Поняття фінансових ресурсів та фінансово-кредитної бази функціонування малого підприємства
Світовий досвід доводить, що високоефективна ринкова економіка оптимально поєднує діяльність великих, середніх, малих підприємств і приватних підприємців. Особливої уваги, відповідно до виконуваних функцій та місця у національній економіці, потребує розвиток малого підприємництва в Україні як основи формування середнього класу суспільства та вирішення багатьох соціально-економічних проблем.
Водночас варто зазначити, що частка збанкрутілих та збиткових малих підприємств нині дуже висока. При цьому, за оцінками фахівців, що менший бізнес, то вища його економічна нестійкість. Нові мікропідприємства (до 10 осіб) мають менше 75 % шансів на виживання протягом першого року існування і до 33 % - у наступні чотири роки. Дещо більші підприємства (10-20 осіб) мають 95 % ймовірності виживання у перший рік функціонування, а протягом чотирьох наступних років цей рівень становить уже 50 %. Причиною цього здебільшого є труднощі, пов'язані з фінансуванням діяльності, та висока вартість зовнішнього капіталу.
Відтак важливою проблемою для малих підприємств є доступ до фінансових ресурсів. Фінансові ресурси необхідні малому підприємству на етапі заснування (у вигляді статутного капіталу), для реалізації підприємницьких проектів та подальшого розвитку (фінансування діяльності).
У вітчизняній економічній літературі відсутня одностайна думка вчених щодо сутності поняття "фінансові ресурси малого підприємства". Зокрема, О. Василик трактує фінансові ресурси як "грошові фонди, створені в процесі розподілу, перерозподілу і використання валового внутрішнього продукту країни [14, с. 821]. Натомість О. Устенко розглядає їх як "грошові кошти, якими розпоряджається певна господарська система" [14, с. 208]. З цим погоджуються вчені Л. Брагін та Т. Данько.
Деякі науковці (О. Бандурка, М. Коробов) розуміють під фінансовими ресурсами підприємства грошові фонди лише "цільового призначення, які формуються у процесі розподілу і перерозподілу національного багатства, сукупного суспільного продукту і національного доходу, і використовуються у статутних цілях підприємства" [25, с. 20].
Низка авторів (О. Волков, Л. Мельник, А. Каринцева, Н. Колчина) розглядають фінансові ресурси підприємства як сукупність власних грошових доходів і надходжень ззовні, що призначені для виконання фінансових зобов'язань підприємства, фінансування поточних витрат і витрат, пов'язаних із розширенням виробництва.
Чи не найбільш глибоке розуміння сутності фінансових ресурсів підприємницьких структур висловлює 3. Варналій: "Це - грошові доходи та надходження, що перебувають у розпорядженні суб'єктів господарювання і призначені для виконання фінансових зобов'язань, здійснення витрат на розширене відтворення й економічне стимулювання працівників" [11, с. 74].
Отже, усі наведені трактування засвідчують, що "фінансові ресурси" є "грошовими коштами", які залучаються господарським суб'єктом для здійснення витрат, пов'язаних з поточною діяльністю та розширенням виробництва. Водночас аналіз дефініції "фінансові ресурси малого підприємства" практично відсутній. Під фінансовими ресурсами малого підприємства розуміємо сукупність усіх грошових коштів і надходжень, якими воно розпоряджається на певну дату і які спрямовуються ним на виконання фінансових зобов'язань, виробничий та соціальний розвиток.
В умовах ринкової економіки найчастіше використовується поняття "капітал підприємства". При цьому капітал і фінансові ресурси мають одну природу - грошові кошти. Але, як зазначають деякі дослідники, капітал є тією частиною фінансових ресурсів, яка призначена для розвитку виробничого процесу, а саме - придбання предметів праці, знарядь праці, робочої сили та інших факторів виробництва. Іншими словами, капітал малого підприємства - це ті фінансові ресурси, за рахунок яких здійснюється формування активів підприємства, необхідних для провадження господарської діяльності (під час його заснування) та поповнення і оновлення активів (у процесі розвитку малого підприємства). Оскільки капітал не може тривалий час перебувати у вигляді грошових ресурсів, він є перетвореною формою фінансових ресурсів.
У процесі формування малого підприємства необхідно придбати будівлі та обладнання, виконати будівельні чи ремонтні роботи. Витрати, які спрямовані на ці цілі, називають основним капіталом.
Основний капітал - це грошовий вираз наявних у власності підприємства землі, будівель, споруд, обладнання, машин. Основний капітал - це одноразові витрати, оскільки вони здійснюються при організації підприємства, а приносять віддачу протягом тривалого періоду. Основний капітал на діючому підприємстві називають виробничими фондами; при цьому їх поділяють на активні виробничі фонди (верстати, машини, устаткування) та пасивні виробничі фонди (будівлі, споруди).
Для діючого малого підприємства необхідні виробничі запаси сировини, матеріалів, інструменту, готової продукції. Ці запаси створюються під час започаткування підприємства, а згодом оновлюються та замінюються. Грошовий вираз виробничих запасів підприємства називають оборотним капіталом. Основний та оборотний капітал малого підприємства створюється внаслідок одноразових значних витрат. Вони можуть здійснюватися за рахунок власних коштів засновників (учасників) та із залученням коштів з інших джерел (рис. 4.1).
За джерелами формування фінансові ресурси малого підприємства можна поділити на внутрішні й зовнішні. Серед внутрішніх джерел фінансових ресурсів, що формуються за рахунок власних та прирівняних до них коштів, варто зазначити:
• 1. Джерела, що утворюються з доходу малого підприємства: прибуток від основної операційної діяльності; від виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт; від інвестиційної діяльності; від фінансової діяльності; від будівельно-монтажних робіт, що виконуються господарським способом; від надзвичайних подій, інші види доходів. Чільне місце з-поміж цих джерел належить прибутку, що залишається у розпорядженні малого підприємства. Він є головним джерелом фінансування потреб останнього, які визначаються як споживання і накопичення. Саме пропорціями розподілу чистого прибутку на накопичення і споживання зумовлені перспективи розвитку малого підприємства. Частина прибутку, що спрямовується на накопичення, використовується на розвиток господарської діяльності та сприяє зростанню активів підприємства. Важливою позитивною якістю нерозподіленого прибутку є створення ним додаткових ресурсів і, відповідно, активів, які перебувають під контролем керівництва підприємства. До переваг самофінансування розвитку малого підприємства, порівняно з позиковим фінансуванням, належать:
– незалежність підприємства від ринку капіталу;
– можливість підтримання більш високої ліквідності підприємства та відсутність тягаря забезпечення кредиту його майном;
– збільшення власного капіталу, зростання кредитоспроможності та зниження ризику фінансової нестабільності підприємства [27, с. 528];
• 2. Джерела, що утворюються за рахунок внутрішніх надходжень: амортизаційні відрахування; виторг від реалізації непотрібного майна; мобілізація внутрішніх ресурсів у будівництві, інші надходження.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка малого підприємства» автора Васильців Т.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 4. ФІНАНСОВО-КРЕДИТНА БАЗА ФУНКЦІОНУВАННЯ І РОЗВИТКУ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ“ на сторінці 1. Приємного читання.
