• соціально-статусних (зайнята або незайнята особа суспільно корисною діяльністю, дитина, молодь, що вчиться, найманий працівник, власник майна, підприємець, фермер, пенсіонер, інвалід тощо);
• соціально-економічних (вид занять або діяльності, вид виробництва, умови праці тощо);
• соціально-географічних (природно-кліматичні особливості місця проживання, щільність і характер розселення, національні особливості).
Крім того, на формування доходів, їх величину впливають нівелюючі і диференціюючі фактори.
Нівелюючі — складання заробітків сім'ї, пенсії пенсіонерів, які живуть у сім'ї і вносять свою пенсію до бюджету сім'ї, допомоги, що одержують члени сім'ї.
Диференціюючі — наявність непрацездатних членів сім'ї, їх кількість у сім'ї; співвідношення працюючих і непрацюючих членів сім'ї.
Значну роль у формуванні доходів відіграє споживчий кошик.
Споживчий кошик — це сума витрат, споживчий мінімум, необхідний для підтримки життєвого рівня споживачів (продовольчих покупок, оплати послуг) у розрахунку на одну людину за категорією, тобто необхідний прожитковий мінімум працюючого. Розмір споживчого кошика та мінімальної заробітної плати переглядається залежно від зростання індексу цін на споживчі товари і тарифів на послуги за угодою сторін колективних договорів.
Проаналізуємо частку заробітної плати у споживчому бюджеті, регламентованому державою (табл. 14.1).
Результати таблиці свідчать про зростання частки мінімальної заробітної плати у споживчому бюджеті, регламентованому державою, але її розмір не є достатнім щоб задовольнити первинні потреби працюючого персоналу. Так, наприклад, в економічно розвинутих країнах таке співвідношення дорівнює 70— 80 %. Джерелом придбання матеріальних благ є грошові доходи населення, головним елементом яких для більшості працівників є заробітна плата. Якщо порівнювати середню заробітну плату на підприємствах машинобудівельної, металообробної, металургійної, паливної галузей та у промисловості в цілому з розміром споживчого кошика, можна зробити висновок, що середня заробітна плата в загальному за галузями промисловості не дуже відрізняється від споживчого кошика, розрахованого для працездатних громадян, або перебуває нижче від цього рівня та не забезпечує сприятливих умов існування.
Таблиця 14.1. Частка заробітної плати у споживчому бюджеті, регламентованому державою
| Період | Законодавчо встановлена мінімальна заробітна плата | Споживчий кошик | Індекс інфляції | Частка з/п у споживчому бюджеті, % | |||||
| Діти у віці до 6 років | Діти у віці від 6 до 18 років | Працездатні громадяни | |||||||
| Діти у віці до 6 років | Діти у віці від 6 до 18 років | Працездатні громадяни | |||||||
| 01.01.1999— 22.06.2000 | 74 | 200; 240,74 | 255; 297,29 | 240,7; 287,63 | 1,8 | 21; 17 | 16; 14 | 20; 14 | |
| 22.06.-01.07.2000 | 90 | 240,71 | 297,29 | 287,63 | 1,7 | 22 | 18 | 18 | |
| 01.07.2000— 01.01.2001 | 118 | 240,71 276,48 | 297,29 345,7 | 287,63; 331,05 | 0,95 | 52; 45 | 41; 35 | 43; 38 | |
| 01.01.2001-01.07.2002 | 140 | 276,48; 307 | 345,7; 384 | 331,05; 365 | 0,97 | 52; 47 | 42 38 | 44; 40 | |
| 01.07.2002— 01.01.2003 | 165 | 307 | 384 | 365 | 0,97 | 55 | 42 | 47 | |
| 01.01.2003— 01.01.2004 | 185 | 307 | 384 | 365 | 1,1 | 50 | 39 | 40 | |
| 01.01.— 31.08.2004 | 205 | 324 | 404,79 | 386,73 | 1,1 | 57 | 45 | 46 | |
| 01.09.— 31.12.2004 | 237 | 324 | 404,79 | 386,73 | 1,2 | 73 | 59 | 61 | |
| 31.12.2004-01.01.2006 | 262 | 376 | 468 | 453 | 1,5 | 70 | 56 | 58 | |
| 01.01.— 01.04.2006 | 350 | 400 | 514 | 483 | 1,3 | 88 | 68 | 72 | |
| 01.04.— 01.07.2006 | 350 | 410 | 527 | 496 | 1,2 | 85 | 66 | 70 | |
| 01.07.-01.10.2006 | 375 | 410 | 527 | 497 | 1,4 | 91 | 71 | 71 | |
| 01.10.— 01.12.2006 | 400 | 481 | 536 | 505 | 1,4 | 83 | 76 | 79 | |
Винятком е лише підприємства паливної промисловості, де спостерігається значне перевищення розміру споживчого кошика внаслідок важких умов праці. Під час розгляду питання взаємозв'язку заробітної плати зі споживчим кошиком, необхідно враховувати, що в кожній родині, як правило, є діти у віці до 18 років, які перебувають на забезпеченні батьків, тобто є утриманцями. Сукупний дохід родини містить заробітну плату з усіма надбавками, доплатами і преміями, стипендіями, пенсіями, матеріальною допомогою. Для нормального життєзабезпечення його розмір має бути не меншим від встановленої суми споживчого кошика, розрахованої на кожного члена родини, що згідно з наведеними даними навряд чи можливий через низькі ставки заробітної плати, стипендії і пенсії.
Таким чином, на основі вищесказаного можна зробити висновок, що життєвий рівень населення і його підвищення значною мірою залежать від стабільності і прибутковості діяльності підприємств та ефективності систем оплати праці на них. І доки підприємства, особливо промислові, не поліпшать свій фінансовий стан і не стануть працювати на повну потужність, доти життєвий рівень більшої частини населення залишатиметься низьким.
Функції та елементи оплати праці
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка праці та соціально-трудові відносини» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Види доходів населення“ на сторінці 4. Приємного читання.
