TextBook Бюджетне фінансування інвестиційних проектів характеризує виділення державних асигнувань на капітальні вкладення у виробничу сферу. Суть цієї форми полягає у тому, що держава виходячи зі своїх фінансових можливостей, здійснює конкурсний відбір найнеобхідніших та найефективніших проектів. Проекти, що не пройшли конкурсного відбору, можуть фінансуватись за рахунок банківських кредитів та інших залучених коштів (наприклад, цільових інвестиційних позик). Обсяг видатків встановлюється на основі спеціальних кошторисів, в яких визначається вартість спорудження відповідних об'єктів.
Дотація вирівнювання — це міжбюджетний трансферт на вирівнювання дохідної спроможності бюджету, який його одержує. Цей трансферт є різновидом нецільових трансфертів. Він надається на безоплатній та безповоротній основі місцевим бюджетам з вищестоящих бюджетів у разі, коли у відповідного бюджету недостатньо доходів для фінансування певних видатків, тобто з метою вирівнювання дохідної спроможності бюджету, який його одержує.
Бюджетний кодекс визначає субвенції як міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції. Отже, на відміну від дотацій субвенція має цільовий характер і виділяється на конкретні цілі.
Бюджетні кредити являють собою форму надання державним підприємствам тимчасової фінансової допомоги на умовах поворотності. Це нехарактерна для бюджету форма його видатків, оскільки взаємовідносини держави з юридичними особами засновуються саме на безповоротній основі.
Форми бюджетного фінансування визначаються економічними умовами, в яких функціонує бюджетний фонд держави. Із зміною конкретних умов господарювання поступово змінюються й самі форми бюджетного фінансування, а також межі їх застосування. На нинішньому етапі розвитку економіки у зв'язку з необхідністю вдосконалення всієї системи управління економічною і соціальними сферами постала потреба у вдосконаленні форм бюджетного фінансування.
При визначенні шляхів удосконалення діючих форм бюджетного фінансування має застосовуватись диференційований підхід, а перспективи розвитку кожної з форм мають пов'язуватися з тими цілями, досягнення яких вона має забезпечити. Цілі управління поділяються на загальні і спеціальні. Загальні цілі реалізуються через ті форми фінансування, які відповідають системі управління економікою в цілому. Такими формами є фінансування інвестиційних проектів та кошторисне фінансування, за допомогою якого формуються галузеві й територіальні пропорції, здійснюються структурні зміни в економіці. Спеціальні цілі пов'язані з особливими умовами господарювання, що визначаються економічною політикою держави на певному етапі її розвитку. Звідси виникає необхідність використання таких форм, як державні субвенції, дотації і бюджетні кредити.
Серед основних фінансово-податкових інструментів механізму державного регулювання економічного зростання необхідно виділити політику державних видатків. Збільшення величини державних видатків на розвиток економіки та вирішення питань соціального спрямування призводить до розширення обсягу виробництва. Це пов'язано з виникненням "мультиплікативного ефекту" [7].
Мультиплікатор державних видатків показує, як змінюється обсяг виробництва в країні при зростанні цих видатків на одну одиницю. Величина мультиплікатора залежить від граничної схильності до споживання, частки податків, що держава вилучає з доходів, схильності економічних суб'єктів частину своїх видатків спрямовувати на закупівлю імпортних товарів та інших показників. Збільшення граничної схильності до споживання відображає зростання бажання економічних агентів спрямовувати більшу частку своїх доходів на споживання товарів і послуг, що, своєю чергою, стимулює збільшення їх виробництва.
Такі чинники, як частка податків у доходах та гранична схильність до придбання імпортних товарів, спричиняють протилежний ефект розвитку товарного ринку країни. їх зростання зменшує величину мультиплікативного ефекту, що виникає при збільшенні державних видатків на розвиток економіки.
Теоретичне відображення величини мультиплікатора є наступним:
де Мі}<і - величина мультиплікатора державних видатків; ГСС - гранична схильність до споживання; ГСЗ — гранична схильність до заощаджень; / - ставка податків в доходах; ГС1— гранична схильність до імпортування. Гранична схильність до споживання (ГСС)—це величина додаткового споживання, яку спричиняє одна додаткова гривня доходу. Можна також зазначити, що ГСС - це відношення будь-якої зміни в споживанні до тієї зміни у доході, яка зумовила цю зміну в споживанні.
Істотно впливає на сукупне споживання та зумовлює зміну мультиплікатора державних витрат податкова політика. Тому при його розрахунку необхідно враховувати частку податків в ВВП країни (0, яка визначається відношенням величини податкових надходжень до ВВП.
Враховуючи граничну схильність до споживання та податкові надходження у % до ВВП, можна визначити мультиплікатор державних витрат у закритій економіці. Україна ж не є закритою державою і має відповідні торговельно-економічні відносити з іншими країнами. Тому необхідно враховувати на скільки одиниць зміняться витрати на імпорт при зміні ВВП на одну одиницю, тобто визначити граничну схильність до імпортування (ГСЇ).
Отже, для розрахунку мультиплікатора державних витрат необхідні такі показники розвитку економіки, як: ВВП, споживчі витрати, видатки зведеного бюджету, імпорт товарів і послуг, курс гривні до долара США, обсяг податкових надходжень, їх динаміка та динаміка ГСС, ГСІ (табл. 8.2)
Таблиця 8.2. Динаміка показників розвитку економіки України у 2005-2012 рр.
| Показники | Роки | ||||||||||||||||
| 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | ||||||||||
| ВВП, млрд. грн. | 441,5 | 544,2 | 720,7 | 949,9 | 914,7 | 1083,1 | 1316,6 | 1408,8 | |||||||||
| Видатки зведеного бюджету, у % до ВВП | 32,2 | 32,3 | 31,6 | 32,6 | 33,6 | 34,9 | 32,0 | 35,2 | |||||||||
| Видатки зведеного бюджету, млрд. грн. | 142,0 | 175,5 | 227,6 | 312,0 | 307,4 | 377,8 | 416,8 | 492,4 | |||||||||
| Імпорт товарів та послуг, млрд. дол. США | 36,1 | 45,0 | 60,7 | 85,5 | 45,4 | 73,2 | 99,0 | 104,5 | |||||||||
| Курс гривні до дол. США на кінець періоду | 5,05 | 5,05 | 5,05 | 7,7 | 7,98 | 7,96 | 7,98 | 7,99 | |||||||||
| Податкові платежі, млрд. гри. | 98,1 | 125,7 | 161,3 | 227,2 | 208,1 | 257,1 | 314,6 | 34б,1_ | |||||||||
| Податкові платежі у % до ВВП | 22,2 | 23,1 | 22,4 | 23,9 | 22,8 | 23,7 | 23,9 | 24,5 | |||||||||
| Ставка податків у доходах (і) | 0,22 | 0,23 | 0,22 | 0,23 | 0,22 | 0,22 | 0,22 | [0,22 | |||||||||
| Споживчі витрати, млрд. грн. | 252,6 | 319,4 | 423,2 | 582,5 | 581,7 | 686,0 | 865,8 | ||||||||||
| Гранична схильність до споживання | 0,74 | 0,65 | 0,58 | 0,69 | -0,21 | 0,65 | 0,70 | 1,30 | |||||||||
| Гранична схильність до імпортування | 0,32 | 0,41 | 0,44 | 0,62 | 2,75 | 0,71 | 0,88 | 0,48 | |||||||||
Аналіз впливу заходів політики державних видатків на динаміку економічного зростання країни здійснюється в такій послідовності:
1. Визначення величини мультиплікатора державних видатків та чинників, що на нього впливають.
2. Визначення залежності між динамікою частки державних видатків у ВВП країни та темпами економічного зростання.
3. Аналіз структури державних видатків за функціональним призначенням та її впливом на зміну основних макроекономічних показників розвитку країни.
Держава, виділяючи бюджетні кошти, завжди визначає: пріоритети витрат; загальний обсяг фінансування; цільове використання коштів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Бюджетна система» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТЕМА 8. ВИДАТКИ БЮДЖЕТУ НА ЕКОНОМІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВИ ТА НАУКУ“ на сторінці 4. Приємного читання.