Міграція — це будь-яке, незалежно від мети, регулярності і тривалості, територіальне переміщення з одного населеного пункту в інший, яке може призвести до зміни постійного місця проживання.
Моніторинг соціально-трудових відносин — система періодичного збору, узагальнення та аналізу соціальної інформації і подання визначених даних для прийняття стратегічних і тактичних рішень на державному, регіональному і місцевому рівнях.
Мінімальна заробітна плата — законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю.
Населення — це сукупність людей, яка історично або природно сформувалася, у процесі виробництва постійно відновлюється і проживає на визначеній території (в селі, місті, районі, регіоні або країні).
Найманий працівник — громадянин, який уклав індивідуальну трудову угоду з роботодавцем, і, відповідно до цієї угоди, набув відповідних прав і обов'язків.
Натуральні доходи — продукція особистого підсобною господарства, яка використовується для особистого споживання, а також трансферти в натуральній формі.
Номінальні доходи — величина нарахованих виплат і натуральних видач.
Нормування праці — процес визначення об'єктивно необхідних витрат робочого часу в усіх сферах діяльності людини.
Організація праці — спосіб поєднання безпосередніх виробників із засобами виробництва з метою створення сприятливих умов для одержання високих кінцевих соціально-економічних результатів.
Первинний ринок праці — робочі місця, спрямовані на внутрішній ринок праці, який характеризується стабільною зайнятістю, високою оплатою праці, вимагає високого рівня кваліфікації працівників і надає можливості професійного і кар'єрного зростання.
Продуктивність праці — ступінь ефективності процесу праці. В її визначенні вихідною категорією є праця.
Професійні спілки - масові організації, що об'єднують найманих працівників, пов'язаних спільними соціально-економічними інтересами. У світовій економіці відомо також інші організаційні форми об'єднання найманих працівників.
Реальні доходи — номінальні доходи, скориговані на зміни цін на товари і тарифів на послуги.
Робітники — виробничий персонал, що здійснює свою трудову діяльність у матеріальному виробництві з переважною часткою фізичної праці: основний і допоміжний.
Роботодавець (як суб'єкт соціально-трудових відносин відповідно до міжнародної класифікації) — людина, що працює самостійно і систематично надає роботу одній або багатьом особам.
Робоче місце — первинна ланка виробництва, зона прикладання праці одного або кількох (якщо робоче місце колективне) виконавців, визначена на підставі трудових та інших діючих норм і оснащена необхідними засобами для трудової діяльності.
Сезонне безробіття виникає у зв'язку з сезонним характером деяких робіт.
Службовці — виконавці, що здійснюють допоміжну роботу з реалізації функцій управління (табельник, касир та ін.).
Споживчий кошик — сума витрат, споживчий мінімум, необхідний для підтримки життєвого рівня споживачів (продовольчих покупок, оплати послуг) у розрахунку на одну особу за категорією, тобто для забезпечення прожиткового мінімуму працюючого.
Структурне безробіття — це безробіття, яке обумовлене зміною, з одного боку, споживчого попиту на товари, а з іншого — зміною структури виробництва, що реагує на зміну споживчого попиту.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка праці та соціально-трудові відносини» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ“ на сторінці 2. Приємного читання.
