Розділ «4.2. Заходи, способи і системи обробітку ґрунту»

Рослини по-різному реагують на потужність орного шару і глибину основного обробітку. До першої групи культур, які найбільше реагують на глибокий основний обробіток ґрунту, належать буряки, кукурудза, картопля, бавовник, люцерна, вика, кормові боби, соняшник, баштанні, рицина, просо та ін., тобто корене- і бульбоплоди, а також культури з глибокими стрижневими коренями.

До другої групи культур, які порівняно менше реагують на глибокий обробіток, належать озиме жито і озима пшениця, горох, ячмінь, овес, а до третьої - культури, які мало або зовсім не реагують на глибокий обробіток ґрунту - льон і яра пшениця.

Отже, оптимальна глибина оранки ґрунту з глибоким гумусовим шаром під цукрові буряки становить від 25-27 до 32 см, під картоплю і кукурудзу - 25-27, під зернові - 20-22 см.

Періодична зміна глибини оранки запобігає утворенню ущільненої плужної підошви. Причиною утворення плужної підошви є порушення структурного стану і заповнення проміжків між агрегатами розпиленим ґрунтом внаслідок тиску на ґрунт недостатньо загостреного леміша, п'ятки і колеса плуга, а також ходової частини тракторів і важких машин та знарядь. Утворенню підошви сприяє й те, що на ущільнених плугом прошарках нагромаджуються вимиті з орного шару колоїдні частки, під впливом яких набагато збільшується щільність і зменшується водопроникність підорного шару ґрунту. Ущільнений шар підошви утруднює проникнення в глибші шари вологи, повітря та коріння рослин. На ґрунтах з плужною підошвою рослини цукрових буряків та інших коренеплодів утворюють коренеплоди неправильної форми.

Щоб запобігти утворенню плужної підошви, в сівозміні запроваджують різноглибинний обробіток з урахуванням особливостей та вимог вирощуваних культур (Ю. В. Будьонний,1999, 2002). Періодична зміна глибини зяблевого обробітку має значні переваги порівняно зі щорічною оранкою на однакову глибину ще й тому, що при цьому краще здійснюється боротьба з бур'янами.

Глибоко орати слід 2-3 рази за ротацію дев'яти-десятипільної сівозміни (один раз за 3-4 роки), насамперед після соняшнику під чорний пар, під цукрові буряки, кукурудзу на зерно, картоплю та при переорюванні багаторічних трав (Гудзь В. П., 2007). У сівозмінах без багаторічних трав глибоку оранку проводять у двох ланках сівозміни під цукрові буряки та інші просапні культури. Щоб не вивертати наверх насіння бур'янів, яке було загорнуте в ґрунт попередньою глибокою оранкою, на дуже забур'янених площах наступний глибокий обробіток плугом треба робити на 3-5 см мілкіше. Якщо протягом кількох років (2-4) ґрунт обробляти на меншу глибину, то значна кількість насіння бур'янів в необроблюваному шарі втрачає схожість.

Проте не на всіх ґрунтах можна відразу орати на глибину, яка відповідала б біологічним особливостям культури. Зокрема це стосується тих ґрунтів, глибші шари яких мають незадовільні фізичні властивості (ущільнені тощо), кислу реакцію, містять мало поживних речовин і шкідливі для рослин сполуки. Якщо такі ґрунти глибоко зорати, то на поверхню вивернуться малородючі шари, що значно погіршить умови росту рослин і насамперед проростання насіння. Тому на таких ґрунтах глибину оранки треба збільшувати поступово з одночасним внесенням добрив. Насамперед глибину оранки треба збільшувати на полях, засмічених осотом рожевим та іншими коренепаростковими бур'янами. Застосовують глибоку оранку і на чистих полях, оскільки без неї можливе забур'янення і погіршення фізичних властивостей ґрунтів.