Обсяг ВВП України за 2013 р. склав у поточних цінах 1 454 931 млн грн. Дані про обсяги ВВП України та про методи його розрахунку можна отримати на сайті Державного комітету статистики України [207].
Розподіл – це процес формування та використання грошових доходів різноманітних економічних суб'єктів (домогосподарств, суб'єктів господарювання, держави), в результаті якого відбувається спрямування вартості створених у суспільстві товарів і послуг на споживання та накопичення. У результаті розподілу вартості вироблених товарів і послуг відбувається формування грошових доходів у економічних суб'єктів: домогосподарств, суб'єктів господарювання та держави. Основними формами доходів домогосподарств виступають заробітна плата, підприємницькі доходи та доходи від власності, у суб'єктів господарювання – прибуток: У держави – податки.
Процес розподілу є стадією суспільного відтворення, що об'єднує виробництво, обмін і споживання (рис. 1.2). Кожна стадія суспільного відтворення пов'язана з рухом вартості, зміною власників, тобто відображує економічні відносини між окремими суб'єктами. Фінансові операції, забезпечуючи розподіл вартості, є зовнішнім проявом певної сукупності економічних відносин, яку, абстрагуючись від особливостей кожної конкретної операції, називають фінансами.
Рис. 1.2. Стадії суспільного відтворення
В окремі періоди часу в світі використовувалися і негрошові форми розподілу (наприклад, розподіл продуктів харчування за картками у воєнні та повоєнні періоди), які не належать до фінансових відносин. Таким чином, фінансові відносини є тою частиною розподільних відносин, яка виражається в грошовій формі. Тому доцільно говорити про те, що фінансові відносини знаходяться на перетині грошових і розподільних відносин у загальній системі економічних відносин [167].
Формування грошових доходів домогосподарств, суб'єктів господарювання, держави відбувається не тільки за рахунок розподілу валового внутрішнього продукту, як стверджує більшість вітчизняних і зарубіжних дослідників [30; 47; 110; 124; 139], а й за рахунок надходжень від зовнішньоекономічної діяльності (наприклад, зовнішні запозичення та ін.) [110].
Процес розподілу охоплює також накопичення минулих років, здійснювані в грошовій формі (накопичені амортизаційні відрахування, нерозподілений прибуток минулих років, залишки коштів на рахунках відповідного бюджету на початок року, заощадження домогосподарств, надходження від приватизації державного майна тощо). Формування та використання грошових накопичень означає, що фінансові операції опосередковують не тільки розподіл валового внутрішнього продукту, виробленого в поточному періоді, але й частину національного багатства [110; 139; 227]. Крім того, формування доходів у різних економічних суб'єктів здійснюється також в порядку перерозподілу, пов'язаного з грошовими надходженнями від одного суб'єкта до іншого (наприклад, соціальні виплати домогосподарствам, суб'єктам господарювання тощо).
Це дозволяє виділити третю ознаку фінансових відносин, коли в результаті здійснення фінансових операцій у економічних суб'єктів (домогосподарств, суб'єктів господарювання, держави) у процесі розподілу формуються грошові доходи, надходження та накопичення, які забезпечують їх функціонування та використовуються для вирішення економічних і соціальних завдань. Грошові доходи, надходження та накопичення домогосподарств, суб'єктів господарювання, органів державної влади та місцевого самоврядування прийнято називати фінансовими ресурсами.
Таким чином, фінанси як економічна категорія є грошовими розподільчими відносинами з формування та використання фінансових ресурсів держави, суб'єктів господарювання та домогосподарств з метою вирішення соціально-економічних завдань.
Авторське бачення визначення фінансів як економічної категорії відрізняється від існуючих визначень (див. табл. 1.2) тим, що враховує всі основні ознаки фінансів (або фінансових відносин): грошовий характер, розподільчий характер, а також третю ознаку, пов'язану з формуванням і використанням фінансових ресурсів всіма економічними суб'єктами фінансових відносин.
Деякі дослідники третю ознаку фінансів економічної категорії визначають як "фондовий характер фінансових відносин" або стверджують, що "фінанси пов'язані з формуванням і використанням фондів грошових коштів (або фондів фінансових ресурсів)" [38; 99; 139].
Щодо останнього визначення слід зазначити, що автором у визначенні фінансів усвідомлено вживається формулювання "пов'язані з формуванням фінансових ресурсів" з тим, щоб врахувати сучасні погляди вчених-економістів з приводу існування фінансових ресурсів не тільки у фондовій, а й у нефондовій формі.
Сутність економічної категорії проявляється в її функціях, тобто функція є формою прояву сутності. Шляхом виконання функцій відбувається об'єднання абстрактної сутності категорії з практичними формами її реалізації. Більшість економістів [18; 182; 199] вважає, що фінансам притаманні дві функції – розподільча та контрольна, як зображено на рис. 1.3.
Рис. 1.3. Державний фінансовий контроль як форма практичної реалізації контрольної функції фінансів (розроблено авторами)
* Умовні позначення: фп – фінансовий потік
Сутність розподільчої функції фінансів деталізовано наведена на рис. 1.3. Вартість валового внутрішнього продукту як результат валового виробництва без урахування проміжного споживання розпадається на первинні доходи (прибуток; доходи від власності; чисті податки на виробництво й імпорт (непрямі податки); заробітна плата та нарахування на неї у вигляді відрахувань на соціальне страхування; змішані доходи індивідуальних підприємців, підсобних особистих господарств, членів кооперативів) та амортизацію (область І на рис. 1.3), які є основою формування фінансових ресурсів суб'єктів господарської діяльності, держави та домогосподарств (термін "змішані доходи" використовується, якщо не можна розділити дохід від підприємницької діяльності та винагороди за працю – доходи підсобних господарств, індивідуальних підприємців, членів кооперативів).
У формуванні фінансових ресурсів економічних суб'єктів беруть участь також надходження, пов'язані із зовнішньоекономічною діяльністю (зовнішні запозичення; дивіденди з цінних паперів іноземних емітентів; пенсії, право на які отримані під час роботи за кордоном та інші надходження) (область II на рис. 1.3).
Процес перерозподілу стосується руху коштів (фінансового потоку) між економічними суб'єктами (область III на рис. 1.3). Перерозподіл відбувається переважно через бюджетну систему – надходження до бюджету прямих податків на прибуток організацій, доходи фізичних осіб; державні та муніципальні запозичення; грошові надходження суб'єктам господарювання у порядку державної фінансової підтримки, домогосподарствам – у вигляді соціальних виплат (пенсій, стипендій, допомог – трансфертів).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Реформування фінансового контролю в Україні» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 1. Державний фінансовий контроль як форма практичної реалізації контрольної функції фінансів“ на сторінці 4. Приємного читання.
