміст певної сфери знань, тест точно визначає суттєві для цієї діяльності навички, але водночас не перевіряє другорядні в даному разі знання і навички. Змістова валідність тесту залежить від глибини попередньо проведеного авторами тесту аналізу навчального плану і програми, змісту підручників, точності і повноти формулювання мети навчання.

Критеріальна валідність відображає ступінь впевненості, що тест правильно оцінює успішність тестованого, реально відображає досягнення певного рівня знань і вмінь, визначає в якій мірі результати тесту можна використати для висновків про успішність тестованого.

Види тестових завдань: — На вибір відповіді. — з короткою відповіддю. — На впізнавання. — з розгорнутою відповіддю. — з альтернативними відповідями. — На відтворення по пам'яті. — На встановлення відповідності. — На встановлення правильної послідовності. — На встановлення причинно-наслідкових відношень. — На вибір із кількох тверджень. — На інтерпретацію. — з пропуском частин речення. — На порівняння.

Загальні вимоги до складання тестових завдань на вибір відповіді: 1. Жодної двозначності чи неточності у формулюванні. 2. Основа завдання тесту повинна бути у стверджувальній формі, яка після підстановки відповіді перетворюється на істинне чи хибне твердження. 3. Основою тестового завдання має бути коротке речення. 4. Варіанти відповідей — 2-3 слова. 5. В основі не повинно бути жодного іррелевантного для цієї проблеми матеріалу. 6. Варіанти відповідей мають бути однаково привабливі, приблизно однакові завдовжки. 7. Із завдання потрібно вилучити всі асоціації, що підказують вибір правильної відповіді. 8. Частота вибору варіантів правильної відповіді в усіх завданнях має бути приблизно однакова. 9. У варіантах відповідей не рекомендується використовувати слова: "все", "жоден", "ніколи", "завжди", "всі названі", "з названих жоден". Такі слова сприяють угадуванню правильної відповіді. 10. Не можна в межах одного тестування використовувати завдання, в яких одна відповідь випливає з іншої. 11. Не можна включати в тест завдання, що містять оцінні судження або передбачають формулювання висловлення власною думкою. 12. Жоден з варіантів відповідей не повинен бути частково правильною відповіддю, яка за певних умов може розглядатись як правильна. 13. Варіанти відповідей мають бути граматично узгоджені з основою завдання.

Завдання з короткою відповіддю. 1. Передбачає стислу відповідь (словом, числом, символом). 2. Використовується для оцінювання на рівні знань. 3. Коротка відповідь — це ключове слово, знання якого є найсуттєвішим для матеріалу, знання якого оцінюють.

Завдання на встановлення правильної послідовності.

1. Тестований має встановити правильну послідовність елементів, дій, подій, операцій, тощо. 2. Розглядається як варіант завдання на надання відповіді.

Завдання на встановлення відповідності.

1. Складається з основи, та низки альтернативних варіантів відповідей, розміщених у дві колонки. 2. Буває двох модифікацій: завдання, в яких відповідь можна вибрати тільки один раз і завдання, у яких відповідь можна вибирати кілька разів.

За умов переходу до обов'язкового зовнішнього тестування використання комп'ютерних тестів на уроках історії дає можливість учителям та учням пристосуватись до нового стандарту перевірки знань, освоїти новітні методики оцінювання знань та вмінь і водночас підвищити рівень комп'ютерної грамотності.

За місцем у навчальному процесі тести можуть бути локальними, тематичними і підсумковими. До локального узагальнення належать теми, присвячені історії однієї країни. Тематичне узагальнення традиційно співпадає з контролем знань, запропонованим чинною програмою. Підсумкове узагальнення охоплює основні питання, вивчені дітьми на уроках історії за рік, що дає учителю можливість об'єктивно оцінити як роботу учнів, так і свою. Такий системний підхід допоможе учням своєчасно готуватися до перевірки знань.

На думку Ю. Малієнко [6], за змістом комп'ютерних тестів з історії можна провести їх класифікацію, тобто виділити основні типи: текстові, картографічні, візуально-ілюстративні. Кожен з цих типів сприяє розвитку відповідних умінь та навичок. Поєднання текстових завдань з картографічними та ілюстративними створює комп'ютерний комплекс з високим рівнем універсальності, що значно поширює процес самореалізації школярів.

Картографічні та візуально-ілюстративні тести вчитель може використовувати як комплексно, у поєднанні з іншими, так і окремим блоком. Основними типами текстових завдань є:

• визначення історичних дат;

• визначення історичної постаті;

• встановлення відповідності між датами, подіями, явищами, діячами;

• історико-географічні тести;

• історико-лінгвістичні питання;

• опрацювання термінологічного апарату;

• складання груп слів за схожістю понять і явищ.