Розділ «ТЕМА 2. БЮДЖЕТ ЯК ОСНОВНИЙ ФІНАНСОВИЙ ПЛАН ДЕРЖАВИ»

З місцевих бюджетів фінансуються комунальне господарство, заходи з благоустрою міст, теплове господарство, ремонт та утримання шосейних доріг місцевого значення, соціально-культурні установи.

Розмежування видів видатків між бюджетами, що входять до складу бюджетів АРК, областей, міст Киева і Севастополя, здійснюється відповідно Верховною Радою APR", обласними, міськими (міст Києва і Севастополя) радами.

Стан бюджету як фінансового плану характеризується трьома показниками:

рівновага доходів і видатків;

- бюджетний надлишок — перевищення доходів над нормативними видатками;

- бюджетний дефіцит — перевищення видатків над постійними доходами. Отже, державно-бюджетна політика має бути спрямована на збалансування бюджету, підвищення якості його виконання, дотримання строків бюджетного процесу та забезпечення соціально-економічного зростання як результат.

2.2. Правовий характер бюджету як фінансового плану, його чинники

Бюджет України є основним фінансовим планом по створенню і використанню централізованого фонду коштів, який затверджується законом вищого представницького органу влади і внаслідок цього сам стає законом. Саме тому ефективність використання бюджетних коштів залежить від науково - обґрунтованої організації бюджетного процесу, фундаментом для якої виступає чинна законодавча база.

Нормативно-правові акти, які регламентують функціонування бюджетної системи, та органи влади, що їх видають, представлені у табл. 2.3.

Таблиця 2.3. Нормативно-правові акти, які регламентують функціонування бюджетної системи, та органи влади, що їх видають

Державний бюджет як правова категорія являє собою закон України, який приймається органами законодавчої влади, а місцеві бюджети - органами влади місцевого самоврядування.

Бюджетні правовідносини—це врегульовані нормами бюджетного права суспільні відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, прийняття закону чи рішення про бюджет, зарахування, розподілу та перерахування бюджетних коштів; подання бюджетної звітності, складання, розгляду та затвердження звітів про виконання закону чи рішення про бюджет, бюджетного контролю, а також відповідальності за порушення бюджетного законодавства відповідно до Бюджетного кодексу України.

Сутність бюджетних правовідносин становлять їхні ознаки, які є концентрованим вираженням особливостей їх правової природи.

Коло суб'єктів бюджетних правовідносин є значно вужчим, ніж коло суб'єктів фінансових правовідносин, становлячи їх частину. Суб'єктів бюджетних правовідносин можна об'єднати в три групи:

1) держава, адміністративно-територіальні одиниці та територіальні громади (суспільно-територіальні утворення);

2) органи державної влади та місцевого самоврядування (колективні суб'єкти);

3) одержувачі бюджетних коштів (індивідуальні суб'єкти).

У бюджетних правовідносинах формуються особливі відносини владних суб'єктів, які представляють державу на двох рівнях:

- Перший рівень - відносини між державою та державними органами, де держава представлена вищими державними органами;

- Другий рівень - відносини між державними органами, одні з яких наділені бюджетною компетенцією, представляючи державу в бюджетних правовідносинах (уповноважені суб'єкти), а інші діють від власного імені (зобов'язані суб'єкти). Зазначене дозволяє говорити про організаційно-правову цілісність системи державних органів, під якою слід розуміти єдність частин (державних органів), певним чином поєднаних між собою (за змістовними чи формальними критеріями), які залежно від правової природи й характеру правового зв'язку між ними належать до досить стійкої організації - держави. Однак такий зв'язок буде неповним без урахування територіально-суспільної цілісності, унаслідок чого виникає правовий зв'язок між державою та адміністративно-територіальними одиницями в особі їх уповноважених органів, зокрема, з приводу передачі державою права на здійснення видатків, з приводу міжбюджетних трансфертів.