До внутрішніх чинників належать:
• організаційно-технічне оснащення малого підприємства;
• рівень організації виробництва та його фінансово-економічний стан;
• обсяги внутрішніх джерел формування фінансових ресурсів [10, с. 12].
Зрозуміло, що малому підприємству вигідніше використовувати власні засоби, оскільки позиковий капітал потребує повернення не лише всієї суми, а й відсотків за позику. У малому підприємстві, створеному в організаційно-правовій формі одноосібного володіння, джерелом додаткового власного капіталу слугує особисте майно його власника. Натомість у малому підприємстві, створеному в організаційно-правовій формі партнерства, джерелами додаткового власного капіталу слугують як особисте майно його засновників (учасників), так і внески до статутного фонду нових учасників.
Специфікою малих підприємств є нестача власних засобів, тому кожне мале підприємство шукає інші джерела фінансування. Так, для формування основних засобів найчастіше використовуються:
• придбання основних засобів на виплат (мале підприємство сплачує вартість основних засобів частинами, як правило, щомісячно, разом з відсотками, протягом визначеного за домовленістю терміну; основні засоби не передаються малому підприємству у власність до повної сплати їхньої вартості);
• оренда основних засобів (передача основних засобів малому підприємству в користування після сплати авансового платежу, як правило, в розмірі тримісячної орендної плати, з подальшою оплатою вартості основних засобів щомісячно чи щоквартально);
• операційний або фінансовий лізинг.
Водночас для фінансування оборотних активів застосовують:
• придбання матеріальних цінностей у кредит (термін надання такого кредиту залежить від фінансового стану малого підприємства, його господарських зв'язків і передбачає виплату відсотків у розмірах, вищих рівня інфляції);
• товарний кредит (надається постачальниками товарно-матеріальних цінностей на строк руху платіжних документів від постачальника до покупця і навпаки);
• дисконтування рахунків-фактур малих підприємств (мале підприємство продає комерційному банку рахунки-фактури з обумовленою знижкою; останній відсотки за послуги не отримує, а на суму дисконту зменшує вартість продукції, зазначену в платіжних документах, прийнятих для оплати за мале підприємство);
• факторингові операції.
Сукупність форм і методів забезпечення потреби малого підприємства у фінансових ресурсах формує фінансово-кредитну базу його функціонування. При цьому йдеться про фінансово-кредитну, а не лише фінансову базу, оскільки чільне місце у формуванні фінансових ресурсів малого підприємства посідають саме кредити.
Фінансово-кредитна база формується внаслідок поєднання, узгодження та комбінування різних форм фінансово-кредитної підтримки підприємницької діяльності, які визначають інфраструктуру фінансово-кредитного забезпечення суб'єктів малого підприємництва загалом (рис. 4.2). У сфері інфраструктури розвитку малого підприємництва нині в Україні функціонує близько 450 бізнес-центрів, 70 бізнес-інкубаторів, 40 технопарків, 800 лізингових центрів, 3150 інвестиційно-інноваційних фондів і компаній, 3150 інформаційно-консультативних установ, 250 фондів підтримки підприємництва, у тому числі 98 - регіональних.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка малого підприємства» автора Васильців Т.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 4. ФІНАНСОВО-КРЕДИТНА БАЗА ФУНКЦІОНУВАННЯ І РОЗВИТКУ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ“ на сторінці 3. Приємного читання.
