Розділ «3.3.5. Сівозміни на осушених землях»

Для правильної побудови сівозмін на осушених торфових ґрунтах велике значення має раціональне використання скиби багаторічних трав як попередника інших сільськогосподарських культур.

Дослідами встановлено, що в зернотрав'яних сівозмінах на торфових ґрунтах скиба багаторічних трав є добрим попередником зернових культур. На Поліссі по скибі багаторічних трав краще сіяти озимі зернові (пшеницю, жито), а ярі зернові (ячмінь, овес) - після однорічних культур.

Висока природна родючість торфових ґрунтів, забезпеченість рослин протягом вегетації необхідною кількістю вологи, помірна, з незначними коливаннями температура ґрунту в період бульбоутворення сприяють одержанню високих урожаїв картоплі.

Досить чутлива до попередників на осушених торфових ґрунтах кукурудза. Дослідження Інституту землеробства УААН показали, що кращими з них є морква і зернобобові культури. Непогані врожаї дають повторні посіви кукурудзи після кукурудзи протягом двох-трьох років. При тривалому беззмінному вирощуванні цієї культури врожай зеленої маси знижується майже на 10% (на 9-й рік), а також розпилюється ґрунт, посилюється мінералізація органічної речовини, зростають непродуктивні втрати азоту. Найнижчий урожай кукурудзи одержано при розміщенні її після капусти, буряків (333-435 ц/га), по скибі і обороту скиби багаторічних трав (363-409 ц/га). На Сарненській дослідній станції урожай кукурудзи після трав знижувався на 30-56% порівняно з урожаями після просапних попередників. Значне зниження врожайності пояснюється пошкодженням кукурудзи дротяниками. Якщо в полях зернопросапної сівозміни на Сарненській дослідній станції на 1 м2 нараховувалося 0-4 дротяники, то в полях сівозміни з різною тривалістю лучного періоду (від двох до шести років) - 16-36.

З овочевих культур на осушених торфових ґрунтах найпоширеніша капуста. Багаторічними дослідженнями Інституту землеробства УААН на Панфільській станції і Трубізькому опорному пункті встановлено, що в овочевих і кормових сівозмінах кращими попередниками капусти є кукурудза, коренеплоди, картопля, гіршими - багаторічні трави та сама капуста. Після багаторічних трав протягом багатьох років урожай капусти в середньому на 17% був нижчим, ніж після просапних попередників.

На основі наукових досліджень визначено кращі попередники при розміщенні сільськогосподарських культур у сівозміні на осушених мінеральних землях (табл. 24).

Продуктивність сівозмін на осушених торфових ґрунтах визначається набором та розміщенням сільськогосподарських культур, насамперед співвідношенням між багаторічними травами і однорічними культурами, тривалістю лучного і польового періодів.

Установлено, що високий урожай культурних рослин без внесення азотних добрив на торфових ґрунтах можна одержати, якщо мінералізується щорічно приблизно 8-10 т/га органічної речовини з вмістом 2,5% азоту. У сівозмінах без багаторічних трав, особливо під просапними, кількість мінерального азоту значно перевищує потребу в ньому рослини. Через це порушується оптимальне співвідношення в ґрунті між азотом, фосфором і калієм, погіршується поживний режим, що призводить до поступового зниження врожаю.

Найраціональніше використовується органічна речовина ґрунту в сівозмінах з багаторічними травами та при залуженні.

Враховуючи продуктивність сільськогосподарських культур на осушених торфових ґрунтах і сівозмін у цілому, їх агротехнічну роль та економічну ефективність, рекомендується на новоосвоєних торфових ґрунтах у перші 8-10 років відводити під багаторічні трави в сівозмінах 35-40% площі, на староорних і окультурених площах із середньорозкладеним торфом - 50-75, а на сильномінералізованих розпилених торфовищах - 85-100%.

Таблиця 24

Рекомендовані попередники для основних сільськогосподарських культур на осушених мінеральних ґрунтах (Бистрицький В. С., 1990)

На підставі багаторічних досліджень та узагальнення передової практики встановлено, що найраціональнішого використання осушених мінеральних земель досягають при впровадженні науково обґрунтованої структури посівних площ (табл. 25).

Таблиця 25

Орієнтована структура посівних площ на осушених мінеральних землях, % до ріллі

На осушених торфових ґрунтах, де значна частка овочевих та кормових культур, структура посівних площ інша (табл. 26).

Таблиця 26

Структура посівних площ на осушених торфових ґрунтах, % до ріллі

Сівозміни на осушених землях вводять на основі ґрунтових карт, тому вони здебільшого відповідають ґрунтовим, організаційно-технічним і виробничим умовам господарств. Проте, як видно з практики сільськогосподарського використання торфових ґрунтів, для правильного розміщення на них культур необхідно глибше вивчати не тільки їх фізико-хімічні властивості, а й ботанічний склад, ступінь розкладання торфу, засолення і характер зволоження, наявність у ньому шкідників, а також інші властивості, від яких залежить урожай вирощуваних культур. Для цього необхідно мати більш точні й достатньо детальні ґрунтові карти осушених земель. Велику увагу слід приділяти складанню ґрунтових карт торфовищ, які вперше вводяться в культуру. На них у перші 5-10 років освоєння найбільше проявляється вплив неоднорідності родючості на врожай сільськогосподарських культур. Це має бути відображено на картах.

За господарською оцінкою осушені мінеральні й торфові ґрунти можна розподілити на три основні групи. До першої належать найбільш окультурені ґрунти, придатні в сучасному їх стані для вирощування найвибагливіших культур (зернових, технічних, овочевих, кукурудзи, коренеплодів) і для створення на них культурних сіножатей і пасовищ; до другої - недавно осушені, слабоокультурені ґрунти, придатні для вирощування картоплі, менш вибагливих зернових культур (овес, жито), однорічних кормових трав і створення на них культурних сіножатей; до третьої - недостатньо осушені й неокультурені землі, придатні для вирощування лише вологолюбних видів лучних трав.