Структура служби безпеки великих підприємств і корпорацій

Економічна безпека підприємств, організацій та установ

Інформаційно-пошукова робота підрозділу економічної розвідки

Система економічної розвідки підприємства може отримувати дані з різних джерел, як державних, так і приватних. Багато хто вважає, що вся корисна інформація розвідувального характеру міститься тільки в секретних джерелах. Насправді це не так. За оцінкою адмірала Захаріаса (заст. начальника розвідки ВМС США), під час Другої світової війни 95% інформації розвідка ВМС США брала з відкритих джерел, 4% - з напівофіційних і лише 1% - із секретних. Це справедливо і для підрозділів економічної розвідки господарюючих суб'єктів. Наприклад, зміні податкової політики в 1990 р. передувала велика кількість статей у різних економічних, політичних і громадських виданнях.

Отже, основну увагу потрібно приділяти організованому вивченню офіційних джерел інформації.

На етапі виявлення можливих джерел інформації слід провести ретельний аналіз інформаційних зв'язків працівників підприємства і його керівництва в органах влади й управління, правоохоронних органах, банківських колах та засобах масової інформації. Аналіз проводять для обліку цих зв'язків й оцінки реальних можливостей їх ефективного використання на користь підприємства.

Обов'язкова участь керівництва підприємства в системі економічної розвідки зумовлена ще й тим, що іноді тільки управлінці високого рівня можуть мати доступ в конкуруючі підприємства, державні установи та інші організації з можливістю легального отримання корисної для підприємства інформації. Американська практика свідчить, що керівники вищого рангу 70-80% свого робочого часу проводять у зовнішніх організаціях. Що вони там роблять? Відповідь дуже проста: саме там вони працюють з інформацією.

Детально розібравшись із наявними інформаційними можливостями, керівництво підприємства і підрозділ економічної розвідки спільно мають визначити, хто конкретно із працівників має підтримувати контакти з тією чи іншою посадовою особою, журналістом і т. ін. (наприклад, "Незалежна газета" 28 лютого 1995 р. повідомляла, що з аналогічною метою ЦРУ США проводило спеціальне опитування оперативного складу для з'ясування зв'язків своїх працівників у Конгресі США.)

До вирішення інформаційних завдань обов'язково потрібно залучати не тільки штатних працівників підрозділу економічної розвідки, а й інших функціональних підрозділів підприємства. При цьому треба враховувати здібності і бажання працівника взяти участь у вирішенні "спеціального маркетингового завдання". Якщо він не виявляє бажання співпрацювати з підрозділом економічної розвідки, можна використати його "втемну", тобто у вигляді зашифрованого опитування або письмового звіту про виконану роботу. У разі його згоди виконувати завдання підрозділу економічної розвідки, йому слід надати всіляке консультаційну та інформаційну допомогу.

Зазначимо, що письмові звіти працівників підприємства про отримані ними відомості мають важливе значення не тільки при їх поточному використанні. Хорошим правилом на майбутнє має стати обов'язкове перенесення всіх інформаційних документів із паперових носіїв на електронні та зберігання їх в інтегрованому банку даних.

Важливим є використання в системі економічної розвідки філій, торгових представництв і сервісних центрів підприємства, які можуть зробити вагомий "внесок" у вирішення різних інформаційних завдань. Західні компанії активно використовують свої філії в різних країнах для збору політичної та економічної інформації про країну дислокації. Як приклад можна розглянути корпорацію "Міцуї", де відкрито пропагується теза "Інформація - джерело життєвої сили компанії"". Працівники цієї фірми, що працюють у 200 філіях, представництвах і відділеннях корпорації в різних країнах світу, через космічний зв'язок посилають її у головний офіс приблизно по 80 тис. повідомлень за рік. Збір корисної інформації є невід'ємною складовою службових обов'язків кожного працівника корпорації.

Виходячи з української практики, слід зазначити і такий факт, що іноді отримати необхідну інформацію про конкурента або партнера через його філіальну мережу значно легше, ніж за "лобової"" атаки його головної контори.

Для ефективнішого використання друкованих і електронних видань, що надходять на підприємство, необхідно провести їх облік. Усю пресу обов'язково має переглядати відповідальна за це особа і згідно з розробленим класифікатором відповідно сортувати, обробляти і зберігати, в тому числі і ЗМІ, що надходять в електронному вигляді.

Оскільки керівництво підприємства, як правило, зацікавлене в різній інформації (загальнополітичній, економічній, банківській, технологічній, довідковій, кримінальній та ін.), об'єктивно виникає потреба у встановленні підрозділом економічної розвідки ділових контактів із спеціалізованими фірмами, основним профілем яких є збір, накопичення й аналіз інформації в тому чи іншому напрямі, який викликає інтерес.

Питання фінансування зовнішньої інформаційної структури вирішується залежно від обсягу і характеру завдань, які передбачається покласти на неї. Розглянемо конкретну ситуацію, коли проведення заходів розвідувального характеру дає змогу значно мінімізувати підприємницькі ризики.

На підприємство Д виходить фірма N із пропозицією розмістити акції підприємства на суму $25 млн. на фондових ринках США. Сума оплати за надання цієї послуги - $450 000. З умовою - 50% передоплати. На питання про те, хто конкретно проводитиме дослідження американського ринку і розміщуватиме акції, керівництво фірми N ухилилося від відповіді.

Для отримання необхідної попередньої інформації підрозділ економічної розвідки підприємства має перевірити спроможність пропозицій потенційного партнера.

Після використання раніше напрацьованих і "формаційних зв'язків було отримано дані про реєстрацію засновницьких документів фірми N і її попередню господарську діяльність. Витрати на отримання інформації становили близько $200.

Для отримання інформації про американського партнера фірми /V підрозділ економічної розвідки підприємства звернувся із запитом до корпорації "Ден енд Бредстріт". Через два тижні було отримано детальну відповідь. Оплата послуг корпорації за надання інформації становила близько $250.

Підсумком виконаної службою безпеки інформаційної роботи стала детальна довідка керівництву підприємства. У цьому документі наведено аналіз отриманих даних і дані рекомендації щодо відмови від подальшої співпраці:

• 1) фірма N була зареєстрована всього за півроку до комерційної пропозиції підприємству Д;

• 2) за юридичною адресою фірми N зареєстровано близько 250 різних фірм і організацій (фірма зареєстрована за "купленою" юридичною адресою);

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна безпека підприємств, організацій та установ» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Структура служби безпеки великих підприємств і корпорацій“ на сторінці 11. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Структура та індикатори економічної безпеки підприємства

  • Безпека підприємства в інтелектуальній і кадровій сферах

  • Кадри як внутрішня загроза безпеці підприємств

  • Етапи і процедури відбору персоналу.

  • Функції і завдання кадрової служби у сфері забезпечення економічної безпеки

  • Безпека підприємства у техніко-технологічній сфері

  • Безпека підприємства в політико-правовій сфері

  • Безпека підприємства в інформаційній сфері

  • Модель побудови системи інформаційної безпеки

  • Безпека підприємства в екологічній сфері

  • Безпека підприємства у силовій сфері

  • Ринкова складова економічної безпеки підприємства

  • Система економічної безпеки підприємства

  • Програма гарантування безпеки фірми

  • Стратегія ґрунтовних рішень

  • Стратегія дієвості

  • Стратегія спрощення

  • Стратегія співпраці

  • Служба безпеки фірми (підприємства, організації, установи)

  • Процедура створення і ліквідації служби безпеки підприємства

  • Служба безпеки підприємства: структура, особливості управління її діяльністю та забезпечення працівниками

  • Особливості підбору персоналу для роботи у службі безпеки

  • Структура служби безпеки фірм - представників малого і середнього бізнесу

  • Структура служби безпеки великих підприємств і корпорацій
  • Контррозвідувальний підрозділ

  • Штабний підрозділ

  • Особливості діяльності служби безпеки підприємства

  • Діяльність служби безпеки із гарантування внутрішньооб'єктного режиму та робота з представниками сторонніх організацій

  • Організація взаємодії з правоохоронними органами щодо гарантування безпеки бізнесу

  • Гарантування безпеки масових заходів

  • Охорона комерційних вантажів

  • Гарантування безпеки керівників

  • Дії служби безпеки в кризових ситуаціях

  • Використання собак-охоронців для гарантування безпеки

  • Технологічні заходи гарантування безпеки

  • Гарантування фізичної безпеки

  • Заходи протидії рекету, замахам, захопленню заручників. Правила поведінки особи під час її захоплення як заручника

  • Перевірка роботи служби безпеки

  • Оцінка діяльності служби безпеки за допомогою коефіцієнтів

  • Використання послуг Державної служби охорони як альтернатива створення служби безпеки підприємства

  • Недобросовісна конкуренція і захист комерційної таємниці

  • Правові аспекти комерційної таємниці

  • Механізм визначення переліку інформації, що становить комерційну таємницю

  • Експертний

  • Недобросовісна конкуренція і методи викрадення таємниць підприємства

  • Економічне шпигунство

  • Шпигунство як спосіб добування інформації, що становить комерційну таємницю

  • Канали витоку інформації

  • Охорона таємниць підприємства

  • Налагодження охорони комерційної таємниці

  • Документація підприємства

  • Люди - джерела конфіденційної інформації

  • Контроль персоналу

  • Звільнення

  • Процеси

  • 5. Ділова (корпоративна) розвідка

  • Історія виникнення економічної розвідки, її види та напрями розвитку

  • Специфіка трактування ділової (корпоративної) розвідки та її відмінність від промислового (комерційного) шпигунства

  • Особливості ділової (корпоративної) розвідки

  • Роль ділової (корпоративної) розвідки у бізнесі

  • Інформаційна безпека як складова економічної безпеки підприємства

  • Суть і поняття інформації, інформаційної безпеки, захисту інформації

  • Класифікація і характеристика різних видів інформації

  • Методи і способи захисту інформації

  • Організація і функції підрозділів технічного захисту інформації

  • Специфіка технічного захисту інформації

  • Особливості захисту електронної корпоративної інформації. Міжнародні стандарти безпеки ІОС

  • Особливості захисту інформації в різних сферах діяльності

  • Особливості захисту інформації під час розслідування кримінальних справ

  • Огляд місця події

  • Програмно-технічна експертиза (ПТЕ)

  • Захист інформації стосовно громадянина

  • Список використаної літератури