Нині ще не вироблено єдиного загальновичерпного методичного підходу до оцінки економічної безпеки підприємництва на макро- та мезорівнях управління. Проте науковці пропонують складові економічної безпеки на всіх рівнях управління, наводять відповідні показники, що засвідчують рівень економічної безпеки країни, регіону, підприємства тощо, а також обґрунтовують критичні значення цих показників, за умови перевищення яких стан безпеки за цією складовою визначають як загрозливий.
Водночас видається доцільним під час оцінки економічної безпеки малого підприємництва регіону використовувати таку послідовність дій:
• 1) аналіз стану розвитку СМП;
• 2) розрахунок показників рівня економічної безпеки малого підприємництва за складовими її внутрішньої структури (економічна незалежність, ефективність функціонування, здатність до розвитку) та порівняння цих показників з їх критичними значеннями (індикаторами);
• 3) аналіз рівня економічної безпеки малого підприємництва області, порівняно з іншими регіонами України;
• 4) аналіз рівня економічної безпеки малого підприємництва регіону в галузевому аспекті.
Варто також зауважити, що для більш глибокого аналізу доцільно, по-перше, долучити до системи економічних показників окремі соціальні індикатори; по-друге, здійснити аналіз рівня економічної безпеки малого підприємництва на субрегіональному рівні за організаційно-правовими і формами власності суб'єктів підприємницької діяльності; по-третє, провести експертний аналіз стану розвитку інфраструктури (у тому числі громадської) фізичного та економічного захисту суб'єктів підприємництва.
Наприклад, за результатами аналізу, проведеного у зазначеній вище послідовності, виявлено, що рівень економічної безпеки малого підприємництва у Львівській області є низьким:
• 1. Значна частина підприємств збиткові (частка збиткових підприємств становить 35,8 %; у промисловості - 38,6 %; у будівництві - 35,3 %; у сфері послуг - 38,6 %; у сільському господарстві - 46,4 %. Та у жодному з видів економічної діяльності цей показник не є нижчим за 30 %). Скорочується кількість та частка діючих підприємств; темпи зниження кількості діючих підприємств перевищують темпи збільшення новостворюваних.
• 2. Обсяги реалізації продукції (скориговані на індекс інфляції) в окремих видах економічної діяльності скорочуються (будівництво, операції з нерухомістю та охорона здоров'я) та є низькими у промисловості та сфері послуг.
• 3. Незадовільними є показники ефективності фінансово-господарської діяльності та використання малими підприємствами ресурсного забезпечення (лише у будівництві, торгівлі, готельному і ресторанному господарствах підприємства одержують з однієї гривні, вкладеної в основні засоби, більше ніж одну гривню реалізованої продукції (послуг) на рік); фондовіддача основних фондів у промисловості, сільському господарстві, транспорті та сфері послуг є низькою; необґрунтовано високий рівень витрат на оплату праці у доході (понад 20 % ) у сільському господарстві, сфері управління та операціях з нерухомістю (лише підприємства будівництва, освіти та сфери послуг є рентабельними).
• 4. Низькими є показники ліквідності підприємств (кредиторська заборгованість у всіх галузях перевищує дебіторську, а у таких галузях економіки, як сільське господарство, освіта та охорона здоров'я, - більш як удвічі).
• 5. Підприємства майже не скеровують кошти на розширене відтворення та здійснення інновацій як вагомих складових зміцнення економічної безпеки (лише кожне п'яте мале підприємство здійснює капіталовкладення, низькою є частка капіталовкладень, яка припадає на одне підприємство). Підприємства функціонують в умовах значного рівня ризику, проте практично не використовують інструменти страхування та самострахування.
• 6. Зростає кількість кримінальних посягань на підприємців, так звані рейдерства, корупційних та дискримінаційних дій.
• 7. Рівень конкурентоспроможності більшості вітчизняних малих підприємств є низьким, особливо у порівнянні з іноземними компаніями (вітчизняні підприємства демонструють низьку активність експортної діяльності (частка суб'єктів, які здійснювали експортні операції, не перевищує 6 %), та й збільшення кількості вітчизняних підприємств-експортерів є незначним; відбувається суттєве скорочення частки промислових підприємств-експортерів; майже кожне друге вітчизняне підприємство, яке здійснює імпортні операції, імпортує в Україну готову продукцію для подальшого перепродажу та лише кожне п'яте підприємство імпортує сировину й матеріали з подальшим використанням на власному виробництві).
• 8.З огляду на відсутність вільних фінансових ресурсів малі підприємства не в змозі сформувати дієву систему забезпечення належного рівня комерційної таємниці та фізичної безпеки власного майна і персоналу.
У табл. 14.2 подано результати розрахунку показників рівня економічної безпеки малого підприємництва у Львівській області відповідно до її внутрішньої структури.
Таблиця 14.2. Індикатори рівня економічної безпеки малого підприємництва у Львівській області
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка малого підприємства» автора Васильців Т.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методичні засади оцінки економічної безпеки малого підприємництва регіону (на прикладі Львівської області)“ на сторінці 1. Приємного читання.
