За період іо платіжні вимоги підприємства до покупців перетворюються на гроші. Зрозуміло, що скорочення цього періоду є економічно вигідним, а продовження (проти встановленого терміну або проти минулого року) - небажаним і потребує з'ясування причин.
Середній термін оплати кредиторської заборгованості постачальникам (/ ) визначається співвідношенням
де Зк - кредиторська заборгованість постачальникам; М- обсяг закупівлі сировини і матеріалів за розрахунковий період у грошовому вимірі.
Коефіцієнт автономії(£) обчислюють діленням власного капіталу на підсумок балансу підприємства:
де Кв - власний капітал підприємства; Кб - підсумок балансу (сума всіх джерел фінансування).
Коефіцієнт забезпечення боргів (£зб) є модифікацією першого показника і визначається як співвідношення власного та залученого капіталу, тобто
де К - боргові зобов'язання підприємства (залучений капітал). Аналітична оцінка фінансового стану підприємства на базі таких коефіцієнтів, на жаль, не завжди є однозначною. Безумовно, зменшення частки боргів у сукупному капіталі зміцнює фінансову незалежність підприємства. Проте водночас звужуються джерела фінансування та можливості підвищення ефективності його діяльності.
За певних умов кредити вигідно брати. Тут виявляється ефект так званого фінансового важеля (левериджу), який виражають відношенням заборгованості до власного капіталу. Коли плата за кредит менша за рентабельність активів з урахуванням оподаткування, збільшення заборгованості (збільшення відношення К / К ) призводить до зростання рентабельності власного капіталу. Отже, залучення кредиту в цьому разі є фінансовим важелем (лівериджем) підвищення ефективності роботи підприємства.
Платоспроможність підприємства, тобто його здатність вчасно розраховуватися з боргами, визначають за допомогою коефіцієнтів ліквідності. Вони показують, наскільки короткострокові зобов'язання покриваються ліквідними активами. А оскільки поточні активи мають різну ліквідність, то й обчислюють кілька коефіцієнтів ліквідності - загальної, термінової та абсолютної.
Коефіцієнт загальної ліквідності (кт) - це відношення оборотних активів (розділи II і III активу балансу) до короткострокових пасивів (розділ III пасиву):
де АГоа - оборотні активи підприємства; К - короткострокова заборгованість підприємства.
Якщо кт <2, то платоспроможність підприємства вважається низькою. За надто високого його значення (к > 3 - 4), може виникнути сумнів в ефективності використання оборотних активів. На оптимальну величину кт помітно впливає частка товарно-матеріальних запасів в оборотних активах. Для підприємств з невеликими товарно-матеріальними запасами та оперативно оплачуваними дебіторськими зобов'язаннями є прийнятним нижчий рівень співвідношення оборотних активів і короткострокової заборгованості (кт < 2), а на підприємствах, в оборотних активах яких велика частка товарно-матеріальних запасів, це співвідношення треба підтримувати на більш високому рівні.
Коефіцієнт термінової ліквідності (кт) обчислюють як відношення оборотних активів високої (термінової) ліквідності до короткострокових пасивів, тобто
де Ктл - оборотні активи високої (термінової) ліквідності, до яких належать оборотні активи мінус товарно-матеріальні запаси (запаси і витрати).
Коли к < 1, то платоспроможність підприємства невисока. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (кт) - це відношення абсолютно ліквідних активів до короткострокових пасивів:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна безпека підприємств, організацій та установ» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Структура та індикатори економічної безпеки підприємства“ на сторінці 4. Приємного читання.
