Відтворення та міграція населення

Економіка праці та соціально-трудові відносини

• 2. Масштаби вибуття — число осіб, які вибули з певної територіально-адміністративної місцевості (держави, регіону) у певний період.

• 3. Коефіцієнт інтенсивності вибуття населення, що розраховується як відношення числа вибулих з певної територіально-адміністративної місцевості (держави, регіону) у певний період до середньорічної чисельності населення місцевості, з якої виїхали (вибули) мігранти.

• 4. Масштаби прибуття — число осіб, які прибули у певну територіально-адміністративну місцевість (країну, регіон) за певний період (місяць, квартал, рік).

• 5. Коефіцієнт інтенсивності прибуття населення, що розраховується як відношення числа прибулих на певну територіально-адміністративну місцевість (країну, регіон) до середньорічної чисельності населення певної країни (регіону), в яку прибули мігранти.

• 6. Сальдо міграції (чиста, або нетто-міграція) — різниця між числом прибуття і числом вибуття за певною територіально-адміністративною місцевістю (державою, регіоном) в аналізованому періоді.

• 7. Коефіцієнт чистої міграції (коефіцієнт сальдо міграції) — різниця між коефіцієнтами прибуття і вибуття.

Залежно від того, який із показників сальдо міграції більший — прибуття або вибуття — результат може бути відповідно з позитивним або негативним знаком. Додатний знак " + " означає приплив населення на певну територію, від'ємний — його відплив.

Абсолютна або відносна, позитивна або негативна підсумкова величина сальдо міграції характеризує вплив механічного руху населення на стан ринку праці конкретної територіально-адміністративної місцевості. Причому вплив незначної величини сальдо міграції на ринок праці може бути вельми відчутним унаслідок відмінностей в якісному складі населення, що прибуває і вибуває.

• 8. Міграційний обмін (загальна, або валова, міграція) — сума числа прибулих і вибулих в адміністративно-територіальній місцевості (державі, регіоні) за певний період.

• 9. Коефіцієнт ефективності міграційних переміщень — відношення сальдо міграції до середньорічної чисельності населення конкретної території.

Усі наведені вище коефіцієнти розраховуються за певний період часу (місяць, квартал, півріччя, дев'ять місяців, рік) на 100 або 1000 осіб населення, тобто у відсотках (% ).

Істотним недоліком розглянутих загальних коефіцієнтів є те, що в них не враховуються відмінності у складі, структурі і працездатності населення місць прибуття і вибуття, індивідуальні особливості мігрантів. Подолати його можна за допомогою розрахунку статтевовікових коефіцієнтів інтенсивності прибуття (вибуття), сальдо міграції, обчислюваних як відношення числа прибулих, вибулих, сальдо міграції певної вікової групи населення до середньорічної чисельності цієї групи. Аналогічно здійснюється розрахунок спеціальних коефіцієнтів прибуття, вибуття, сальдо міграції для груп населення, виокремлених за конкретною ознакою, наприклад, рівнем освіти, сімейним станом, колишнім місцем проживання, етнічним походженням, економічною активністю, приналежністю до певної соціальної групи.

Багатоцільовий характер міграції дає змогу класифікувати її за різними ознаками.

Відповідно до переміщення населення через межі адміністративно-територіальних утворень розрізняють два типи міграції: зовнішню (щодо країни, з якої виїжджає населення) або міждержавну (що зачіпає декілька країн), міжнародну і внутрішню (в межах території країни).

Зовнішня міграція населення складається з двох міграційних потоків: еміграції (відплив населення за межі певної держави) та імміграції (приплив на територію певної держави).

Напрями міграційних потоків різноманітні, але порівняно стійкі і часто між собою перетинаються.

У міжнародній практиці міграції робочої сили чітко виділяються чотири традиційно утворені напрями:

• 1) міграційні потоки з країн, в яких відбувається розвиток ринкових відносин, в індустріально розвинені, де сконцентровано "54 млн іммігрантів — майже половина всіх жителів планети";

• 2) міграція між країнами з ринковою економікою, що розвивається;

• 3) міграція з країн з розвиненою ринковою економікою в країни з ринковою економікою, що розвивається (наприклад, міграція висококваліфікованих, рідкісних і унікальних фахівців різних професій, талановитих учених);

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка праці та соціально-трудові відносини» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Відтворення та міграція населення“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Тема 2. ТРУДОВІ РЕСУРСИ ТА ТРУДОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ СУСПІЛЬСТВА

  • Відтворення та міграція населення
  • Трудовий потенціал; формування, розвиток та оцінка

  • Тема 3. СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ ЯК СИСТЕМА

  • Рівні, типи та принципи функціонування соціально-трудових відносин

  • Тема 4. МЕХАНІЗМ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН: ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ

  • Регулювання соціально-трудових відносин з боку держави та підприємств

  • Тема 5. СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО

  • Узгодження інтересів суб'єктів соціального партнерства

  • Чинники оптимального збалансування та реалізації інтересів суб'єктів соціального партнерства

  • Запитання та завдання для самоконтролю

  • Сегментація ринку праці

  • Державне регулювання ринку праці

  • Особливості функціонування ринку праці в Харківській області

  • Тема 7. СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ ЗАЙНЯТОСТІ

  • Причини, види та показники безробіття

  • Державна політика у сфері зайнятості населення

  • Тема 8. МОНІТОРИНГ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВОЇ СФЕРИ ЯК ІНСТРУМЕНТ РЕГУЛЮВАННЯ Й УДОСКОНАЛЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН

  • Індикатор 1. Забезпечення продуктивної зайнятості

  • Методи і моделі соціально-економічних досліджень

  • Метод ковзної середньої

  • Тема 9. МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН

  • Регулювання міграційних процесів

  • УПРАВЛІННЯ СИСТЕМОЮ ОПЛАТИ ПРАЦІ У РИНКОВИХ УМОВАХ

  • Класифікація видів праці

  • Тема 11. ПЛАНУВАННЯ ПРАЦІ

  • Планування продуктивності праці

  • Тема 12. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА НОРМУВАННЯ ПРАЦІ

  • Організація робочих місць

  • Форми розподілу і кооперації праці

  • Основи організації нормування праці

  • Різновиди норм праці

  • Тема 13. ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРАЦІ

  • Показники і методи вимірювання продуктивності праці

  • Фактори і резерви підвищення продуктивності праці

  • Тема 14. ПОЛІТИКА ДОХОДІВ І ОПЛАТА ПРАЦІ

  • Види доходів населення

  • Функції та елементи оплати праці

  • Форми та системи оплати праці

  • Державне регулювання оплати праці

  • Особливості оплати праці на зарубіжних підприємствах

  • Тема 15. АНАЛІЗ, ЗВІТНІСТЬ ТА АУДИТ У СФЕРІ ОПЛАТИ ПРАЦІ

  • Звітність та аудит у сфері оплати праці

  • Тема 16. МІЖНАРОДНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ ТА її ВПЛИВ НА РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН

  • Розробка програм, спрямованих на покращання умов функціонування соціально-трудових відносин

  • ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ І РЕКОМЕНДАЦІЇ

  • СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ