TextBook 
де Хц - стандартизовані показники стана і-го підприємства.
Для кожного аналізованого підприємства значення його рейтингової оцінки визначається по формулі:
де Яц-рейтингова оцінка для >ого підприємства ;
Хц, Хц Хщ, - стандартизовані показники ого аналізованого підприємства
Однією з умов застосування методу сум є одно спрямованість часткових показників, які використовуються при оцінюванні. Односпрямованість часткових показників дозволяє ранжирувати досліджувані об'єкти по зростанню (зменшенню) значень інтегрального показника. Рейтинги підприємства визначаються на підставі ранжування показників комплексної оцінки в порядку зростання або зменшення. Чим вищий показник комплексної оцінки, тим більш високий рейтинг підприємства. Найменшому значенню рейтингової оцінки (Яц ) відповідає перше місце в ранжируванні, оскільки це підприємство найближче до еталонного.
Варіанти аналізу передбачають оцінку за різними окремими показниками, які можуть порівнюватися з плановими, еталонними значеннями показників за групою порівнюваних підприємств. Однак цей метод має певні недоліки, які пов'язані з можливими обмеженнями у виборі показників, що може спричинити завищену оцінку рейтингового коефіцієнта. Це відбувається тоді, коли низькі результати окремих показників перекриваються високими результатами окремих показників. Для дотримання об'єктивності аналізу необхідно виключити ті показники, які найбільшою мірою можуть впливати на кінцевий результат рейтингової оцінки.
Приклад: результати фінансово-господарської діяльності оформлюються у вигляді початкової матриці, де виділяються еталонні показники (табл. 5.3).
Таблиця 5.3. МАТРИЦЯ ПОЧАТКОВИХ ДАНИХ
| № | Показники | Підприємства | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
| 1 | Коефіцієнт автономії | 0,58 | 0,52 | 0,46 | 0,34 | 0,62 |
| 2 | Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 0,06 | 0,10 | 0,12 | 0,14 | 0,07 |
| 3 | Коефіцієнт швидкої ліквідності | 0,48 | 0,50 | 0,54 | 0,40 | 0,78 |
| 4 | Коефіцієнт поточної ліквідності | 1,06 | 1,11 | 1,05 | 0,98 | 1,29 |
| 5 | Коефіцієнт маневреності | 0,15 | 0,09 | 0,26 | 0,09 | 0,12 |
| 6 | Рентабельність продукції | 0,17 | 0,14 | 0,17 | 0,16 | 0,12 |
| 7 | Рентабельність капіталу | 0,15 | 0,08 | 0,04 | 0,14 | 0,19 |
У нашому прикладі еталонне підприємство має таке значення показників: 0,62; 0,14; 0,78; 1,29; 0,26; 0,17; 0,19. Складемо нову матрицю стандартизованих коефіцієнтів шляхом співвідношення значення фактичних показників з еталоном (табл. 5.4).
Визначимо відстань від еталонного показника до конкретних значень показників оцінюваних об'єктів, а також суму відстаней по кожному підприємству для отримання рейтингової оцінки (табл. 5.5).
Таблиця 5.4. МАТРИЦЯ СТАНДАРТИЗОВАНИХ КОЕФІЦІЄНТІВ
| № | Показники | Підприємства | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
| Коефіцієнти: | ||||||
| 1 | автономії | 0,935 | 0,839 | 0,742 | 0,548 | 1 |
| 2 | абсолютної ліквідності | 0,428 | 0,714 | 0,857 | 1 | 0,500 |
| 3 | швидкої ліквідності | 0,615 | 0,641 | 0,692 | 0,513 | 1 |
| 4 | поточної ліквідності | 0,822 | 0,860 | 0,814 | 0,760 | 1 |
| 5 | Коефіцієнт маневреності | 0,577 | 0,346 | 1 | 0,346 | 0,461 |
| 6 | Рентабельність продукції | 1 | 0,824 | 1 | 0,941 | 0,706 |
| 7 | Рентабельність капіталу | 0,789 | 0,421 | 0,210 | 0,737 | 1 |
Отримані значення по кожному підприємству підлягають підсумовуванню.
Таблиця 5.5. РЕЙТИНГОВА ОЦІНКА ДОСЛІДЖУВАНИХ ПІДПРИЄМСТВ І МАТРИЦЯ ВІДСТАНЕЙ
| № | Показники | Підприємства | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
| 1 | Коефіцієнт автономії | 0,004 | 0,026 | 0,066 | 0,204 | |
| 2 | Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 0,327 | 0,082 | 0,020 | 0,250 | |
| 3 | Коефіцієнт швидкої ліквідності | 0,148 | 0,129 | 0,095 | 0,237 | |
| 4 | Коефіцієнт поточної ліквідності | 0,032 | 0,020 | 0,034 | 0,058 | |
| 5 | Коефіцієнт маневреності | 0,179 | 0,428 | 0,428 | 0,291 | |
| 6 | Рентабельність продукції | 0,031 | 0,003 | 0,086 | ||
| 7 | Рентабельність капіталу | 0,044 | 0,335 | 0,624 | 0,069 | |
| Квадрат суми | 0,734 | 1,051 | 0,839 | 0,999 | 0,627 | |
| Квадрат оцінки | 0,858 | 1,025 | 0,916 | 0,999 | 0,792 | |
| Рейтинг | 2 | 5 | 3 | 4 | 1 | |
Ранжування підприємств відбувається у порядку зменшення рейтингової оцінки. Підприємство з мінімальним значенням оцінки має найвищий рейтинг.
Для використання цього алгоритму на практиці кількість порівнюваних показників і підприємств не має жодних обмежень.
Треба відмітити, що з метою одержання більш точної комплексної оцінки кожним з перерахованих методів може бути врахована порівняльна значущість показників-індикаторів. Коефіцієнти значущості, як правило, визначаються експертним шляхом.
5.4. Прийоми оптимізації показників
Методи оптимізації показників, або, як їх ще називають, методи теорії прийняття рішень є складовими математичних методів, які широко використовуються в економічних дослідженнях. Без цих методів неможливе ефективне планування та управління сучасною економікою, яка є складною динамічною системою. Методи оптимізації показників застосовуються для побудови та якісного аналізу складних макромоделей розвитку економіки та її галузей, схем прогнозу поведінки економічної системи та врахування соціально-економічних факторів, виробництва, споживання та обміну, моделей ціноутворення, інноваційних тощо.
Основними та найбільш розповсюдженими методами оптимізації показників є побудова дерева рішень, програмування, аналіз чутливості, теорія масового обслуговування, теорія ігор, дослідження операцій. Використання методів оптимізації показників дає змогу поглибити кількісний аналіз, розширити область економічної інформації, інтенсифікувати розрахунки.
Метод дерева рішень - метод ситуаційного аналізу, сутність якого полягає у процедурі прийняття управлінських рішень з погляду оцінки рівня ризику з певного питання, яке виникає в результаті реалізації будь-яких проектів. Метод дерева рішень найбільш популярний в менеджменті для визначення та вибору оптимального напряму дій із наявних варіантів. Метод дерева рішень - це схематичне подання проблеми прийняття рішень. Дерево рішень подають графічно у вигляді деревовидної структури. Порівнявши рівень витрат і рівень доходу, аналітик (фінансовий менеджер) визначає рівень чистого виграшу і відображає на вузлах дерева через його гілки. Кожна гілка визначає раціональність цього рішення, враховуючи ймовірність настання негативної події. Таким чином, метод дерева рішень дає змогу керівнику врахувати різні напрями дій, узгодити з ними фінансові результати, скорегувати їх зі згідно приписаної їм імовірності, зробити порівняння альтернатив. Невід'ємна частина цього методу - концепція очікуваного значення.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Аналіз господарської діяльності» автора Невідомо на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 5. Методичні прийоми та способи оцінювання діяльності підприємств“ на сторінці 5. Приємного читання.