Розділ «Змістовий модуль 2. Аналіз і прогнозування господарської діяльності підприємства та її результатів»

- за матеріально-речовим складом (рис. 6.3).

Рис. 6.3. Класифікація основних засобів

Найменування груп основних засобів відповідає найменуванням рахунків, передбачених для їх обліку Інструкцією №291:

- 10 "основних засобів";

- 11 "інших необоротних матеріальних активів" [12].

За функціональним призначенням розрізняють:

o виробничі основні засоби, які безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню (будівлі, споруди, силові машини і устаткування, робочі машини і тому подібне) і діють у сфері матеріального виробництва;

o невиробничі основні засоби - які не приймають безпосередньої або прямої участі в процесі виробництва і призначені в основному для задоволення комунальних і культурно-побутових потреб трудящих і використовуються в невиробничій сфері.

За галузевою ознакою основні засоби підрозділяються на основні засоби промисловості, торгівлі, будівництва, сільського господарства, транспорту, зв'язку тощо.

За функціями основні виробничі засоби підрозділяються на активні і пасивні. До активних відносять машини, устаткування, прилади, які безпосередньо беруть участь в торгово-виробничому процесі. Пасивні основні засоби включають будівлі, споруди, передавальні пристрої і транспортні засоби, що забезпечують нормальне функціонування активних основних засобів.

За використанням основні засоби підрозділяються на діючі (основні засоби, що використовувалися в діяльності); недіючі (основні засоби, не що використовуються в даний момент часу у зв'язку з тимчасовою консервацією); запасні (різне устаткування, що знаходиться в резерві і призначене для заміни об'єктів основних засобів при їх вибутті або ремонті).

Важливе значення в аналізі основних засобів має їх розподіл за ознакою приналежності на власні і орендовані. Власні основні засоби можуть формуватися за рахунок Статутного (пайового, акціонерного) капіталу, цільового фінансування, прибутку.

Орендовані основні засоби показуються в балансі орендодавця, тим самим виключається вірогідність подвійного обліку одних і тих же засобів.

Також при діагностиці основних засобів підприємства певна увага приділяється термінам їх використання. Для цього основні засоби поділяються на певні групи за віковою ознакою:

- до 5 років;

- від 5 до 10 років;

- від 10 до 20 років;

- більше 20 років.

Мета діагностики основних засобів - отримання об'єктивної економічної інформації про стан і динаміку основних засобів, чинники, які впливають на будь які зміни їх вартості, можливі резерви підвищення ефективності їх використання з метою обґрунтування оптимальних управлінських рішень. Реалізація поставленої мети передбачає вирішення наступних завдань:

o вивчити забезпеченість підприємства і його підрозділів основними засобами;