Розділ «Змістовий модуль 2. Аналіз і прогнозування господарської діяльності підприємства та її результатів»

Тема 6. Контрольно-діагностичні методи аналізу діяльності підприємства

6.1. Сутність, зміст, мета та задачі діагностики діяльності підприємства

Діагностика діяльності підприємств є специфічним способом оцінки, оскільки саме такий її вид дозволяє зв'язувати предмет, об'єкт, метода та область можливий дій.

Актуальність застосування діагностики до оцінки діяльності сучасних підприємств підтверджується тим, що в умовах ринкової економіки зростає значення господарської діяльності з метою здобуття максимального прибутку від реалізації продукції підприємства і підвищення рентабельності підприємства для задоволення матеріальних і соціальних потреб працівників і розвитку підприємства.

Для визначення суті діагностики діяльності підприємства, необхідно визначити, що означає термін "діагностика". Термін "діагностика" запозичений з медицини. Слово "діагноз" (від грецького "діагнозіс") означає розпізнавання, визначення. Він є процесом дослідження об'єкту діагнозу з метою здобуття результату діагнозу, тобто висновку про стан об'єкту діагнозу [4, с. 32].

Таким чином, з одного боку, суть діагностики фінансово-господарської діяльності підприємства полягає у виявленні патологічних змін в досліджуваній системі і встановленні діагнозу. Діагностика як спосіб розпізнавання стану соціально-економічної системи за допомогою реалізації комплексу дослідницьких процедур допомогою реалізації комплексу дослідницьких процедур і виявлення в них слабких ланок і вузьких місць відноситься до методів непрямих вимірів.

З іншого боку, суть діагностики полягає у встановленні і вивченні ознак, вимірі основних характеристик, що відбивають стан машин, приладів, технічних систем, економіки і фінансів господарюючого суб'єкта для прогнозування можливих відхилень від стійких, середніх, стандартних значень і запобігання порушенням нормального режиму роботи.

Так, Д.С. Шиян визначає, що "діагностика передбачає вивчення стану господарюючого суб'єкта, вплив чинників розвитку соціально-економічних процесів і виявлення відхилень від нормального розвитку. Економічна діагностика орієнтована як на пізнання економічних протиріч, так і на розробку заходів по їх рішенню. Комплексний характер економічної діагностики полягає в тому, щоб прослідити динаміку досліджуваних процесів у взаємозв'язку, досліджувати прямі і зворотні зв'язки між процесами" [78, с. 19].

Костирко Л.А. та Баканов Ю.М. [4, 45] вважають, що "діагностика економічної системи - це сукупність досліджень за визначенням цілей функціонування підприємства, способів їх досягнення і виявлення недоліків".

Коласс Би стверджує "займатися діагностикою - це означає розглядати в динаміці симптоми явищ, які можуть затримати досягнення поставлених цілей і вирішення завдань, піддаючи небезпеки плановану діяльність. Це передбачає вироблення рішень, що коректують, і передивляється цілей і прогнозів. Знання ознаки (симптому) дозволяє швидко і досить точно встановити характер порушень, не виробляючи безпосередніх вимірів, тобто без дій, які вимагають додаткового часу і засобів" [31, с.27].

Визначивши сутність діагностики на думку різних авторів для подальшого дослідження діагностики діяльності підприємства, розглянемо рис. 6.1, на якому представлена характеристика діагностики як процесу [15, с. 6].

Перш ніж детальніше зупинитися на процесі, необхідно визначити, що може бути об'єктом діагностування, цілі і завдання діагнозу, базові параметри і інші супутні дослідженню поняття.

Виходячи з вище сказаного, об'єктом діагностики діяльності підприємства є робота підприємства в цілому і його структурних підрозділів (цехів, бригад, ділянок), а суб'єктами можуть виступати органи державної влади, науково-дослідні інститути, фонди, центри, громадські організації, засоби масової інформації, аналітичні служби підприємств.

Рис. 6.1. Зміст діагностики як процесу

Основні цілі діагностики діяльності підприємства:

- об'єктивна оцінка результатів господарської діяльності;

- виявлення невикористаних резервів та їх мобілізація для підвищення економічної ефективності в майбутніх періодах;

- постійний контроль раціональності функціонування господарських систем;

- контроль за виконанням планів і бюджетів;