Історія розвитку підприємництва в розвинутих країнах засвідчує, що без розгортання підприємницької діяльності не може існувати ринкова економіка. При цьому малі підприємства набули поширення у різних сферах господарювання (рис. 1.6).
Рис. 1.6. Найпоширеніші напрями розвитку малих підприємств (за оцінками зарубіжних експертів)
В останні десятиріччя у більшості країн з розвинутою ринковою економікою відбувається надзвичайно швидке зростання кількості малих підприємств як основи формування середнього класу (у провідних державах з ринковою економікою на малих підприємствах зайнята майже половина працездатного населення). Увесь час видозмінюючись (малі підприємства швидко з'являються, але можуть і швидко банкрутувати), система малого бізнесу не тільки не припиняє свого існування, але і постійно розширюється. Зростання сектору малого бізнесу і, відповідно, приріст нових робочих місць пояснюється такими причинами:
• а) Існують такі граничні розміри виробничих форм, за яких витрати зростають швидше, ніж дохід; темпи зростання продуктивності праці підприємства, досягнувши певного рівня, починають знижуватися; зникає гнучкість оновлення асортименту, ускладнюється структура управління тощо;
• б) існують традиційні сфери діяльності, де малі підприємства користуються безперечними перевагами - це ті, де виробництво обумовлено обмеженим, постійним і одноманітним попитом, а виробничі процеси не можна стандартизувати (наприклад, попит на послуги, що мають чітко виражений особистий характер);
• в) зростання чисельності малих підприємств і ними створених робочих місць відбувається там, де розміри підприємства обмежені специфікою сфери діяльності (наприклад, мистецтво або ремесла).
Аналіз стану малого підприємництва в Україні засвідчує, що останнім часом відбуваються суттєві зрушення у розвитку цього сектору ринкової економіки. Разом з тим, головними причинами гальмування розвитку малих підприємств в Україні є:
• 1) обмеженість внутрішнього попиту та наявність кризи збуту на внутрішньому ринку у зв'язку з браком вільних фінансових коштів підприємств та зниженням реальних доходів населення;
• 2) вкрай незначна інвестиційна активність, відсутність переливу коштів з фінансового в реальний сектор економіки, обмеженість (або відсутність) кредитів;
• 3) важкий тягар оподаткування, що змушує багатьох суб'єктів малого підприємництва здійснювати діяльність у тіньовому секторі (про це, зокрема, засвідчує той факт, що неухильно зменшується частка діючих малих підприємств у загальній кількості зареєстрованих);
• 4) відсутність належного нормативно-правового забезпечення розвитку малих підприємств; недостатньо врегульовані відносини суб'єктів підприємницької діяльності з органами влади і управління, відсутній законодавчий механізм державної фінансової підтримки малих підприємств, немає єдиного трактування понять: "мале підприємство", "малий бізнес", "суб'єкт підприємницької діяльності" тощо;
• 5) обмеженість або повна відсутність матеріально-фінансових ресурсів (багато малих підприємств не розпочало свою діяльність через відсутність достатньої суми стартового капіталу, власних виробничих площ та устаткування);
• 6) недосконалість системи обліку і статистичної звітності малого підприємства, обмеженість інформаційного та консультативного забезпечення, недосконалість системи навчання й перепідготовки кадрів для підприємницької діяльності тощо.
Разом з тим, мале підприємництво в Україні має певні риси, які суттєво відрізняють його від підприємництва більшості зарубіжних країн, а саме: низький рівень технічного оснащення праці при значному інноваційному потенціалі; низький управлінський рівень власників (засновників) малих підприємств, яким бракує знань, досвіду та культури ринкових відносин; прагнення вітчизняних малих підприємств до максимальної самостійності (більшість зарубіжних малих підприємств працює на умовах франчайзингу, субпідряду тощо); відсутність спеціалізації малих підприємств та їх орієнтації на однопродуктову модель розвитку (здебільшого одне мале підприємство провадить декілька видів діяльності); відсутність системи самоорганізації та недостатність інфраструктури підтримки малого підприємництва; відсутність доступу малих підприємств до повної й вірогідної інформації про стан та кон'юнктуру ринку, низький рівень консультаційних послуг та спеціальних освітніх програм; практична відсутність державної фінансово-кредитної підтримки малих підприємств; труднощі із залученням іноземних інвестицій через нестабільність економіки та політики в державі; випадки негативного психологічного ставлення населення до підприємців.
Варто також зазначити, що стан товарного ринку в Україні, на якому діють суб'єкти малого підприємства, суттєво відрізняється від економічно розвинутих країн. Розвинутим ринковим відносинам притаманні: переважаючий вплив попиту зі швидкою реакцією на нього; пріоритет приватної власності; розвинута ринкова інфраструктура; дієвість та усталеність законодавства; фінансова стабільність; доступність засобів виробництва; традиції використання договірних відносин; інформаційна відкритість; офіційно мінімальна криміналізація економіки та суспільних відносин. Зовсім інша (якщо не протилежна) ситуація спостерігається сьогодні в економіці України, де правове, соціально-економічне середовище для малого підприємництва стає дедалі несприятливішим. Крім того, відбувається активний процес концентрації капіталу з одночасним запровадженням фінансового і управлінського контролю за самостійними підприємствами з боку великих компаній й відповідних монопольних угруповань [23, с. 45].
Вплив цієї сукупності чинників у сучасних умовах позначився на розподілі малих підприємств в Україні за сферами господарської діяльності (табл. 1.5, рис. 1.7).
Таблиця 1.5. Розподіл малих підприємств України за видами економічної діяльності в 2000-2007 рр. [20, с. 311], тис. од.
| 2000 | 2005 | 2007 | ||
| Сільське господарство, мисливство, лісове господарство | 7,8 | 15,2 | 15,6 | 2,0 |
| Промисловість | 34,5 | 44,8 | 44,6 | 129,3 |
| Будівництво | 18,3 | 28,7 | 35,9 | 196,2 |
| Торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку | 101,1 | 101,4 | 103,6 | 102,5 |
| Діяльність готелів та ресторанів | 7,5 | 9,7 | 10,3 | 137,3 |
| Діяльність транспорту та зв'язку | 8,5 | 14,3 | 16,4 | 192,9 |
| Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям | 26,4 | 59,4 | 75,5 | 2,9 |
| Освіта | 1,7 | 2,5 | 2,1 | 123,5 |
| Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги | 2,0 | 3,8 | 4,3 | 2,2 |
| Надання комунальних та індивідуальних послуг, діяльність у сфері культури та спорту | 7,5 | 10,6 | 10,3 | 137,3 |
| Разом | 217,9 | 295,1 | 324,0 | 148,7 |
Примітка. За 2007 р. наведені останні статистичні дані щодо кількості малих підприємств за видами економічної діяльності.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка малого підприємства» автора Васильців Т.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні сфери діяльності малих підприємств. Пріоритетні напрями та тенденції розвитку малих підприємств в Україні“ на сторінці 1. Приємного читання.
