Нормативний коефіцієнт насиченості розраховується як відношення нормативної чисельності фахівців (підсумковий рядок номенклатури посад) до середньооблікової чисельності працюючих у році, що відповідає розробці номенклатури посад.
Універсальним і найбільш надійним методом розрахунку потреби в кадрах управління є нормативний метод, що припускає розробку спеціальної методики розрахунку нормативів чисельності керівників і службовців, які забезпечують оптимальну кількість фахівців для кожної галузі, організації, підприємства з урахуванням організаційно-технічних умов конкретного виробництва. Цей метод заснований на застосуванні нормативів навантаження, обслуговування, керованості та чисельності фахівців.
Бала псові методи потреби в робочих кадрах за професіями і джерелами її забезпечення можна представити в такому вигляді. Планова чисельність робочих кадрів показується на початок і кінець року. Планова чисельність на підприємстві визначається за планами розвитку виробництва, а також відповідно до діючих галузевих методик і нормативів розрахунку, що враховують специфіку виробництва. Під час визначення планової чисельності робочих кадрів потрібно також одночасно виявити нові професії, що виникають у зв'язку з упровадженням нової техніки і технології.
Додаткова потреба у робітниках обчислюється з урахуванням приросту чисельності, заміни планованого збитку і відшкодування втрат від плинності кадрів. Додаткова потреба в прирості чисельності обчислюється як різниця між чисельністю на кінець і початок року. Якщо чисельність робітників тієї чи іншої професії на кінець року менша, ніж на його початок, то отримана різниця буде означати скорочення чисельності робітників за цією професією. При цьому чисельність робітників окремих прогресивних професій має збільшуватися за рахунок зміни чисельності робітників безперспективних професій. Додаткова потреба в робітниках визначається, виходячи з аналізу вікового складу робітників за кожною професією, а також звітних даних підприємств і організацій про рух кадрів з планованих причин за останні 3—б років та ін. У планований збиток включаються природний збиток (вибуття у зв'язку з виходом на пенсію, за віком чи станом здоров'я, смертю працівників); вибуття на навчання з відривом від виробництва; вибуття у зв'язку з призовом у Збройні Сили, закінченням терміну трудового договору та з інших причин, пов'язаних з виробничою необхідністю і передбачених чинним законодавством (переведення робітників на посади керівників, фахівців і службовців після закінчення вищих навчальних закладів; планові перерозподіли робочої сили тощо).
Більш точним методом планування чисельності персоналу є метод скоригованої екстраполяції. Поряд з перенесенням пропорцій поточної ситуації він враховує і зміну інших факторів (продуктивності праці, зміну цін, динаміку попиту, стан розвитку робочої сили тощо).
Метод експертних оцінок базується на використанні висновків спеціалістів щодо прогнозу потреб організації в людських ресурсах. Цими спеціалістами можуть бути як керівні працівники структурних підрозділів організації, так і незалежні експерти. На практиці, як правило, роботу перших організовує відділ управління персоналом. При цьому можуть використовуватися різноманітні методи, групове обговорення, письмовий звіт, опитування, анкетування тощо. Опитування проводить відділ управління персоналом, керуючись попередньо розробленими питаннями й наданою для цього інформацією. Оцінювання результатів опитування виконується безпосередньо працівниками відділу або групою експертів.
Метод економіко-математичного моделювання базується на розробці математичної моделі з основними параметрами ситуації, яка прогнозується на майбутнє. Для цього методу характерні як найвища точність, так і найвища вартість.
При плануванні чисельності персоналу застосовують укрупнений і деталізований методи. При укрупнених розрахунках планова середньообліково чисельність працівників підприємства чи структурного підрозділу визначається за формулою
Вказану чисельність можна визначити також методом коригування базової чисельності:
Планова чисельність основних робітників визначається трьома способами:
• згідно з трудомісткістю виробничої програми;
• згідно з нормами виробітку;
• згідно з нормами обслуговування.
Під час визначення планової чисельності основних робітників за трудомісткістю виробничої програми необхідно враховувати плановий обсяг робіт у нормо-годинах, плановий реальний фонд робочого часу одного середньооблікового робітника та плановий коефіцієнт виконання норм, які розраховуються за такою формулою:
Трудомісткість виробничої програми визначається як сума трудомісткості всіх господарських операцій, необхідних для її виконання.
Планову чисельність окремих груп основних робітників, зайнятих на аналогічних роботах, можна визначити за нормами виробітку:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка праці та соціально-трудові відносини» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 11. ПЛАНУВАННЯ ПРАЦІ“ на сторінці 2. Приємного читання.
