Регулювання міграційних процесів

Економіка праці та соціально-трудові відносини

Імміграційна політика формується за допомогою таких інструментів:

• 1. Якісні вимоги до іноземної робочої сили:

  – а) наявність сертифіката про освіту. Так, наприклад, в ОАЕ потрібні дипломовані лікарі й середній медичний персонал, в Австралії — фахівці з комп'ютерної техніки з вищою освітою та ін.;

  – б) стаж роботи зі спеціальності. Наприклад, в Австралії приймають фахівців із професійним стажем, не менше 3 років, у США — 5, на Кіпрі — 2 роки.

• 2. Віковий ценз. Наприклад, в Алжирі вік робітників різних спеціальностей не повинен перевищувати 40 років; Швеція й Норвегія мають гостру потребу в буровиках-нафтовиках 20— 40 років.

• 3. Стан здоров'я.

• 4. Обмеження особистісного характеру (так зване соціальне чищення). Наприклад, у США обмежується в'їзд членів комуністичної або будь-якої іншої партії тоталітарного типу. В Ірландії відмовляють іноземцям, раніше засудженим на строк більше одного року.

• 5. Пряме квотування імпорту робочої сили. Наприклад, співвідношення чисельності іноземців і місцевих працівників на підприємствах у Греції має становити 1:10.

• 6. Фінансові обмежники. Так, наприклад, у Словаччині прості працівники-мігранти повинні вносити плату за працевлаштування. В Ірландії за дозвіл на роботу протягом 4 місяців треба сплатити мито в розмірі 100 ірландських фунтів.

• 7. Тимчасові обмежники: у Зімбабве дозвіл на тимчасову роботу видається на строк не більше 5 років, у Польщі — на 0,5, у Норвегії — на 1 рік.

• 8. Національно-географічні пріоритети: у США з 1924 р. установлена Конгресом структура імміграційних квот, яка була сприятливою для жителів Північно-Західної Європи. Реформа імміграційного законодавства у 1966 р. стимулювала в'їзд вихідців з Азії й Латинської Америки. Однак уже з 1990 р. новий імміграційний закон надає більші можливості для кваліфікованих фахівців із країн Європи.

• 9. Система санкцій, що діють стосовно незаконних трудящих-мігрантів, осіб, зайнятих незаконним імпортом робочої сили, роботодавців, що незаконно використовують трудящих-мігрантів. Тут передбачаються позбавлення волі або штраф.

• 10. Програми репатріації, метою яких є стимулювання відпливу трудящих-мігрантів. Використовується, як правило, три види програм:

  – а) програми матеріальної компенсації, які передбачають грошові виплати іммігрантам за передчасне припинення їхньої діяльності;

  – б) програми професійної підготовки з метою полегшення іммігрантам від'їзду на батьківщину і їхнього працевлаштування вдома;

  – в) програми економічної допомоги регіонам масової еміграції.

У цілому кожна країна розробляє свої заходи щодо регулювання припливу й відпливу робочої сили залежно від внутрішньо-економічного становища певної країни. Причому характерною рисою регулювання міграційних процесів є те, що пріоритети у цій галузі віддаються національним державам. Саме національне міграційне законодавство є визначальним у дозволі спірних ситуацій.

Міжнародна організація з міграції (MOM) утворена в 1949 р. як Міжнародна організація у справах біженців (МОБ). Пізніше її повноваження було розширено, а з 1989 р. перейменовано на MOM. Зараз до організації входять 81 держава, з яких 46 — члени, 35 — спостерігачі. У межах цієї організації здійснюється розробка довгострокових програм у сфері регулювання міграційних потоків, надання допомоги з питань організації міграції, технічного співробітництва, запобігання "відпливу умів", дееміграції, надання експертних послуг тощо. Основними функціями MOM, відповідно до уставу, є:

• здійснення впорядкованої й запланованої міграції громадян;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка праці та соціально-трудові відносини» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Регулювання міграційних процесів“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Тема 2. ТРУДОВІ РЕСУРСИ ТА ТРУДОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ СУСПІЛЬСТВА

  • Відтворення та міграція населення

  • Трудовий потенціал; формування, розвиток та оцінка

  • Тема 3. СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ ЯК СИСТЕМА

  • Рівні, типи та принципи функціонування соціально-трудових відносин

  • Тема 4. МЕХАНІЗМ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН: ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ

  • Регулювання соціально-трудових відносин з боку держави та підприємств

  • Тема 5. СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО

  • Узгодження інтересів суб'єктів соціального партнерства

  • Чинники оптимального збалансування та реалізації інтересів суб'єктів соціального партнерства

  • Запитання та завдання для самоконтролю

  • Сегментація ринку праці

  • Державне регулювання ринку праці

  • Особливості функціонування ринку праці в Харківській області

  • Тема 7. СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ ЗАЙНЯТОСТІ

  • Причини, види та показники безробіття

  • Державна політика у сфері зайнятості населення

  • Тема 8. МОНІТОРИНГ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВОЇ СФЕРИ ЯК ІНСТРУМЕНТ РЕГУЛЮВАННЯ Й УДОСКОНАЛЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН

  • Індикатор 1. Забезпечення продуктивної зайнятості

  • Методи і моделі соціально-економічних досліджень

  • Метод ковзної середньої

  • Тема 9. МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН

  • Регулювання міграційних процесів
  • УПРАВЛІННЯ СИСТЕМОЮ ОПЛАТИ ПРАЦІ У РИНКОВИХ УМОВАХ

  • Класифікація видів праці

  • Тема 11. ПЛАНУВАННЯ ПРАЦІ

  • Планування продуктивності праці

  • Тема 12. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА НОРМУВАННЯ ПРАЦІ

  • Організація робочих місць

  • Форми розподілу і кооперації праці

  • Основи організації нормування праці

  • Різновиди норм праці

  • Тема 13. ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРАЦІ

  • Показники і методи вимірювання продуктивності праці

  • Фактори і резерви підвищення продуктивності праці

  • Тема 14. ПОЛІТИКА ДОХОДІВ І ОПЛАТА ПРАЦІ

  • Види доходів населення

  • Функції та елементи оплати праці

  • Форми та системи оплати праці

  • Державне регулювання оплати праці

  • Особливості оплати праці на зарубіжних підприємствах

  • Тема 15. АНАЛІЗ, ЗВІТНІСТЬ ТА АУДИТ У СФЕРІ ОПЛАТИ ПРАЦІ

  • Звітність та аудит у сфері оплати праці

  • Тема 16. МІЖНАРОДНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ ТА її ВПЛИВ НА РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН

  • Розробка програм, спрямованих на покращання умов функціонування соціально-трудових відносин

  • ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ І РЕКОМЕНДАЦІЇ

  • СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ