TextBook | Ознака | Види державного кредиту |
| Місце одержання кредиту | o внутрішні (розміщуються на території країни); o зовнішні (надаються МВФ, МБРР та іншими); міжнародними і державними установами зарубіжних країн |
| Строк погашення кредиту | o короткострокові (до одного року); o середньострокові (від 1 до 5 років); o довгострокові (понад 5 років) |
| Вид позичальника | o централізовані (позичальником виступає уряд або вповноважене ним міністерство) o децентралізовані (позичальником виступають місцеві органи влади) |
| Порядок оформлення кредитних відносин | o облігаційні (передбачають розміщення державних облігацій) o безоблігаційні (розміщуються під скарбницькі зобов'язання або передбачають пряме кредитування центральним банком державного бюджету) |
| За видами доходности | o відсоткові позики - власники державних цінних паперів отримують доход з розрахунку фіксованих відсотків річних; o безвідсоткові (дисконтні) позики - державні цінні папери реалізуються за ціною, нижчою від їх номінальної вартості; o виграшні позики - включення даного номера облігації у виграшний тираж погашення |
Споживчий кредит - кредит, що надається банком, підприємством чи організацією фізичній особі для придбання предметів особистого споживання переважно тривалого користування (житла, транспортних засобів, меблів, теле- та радіоапаратури, іншої побутової техніки) [5, с 243].
Виділяють товарні і грошові споживчі кредити. Товарний споживчий кредит пов'язаний із продажем товарів тривалого користування в кредит (з розстрочкою платежу).
* Грошовий споживчий кредит - це надання банківськими або небанківськими кредитними установами позик фізичним особам на задоволення їхніх споживчих потреб.
Банківська кредитна картка вважається новим видом грошових банківських споживчих позик в Україні. Вони виготовляються з матеріалу, важкодоступного для підробки, мають певні види захисту. Сьогодні банківські кредитні картки замінюють готівку в грошовому обігу.
З точки зору економічних відносин використання кредитних карток виражає відносини споживчого кредитування між трьома суб'єктами: банком, власником картки, торговельною організацією.
Таблиця 8.3.
Класифікація видів грошового споживчого кредиту.
| Вид грошового споживчого кредиту | Цільове призначення |
| Інвестиційна позика | На будівництво та реконструкцію житла, спорудження садових будинків, купівля великої рогатої худоби |
| На розвиток індивідуальних господарств | На витрати поточної виробничої діяльності, на будівництво, придбання сільськогосподарської техніки, транспортних засобів, придбання худоби, будівництво житлових будинків |
| На купівлю споживчих товарів або оплату послуг | На купівлю автомобілів, побутових приладів, електротехніки, меблів, оплату медичних послуг |
| Цільові позики окремим соціальних групам населення | Видаються в рамках загальнодержавних програм соціального захисту найуразливіших верств населення (молодим сім'ям, студентам) |
| На нецільові споживчі потреби | Видаються у зв'язку з особливими обставинами непередбаченого характеру в житті громадян |
| Ломбардні кредити | Позичають гроші під заставу майна |
| Чековий кредит | Позика надається у випадку відкритті окремого чекового рахунка |
| Кредитна картка | Іменний грошовий оплатно-розрахунковий банківський документ, який використовується для надання споживчого кредиту |
Для потреб споживача кредитні картки можуть імітуватися (випускатися) не тільки банками, а і небанківськими установами - залізницями, готелями, телефонними фірмами.
Іпотечний кредит - довгострокова позика під заставу нерухомого майна - землі, виробничих або житлових будівель. її надають переважно спеціалізовані іпотечні банки.
Неповернення кредиту в термін, обумовлений у кредитному договорі, призводить до втрати позичальником заставленої нерухомості та передання її у власність банку чи іншого тримача заставного листа [5, с 240].
Іпотека (від грецького hipotheke - застава) - застава нерухомого майна (будівель, землі) для отримання в банку чи інших фінансових організаціях довготермінового (іпотечного) кредиту. Характерно, що заставлене майно залишається в розпорядженні боржника. У разі неплатоспроможності боржника вимоги кредитора задовольняються коштами з виторгу від реалізованого майна [5, с 199].
Суб'єкти іпотечного кредитування:
> універсальні комерційні банки, іпотечні банки, іпотечні спеціалізовані компанії, які виступають кредиторами;
> юридичні та фізичні особи, які мають власні об'єкти і пакети або мають поручителів - виступають позичальниками.
Об'єктом іпотечного кредитування можуть бути: земельні ділянки, житлові будинки, квартири, споруди, магазини, виробничі будинки.
Іпотечне кредитування може стати одним із найважливіших засобів забезпечення зобов'язань, які пов'язані із довгостроковими інвестиціями.
В Україні іпотечне кредитування стає вагомим чинником активізації загального інвестиційного процесу. Іпотечне кредитування має відіграти важливу стимулюючу роль у сільському господарстві, допомагаючи сільськогосподарським виробникам отримати землю, розвивати сільськогосподарські підприємства, проводити агрохімічні заходи, купувати техніку, матеріали, насіння.
* Лізинг (від анл. leasinq, від lease - здавати в оренду, в найм; орендувати, наймати) - довготермінова оренда машин, обладнання, споруд виробничого призначення; є способом фінансування інвестицій та активізації збуту [5, с. 251].
Таблиця 8.4.
Класифікація лізингових операцій.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гроші та кредит» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТЕМА 8. КРЕДИТ У РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ“ на сторінці 5. Приємного читання.