Недобросовісна конкуренція і методи викрадення таємниць підприємства

Економічна безпека підприємств, організацій та установ

Фізичний спосіб скоєння в більшості випадків спрямований не на інформацію безпосередньо, а на її матеріальні носії (викрадення), тоді як злочини, що вчинені технічним способом, здебільшого не зачіпають цілісності та належності матеріальних носіїв. У сучасних умовах набуває розповсюдження технічний спосіб незаконного збирання інформації шляхом використання інформаційних мереж як глобальних (наприклад, Internet), так і локальних. Для прикладу таких злочинів наведемо викрадення баз даних з інформацією про клієнтів через підключення до банківських інформаційних мереж.

Досить різноманітними є також засоби вчинення злочину технічними каналами. Для досягнення мети підприємницького шпигунства шляхом отримання інформації за допомогою технічних засобів застосовуються: акустичні засоби (спрямовані або вмонтовані мікрофони, вібродатчики), лазерні засоби отримання мовної інформації, засоби отримання інформації з дротів та комунікацій, засоби перехоплення побічних випромінювань, закладені пристрої, комп'ютерна техніка,в тому числі її інформативні частини. Засоби вчинення підприємницького шпигунства у формі незаконного збирання відомостей, що становлять комерційну таємницю, так само, як і інші ознаки об'єктивної сторони підприємницького шпигунства (місце, час та обставини вчинення), не мають значення для кваліфікації злочину, але можуть бути враховані судом під час призначення покарання винній особі.

Злочин у формі незаконного добування з метою використання інформації, що становить комерційну таємницю, слід вважати закінченим з моменту вчинення дій, спрямованих на незаконне збирання відомостей, що містять комерційну таємницю, незалежно від їх подальшого використання та настання шкідливих наслідків. Це означає, що склад підприємницького шпигунства у зазначеній формі є формальним.

Наступною формою об'єктивної сторони підприємницького шпигунства є незаконне використання відомостей, що становлять комерційну таємницю.

Це означає впровадження у виробництво або врахування під час планування чи здійснення підприємницької діяльності без дозволу уповноваженої на те особи неправомірно здобутих відомостей, що становлять комерційну таємницю. Таке поняття незаконного використання, яке міститься в Законі "Про захист від недобросовісної конкуренції, не можна вважати досконалим, оскільки, зазначаючи про використання "неправомірно здобутих відомостей", він не враховує випадків такого протиправного використання, коли інформацію отримують правомірно (слід відрізняти від неправомірного збирання за умов правомірного доступу, про яке йшлося вище з приводу попередньої форми об'єктивної сторони).

Отже, інформація, що містить комерційну таємницю, може бути надана суб'єктові на законній підставі для досягнення певної мети. В такому разі використання зазначеної інформації з іншими цілями означатиме порушення комерційної таємниці, тобто буде неправомірним. Крім того, неможливо не вважати використанням передачу або продаж інформації зацікавленим особам, тобто випадки, коли суб'єкт підприємницького шпигунства власноруч не здійснює впровадження у виробництво або врахування під час планування чи здійснення підприємницької діяльності відомостей, що становлять відповідно до законодавства України комерційну таємницю (це відбувається найчастіше).

Якщо не вважати платну чи безоплатну передачу здобутої інформації її використанням (передачу неправомірно здобутої інформації), це також позбавить сенсу обов'язкову ознаку суб'єктивної сторони незаконного збирання відомостей, що становлять комерційну таємницю, а саме - мету використання, оскільки, як уже зазначалося, найчастіше інформацію незаконно збирає особа не для власних потреб, а для передачі зацікавленим особам, і така передача буде кінцевою метою злочину. Отже, якщо не вважати платну чи безоплатну передачу інформації її використанням, незаконне збирання інформації з метою передачі, а не з мстою використання для власних потреб, таке незаконне збирання не буде розглядатися як злочинне. Крім того, злочином не буде в такому разі і передача зацікавленим особам інформації суб'єктами користування такою інформацією без згоди уповноваженої на це особи (що, власне, є використанням інформації не з тією метою, для досягнення якої інформація надавалася на законних підставах, про що йшлося вище).

Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони незаконного використання відомостей, що містять комерційну таємницю, є наслідки у вигляді заподіяння великої матеріальної шкоди суб'єкту підприємницької діяльності, тобто шкоди, яка в 50 і більше разів перевищує встановлений законом неоподаткований мінімум доходів громадян за місяць. При визначенні розміру заподіяної шкоди слід враховувати прямі матеріальні збитки, витрати на відвернення шкідливих наслідків використання відомостей іншими суб'єктами підприємницької діяльності, витрати на перепрофілювання напрямів діяльності, збитки від зниження попиту або цін на товари та послуги. Заподіяння внаслідок злочину моральної шкоди суб'єкту підприємницької діяльності (наприклад, підрив ділової репутації) на кваліфікацію не впливає, але має враховуватись при призначенні покарання судом. Склад злочину, таким чином, є в цьому разі матеріальним.

Суб'єктом підприємницького шпигунства як у формі незаконного збирання відомостей, що містять комерційну таємницю, так і у формі їх незаконного використання, може бути фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку. Таким чином, суб'єктом підприємницького шпигунства є загальний суб'єкт. Разом із тим, не виключаються випадки скоєння підприємницького шпигунства спеціальним суб'єктом, наприклад, посадовою особою. В таких випадках за наявності ознак посадового злочину кваліфікацію слід проводити за сукупністю.

Суб'єктом незаконного використання відомостей, що містять комерційну таємницю, є особа, яка, власне, здійснює використання зазначених відомостей, незалежно від того, ким були зібрані використовувані відомості. Якщо збирання інформації було здійснене тією самою особою, яка здійснює незаконне використання такої інформації, необхідно розмежовувати, суб'єктом яких саме дій (якої форми підприємницького шпигунства) є особа.

У випадках, коли йдеться про незаконне використання відомостей, ознайомлення з якими або одержання яких було здійснене на законних підставах (наприклад, особа, якій інформація, що становить комерційну таємницю, була надана для досягнення певної мети, використовує інформацію для інших цілей, не погоджених із суб'єктами розпорядження інформацією), винну особу слід вважати суб'єктом підприємницького шпигунства у формі незаконного використання відомостей, що містять комерційну таємницю, звісно, за умови, якщо таке використання завдало великої матеріальної шкоди суб'єкту підприємницької діяльності

Якщо йдеться про випадки використання зазначеної інформації, яка була зібрана тією ж особою в незаконний спосіб (незаконність використання в цьому випадку зумовлена незаконністю збирання інформації), особу слід визнати суб'єктом підприємницького шпигунства у формі незаконного збирання з метою використання відомостей, що містять комерційну таємницю. Це зумовлено, так би мовити, більшою суворістю підходу законодавця до визнання таких дій злочинними: для визнання підприємницького шпигунства у формі незаконного збирання відомостей злочином не вимагається настання наслідків у вигляді заподіяння шкоди, так само, як і акту використання незаконно зібраних відомостей (за умови, що збирання здійснюється з метою використання). Таким чином, особа, яка використовує інформацію, котру попередньо зібрала незаконним шляхом, має нести відповідальність за самий факт незаконного збирання з метою використання відомостей, що містять комерційну таємницю, незалежно від настання протиправних наслідків та розміру заподіяної шкоди.

Установлення, суб'єктом якої саме форми підприємницького шпигунства є винна особа, незважаючи на те, що всі вони містяться в одній частині ст. 1486 КК України і за них передбачена однакова відповідальність (навіть якщо визнати особу суб'єктом і збирання, і використання, її дії неможливо буде кваліфікувати за сукупністю), має важливе значення, якщо в діях особи містяться ознаки і збирання, і використання інформації.

Проте можливі випадки, коли дії особи, яка незаконно зібрала, а потім використала відомості, що містять комерційну таємницю, будуть кваліфіковані як незаконне використання. За наявності передбачених законом наслідків у вигляді великої матеріальної шкоди, які необхідні для визнання незаконного використання закінченим злочином, винний не уникне покарання. Однак, якщо така шкода заподіяна не буде, склад злочину у формі незаконного використання не реалізується, і винний не буде покараний, незважаючи на те, що збирав відомості незаконним шляхом.

Таким чином, винна особа є суб'єктом:

♦ незаконного використання відомостей, якщо вони були отримані нею або іншою особою на законних підставах для іншої мети, або використання мало відбуватися за додержання певних умов, які особа порушила; такі відомості були незаконно здобуті іншою особою;

o незаконного збирання відомостей, якщо вони були в незаконний спосіб зібрані нею з метою використання, незалежно від того, чи відбувся акт використання; такі відомості були в незаконний спосіб зібрані нею та використані, незалежно від того, чи наявні наслідки використання у вигляді великої матеріальної шкоди.

Як уже зазначалося вище, незалежно від форми, в якій здійснюється підприємницьке шпигунство, суб'єкт цього злочину є загальним. На характеристику суб'єкта не впливає особливість об'єкта та предмета злочинних посягань, тобто цінність для здійснення підприємницької діяльності. Це означає, що суб'єктом підприємницького шпигунства не обов'язково має бути суб'єкт підприємницької діяльності. Як правило, суб'єктами підприємницького шпигунства є особи, які (або за допомогою яких) реалізують зовнішні загрози інформаційній безпеці суб'єктів підприємницької діяльності (конкуренти, агенти конкурентів, особи, які не мають безпосереднього завдання конкурентів, злочинні елементи, партнери).

Такі особи можуть мати як корисливу, так і некорисливу зацікавленість у результатах своїх дій. Особливу категорію суб'єктів підприємницького шпигунства становлять працівники фірми (різновид внутрішніх загроз) - вони можуть діяти як за завданням, так і без завдання конкурентів (останнє найбільш характерне для так званих "ображених працівників").

Традиційно вважають, що працівники фірми можуть бути суб'єктами лише розголошення комерційної таємниці - це положення досить справедливе, однак не виключає і цілеспрямованого збирання ними з метою подальшої платної передачі певної інформації, якщо таке збирання є незаконним (наприклад, працівник за службовими обов'язками не має доступ) до комерційної таємниці, однак незаконно отримує таку інформацію і продає її конкурентам), тобто здійснення ними підприємницького шпигунства. Це є характерним не лише для підприємницького шпигунства, а й для шпигунства взагалі.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна безпека підприємств, організацій та установ» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Недобросовісна конкуренція і методи викрадення таємниць підприємства“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Структура та індикатори економічної безпеки підприємства

  • Безпека підприємства в інтелектуальній і кадровій сферах

  • Кадри як внутрішня загроза безпеці підприємств

  • Етапи і процедури відбору персоналу.

  • Функції і завдання кадрової служби у сфері забезпечення економічної безпеки

  • Безпека підприємства у техніко-технологічній сфері

  • Безпека підприємства в політико-правовій сфері

  • Безпека підприємства в інформаційній сфері

  • Модель побудови системи інформаційної безпеки

  • Безпека підприємства в екологічній сфері

  • Безпека підприємства у силовій сфері

  • Ринкова складова економічної безпеки підприємства

  • Система економічної безпеки підприємства

  • Програма гарантування безпеки фірми

  • Стратегія ґрунтовних рішень

  • Стратегія дієвості

  • Стратегія спрощення

  • Стратегія співпраці

  • Служба безпеки фірми (підприємства, організації, установи)

  • Процедура створення і ліквідації служби безпеки підприємства

  • Служба безпеки підприємства: структура, особливості управління її діяльністю та забезпечення працівниками

  • Особливості підбору персоналу для роботи у службі безпеки

  • Структура служби безпеки фірм - представників малого і середнього бізнесу

  • Структура служби безпеки великих підприємств і корпорацій

  • Контррозвідувальний підрозділ

  • Штабний підрозділ

  • Особливості діяльності служби безпеки підприємства

  • Діяльність служби безпеки із гарантування внутрішньооб'єктного режиму та робота з представниками сторонніх організацій

  • Організація взаємодії з правоохоронними органами щодо гарантування безпеки бізнесу

  • Гарантування безпеки масових заходів

  • Охорона комерційних вантажів

  • Гарантування безпеки керівників

  • Дії служби безпеки в кризових ситуаціях

  • Використання собак-охоронців для гарантування безпеки

  • Технологічні заходи гарантування безпеки

  • Гарантування фізичної безпеки

  • Заходи протидії рекету, замахам, захопленню заручників. Правила поведінки особи під час її захоплення як заручника

  • Перевірка роботи служби безпеки

  • Оцінка діяльності служби безпеки за допомогою коефіцієнтів

  • Використання послуг Державної служби охорони як альтернатива створення служби безпеки підприємства

  • Недобросовісна конкуренція і захист комерційної таємниці

  • Правові аспекти комерційної таємниці

  • Механізм визначення переліку інформації, що становить комерційну таємницю

  • Експертний

  • Недобросовісна конкуренція і методи викрадення таємниць підприємства
  • Економічне шпигунство

  • Шпигунство як спосіб добування інформації, що становить комерційну таємницю

  • Канали витоку інформації

  • Охорона таємниць підприємства

  • Налагодження охорони комерційної таємниці

  • Документація підприємства

  • Люди - джерела конфіденційної інформації

  • Контроль персоналу

  • Звільнення

  • Процеси

  • 5. Ділова (корпоративна) розвідка

  • Історія виникнення економічної розвідки, її види та напрями розвитку

  • Специфіка трактування ділової (корпоративної) розвідки та її відмінність від промислового (комерційного) шпигунства

  • Особливості ділової (корпоративної) розвідки

  • Роль ділової (корпоративної) розвідки у бізнесі

  • Інформаційна безпека як складова економічної безпеки підприємства

  • Суть і поняття інформації, інформаційної безпеки, захисту інформації

  • Класифікація і характеристика різних видів інформації

  • Методи і способи захисту інформації

  • Організація і функції підрозділів технічного захисту інформації

  • Специфіка технічного захисту інформації

  • Особливості захисту електронної корпоративної інформації. Міжнародні стандарти безпеки ІОС

  • Особливості захисту інформації в різних сферах діяльності

  • Особливості захисту інформації під час розслідування кримінальних справ

  • Огляд місця події

  • Програмно-технічна експертиза (ПТЕ)

  • Захист інформації стосовно громадянина

  • Список використаної літератури