Основи організації нормування праці

Економіка праці та соціально-трудові відносини

Є така класифікація трудових процесів.

За призначенням трудові процеси поділяють на основні й допоміжні.

За рівнем механізації — на ручні, машинно-ручні, машинні, автоматизовані, апаратурні.

За ступенем повторюваності розглядають такі, що повторюються, не повторюються, періодично повторюються, схожі між собою, різноманітні.

Щодо взаємозв'язку робітників і технологічного устаткування розрізняють одноверстатні, багатоверстатні, багатоагрегатні та ін.

Величезна кількість і різноманітність трудових процесів, виконання їх у різних виробничих умовах, тип виробництва, поглиблення поділу праці — все це передбачає наявність різних об'єктів нормування праці. Серед таких об'єктів, що набули найпоширенішого застосування, слід відзначити: виробничі операції, трудові прийоми, дії, рухи, обсяги робіт, норми чисельності персоналу, норми виробітку тощо.

Рівень диференціації об'єктів нормування праці визначається типом і масштабами виробництва, формами організації праці, особливостями виконуваних робіт та вимогами до точності встановлених норм. Тому треба розрізняти укрупнені, операційні й диференційовані об'єкти нормування.

Укрупнені об'єкти — це закінчений комплекс робіт, одиниця продукції, вузол, бригадо-комплект та інші, що перевищують тривалість однієї виробничої операції.

Диференційовані об'єкти — це окремі елементи виробничої (трудової) операції, коли в умовах малого, багатосерійного виробництва рівень поділу праці, спеціалізація робочих місць приводять до того, що робітник виконує окремі трудові прийоми, дії або рухи.

Слід зазначити, що внаслідок поділу праці, рівня спеціалізації робочих місць частина допоміжних операцій може виконуватись не основним виконавцем, а допоміжними робітниками (вантажник, кранівник, наладчик, контролер). У цьому випадку їхня тривалість визначається методами нормування допоміжних робітників і не входить до складу нормативного часу робітників, зайнятих виконанням основних технологічних операцій.

Предметом нормування праці е тривалість трудових процесів у часі.

Трудові рухи ще називають мікроелементами трудового процесу.

Найпоширенішими на підприємствах методами дослідження трудових процесів є:

• хронометраж;

• фотографія робочого часу;

• фотохронометраж.

Фактичні затрати часу вимірюються за допомогою секундомірів, хронометрів, годинників, хронографів.

Усі методи дослідження затрат робочого часу складаються з таких основних етапів:

• підготовка до спостереження;

• проведення спостереження;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка праці та соціально-трудові відносини» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основи організації нормування праці“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Тема 2. ТРУДОВІ РЕСУРСИ ТА ТРУДОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ СУСПІЛЬСТВА

  • Відтворення та міграція населення

  • Трудовий потенціал; формування, розвиток та оцінка

  • Тема 3. СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ ЯК СИСТЕМА

  • Рівні, типи та принципи функціонування соціально-трудових відносин

  • Тема 4. МЕХАНІЗМ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН: ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ

  • Регулювання соціально-трудових відносин з боку держави та підприємств

  • Тема 5. СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО

  • Узгодження інтересів суб'єктів соціального партнерства

  • Чинники оптимального збалансування та реалізації інтересів суб'єктів соціального партнерства

  • Запитання та завдання для самоконтролю

  • Сегментація ринку праці

  • Державне регулювання ринку праці

  • Особливості функціонування ринку праці в Харківській області

  • Тема 7. СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ ЗАЙНЯТОСТІ

  • Причини, види та показники безробіття

  • Державна політика у сфері зайнятості населення

  • Тема 8. МОНІТОРИНГ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВОЇ СФЕРИ ЯК ІНСТРУМЕНТ РЕГУЛЮВАННЯ Й УДОСКОНАЛЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН

  • Індикатор 1. Забезпечення продуктивної зайнятості

  • Методи і моделі соціально-економічних досліджень

  • Метод ковзної середньої

  • Тема 9. МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН

  • Регулювання міграційних процесів

  • УПРАВЛІННЯ СИСТЕМОЮ ОПЛАТИ ПРАЦІ У РИНКОВИХ УМОВАХ

  • Класифікація видів праці

  • Тема 11. ПЛАНУВАННЯ ПРАЦІ

  • Планування продуктивності праці

  • Тема 12. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА НОРМУВАННЯ ПРАЦІ

  • Організація робочих місць

  • Форми розподілу і кооперації праці

  • Основи організації нормування праці
  • Різновиди норм праці

  • Тема 13. ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРАЦІ

  • Показники і методи вимірювання продуктивності праці

  • Фактори і резерви підвищення продуктивності праці

  • Тема 14. ПОЛІТИКА ДОХОДІВ І ОПЛАТА ПРАЦІ

  • Види доходів населення

  • Функції та елементи оплати праці

  • Форми та системи оплати праці

  • Державне регулювання оплати праці

  • Особливості оплати праці на зарубіжних підприємствах

  • Тема 15. АНАЛІЗ, ЗВІТНІСТЬ ТА АУДИТ У СФЕРІ ОПЛАТИ ПРАЦІ

  • Звітність та аудит у сфері оплати праці

  • Тема 16. МІЖНАРОДНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ ТА її ВПЛИВ НА РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН

  • Розробка програм, спрямованих на покращання умов функціонування соціально-трудових відносин

  • ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ І РЕКОМЕНДАЦІЇ

  • СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ