• однофакторними, що передбачають виплату премій за результатами оцінки якого-небудь показника (наприклад, премія за відвідування). У Великобританії такою формою преміювання охоплено більше 30 % робітників;
• багатофакторні, що представляють виплату премій за результатами оцінки декількох показників;
• всі факторні, коли розміри премії ставляться в залежність від якогось синтетичного показника, реалізація якого забезпечувала б найкраще використання всіх виробничих ресурсів.
Преміальні системи матеріального стимулювання на Заході не мають всеосяжного характеру, однак використовуються досить широко, якщо сприяють підвищенню трудової і творчої активності персоналу. Найбільш поширена система преміальних виплат за:
• досягнення високих кількісних результатів роботи;
• ефективне використання устаткування (відсутність простоїв, висока продуктивність, своєчасний і якісний ремонт);
• висока якість роботи (скорочення втрат від шлюбу, поліпшення споживчих властивостей продукції);
• ощадливе витрачання ресурсів.
Значного поширення набула система колективного преміювання Скелона, відповідно до якої щомісячні премії виплачуються за результатами роботи за попередній місяць. Умовами преміювання передбачається розподіл серед робітників частини суми, зекономленої в результаті скорочення частки витрат на робочу силу в загальній вартості готової продукції проти нормативної. Норматив — це процентна частка фонду оплати праці в обсязі реалізації продукції за попередні роки, помножена на фактичний обсяг продажів у звітному періоді. Якщо фактичні витрати підприємства на заробітну плату є нижчими від нормативної величини, зекономлена сума коштів утворює преміальний фонд, одна частина якого йде на збільшення прибутку, а інша — використовується безпосередньо для преміювання. Кошти, що спрямовуються на преміювання персоналу, за підсумками року розподіляються між працівниками пропорційно до їх заробітної плати. Серцевиною такої системи преміювання є широке залучення працівників до пошуку нових шляхів підвищення продуктивності праці, вдосконалення і зростання виробництва і скорочення втрат.
Близькою до системи Скелона є система преміювання Раккера, суть якої полягає у визначенні нормативного коефіцієнта умовно-чистої продукції (доданої вартості) компанії на кожен долар витрат як матеріальних, так і трудових. Розподіл економії заробітної плати, отриманий від зростання продуктивності праці, здійснюється між працівниками підприємства і її власниками у рівних частках. Характерною рисою систем Скелона і Раккера є орієнтація на співробітництво персоналу організації і керівників, на активізацію ініціативи працівників щодо підвищення ефективності виробництва. Відповідно до проведених досліджень, застосування подібних систем преміювання приводить до зростання годинного виробітку робітників на 16—20 %, а іноді й 30 %. Таким чином, у зв'язку з тим, що змінна частина заробітної плати здійснює стимулюючу роль, то саме вона, на думку багатьох економістів, повинна займати значну частку при формуванні заробітної плати працівника, що не характерно для українських підприємств. У найбільших американських та англійських компаніях постійна частина заробітної плати займає 3/4 усього заробітку, а змінна частина — 1/4. Поряд з цим провідні американські та англійські економісти вважають, що чим менше розвинуті економічні відносини в суспільстві, тим більшу частину заробітної плати мають скласти змінні виплати, тобто премії, і рекомендують при цьому в країнах з економікою, що розвивається, до яких належить і Україна, встановлювати змінну частину заробітної плати у розмірі 2/3 від загальної величини заробітку. Необхідно відзначити й об'єктивний взаємозв'язок між рівнем реальної заробітної плати і працевіддачею працівника, що особливо спостерігається серед керівників середньої і вищої ланки, від умілого керівництва яких залежать як діяльність відповідного підрозділу, так і підприємства в цілому. За кордоном робота співробітників, що займають високі посади, винагороджується за підсумками діяльності підприємства та відповідно до результатів індивідуальної діяльності. На багатьох великих підприємствах структура оплати праці керівників вищої ланки представлена в такому вигляді:
• оклади займають 46 % від загального заробітку;
• стимулювання довгострокового характеру — 28 %;
• щорічні премії у вигляді бону сів — 26 %.
При цьому 54 % від загального обсягу винагороди пов'язані з підсумками діяльності підприємства, причому 52 % з них є сукупністю стимулів довгострокового характеру. Таким чином, в наявних системах оплати праці керівників вищих ланок також змінна частина перевищує встановлений оклад, що дає змогу переводити велику частину оплати праці, пов'язану з ризиковими діями підприємства, у змінну і зв'язувати довгострокову винагороду з досягненням стратегічних цілей підприємства. Винагорода керівників середньої ланки є значно нижчою, ніж у вищого керівництва, і становить 10—15 % від рівня заробітної плати за успішної діяльності підприємства. Система винагороди також може бути побудована у вигляді бонусів. Відповідно до такої системи, сума змінної винагороди з просуванням на вищестоящі посади зростає більшою мірою, ніж оклад, і тим самим керівники мають вагомий стимул до поліпшення своєї діяльності з метою збільшення бонусної винагороди і пересування на вищу посаду.
Аналіз систем матеріального стимулювання персоналу розвинутих країн показав, що деякі з них мають спільні риси з українськими системами, але більшості властиві індивідуальні риси, які доцільно застосувати в Україні. Так, доцільними є встановлення розміру додаткового стимулювання з прибутку пропорційно його розміру, як рекомендують провідні американські вчені-економісти, індексація заробітної плати, яка відображає вартість життя (Франція), створення кредитного фонду на підприємстві (Швеція). Крім того, зарубіжні системи матеріального стимулювання постійно переглядаються та вдосконалюються, що не характерно для українських систем.
Тому необхідно вдосконалити складові існуючих систем матеріального стимулювання персоналу, використовуючи комплексний підхід, що дасть змогу визначити найбільш прийнятні для України системи оплати і преміювання праці персоналу, перероблені з урахуванням особливостей економічних процесів, що протікають в Україні.
Запитання та завдання для самоконтролю
• 1. Що таке реальні та номінальні доходи населення?
• 2. З чого складаються сукупні доходи населення?
• 3. Що таке споживчий кошик?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка праці та соціально-трудові відносини» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості оплати праці на зарубіжних підприємствах“ на сторінці 3. Приємного читання.
