TextBook Алгоритм розрахунку впливу факторів для двофакторної моделі:
Значна, до того же зростаюча, кількість об'єктів аналізу, індикаторів, критеріїв діяльності робить неможливим виділити з числа результативних показників який-небудь один у якості загального, придатного для комплексної оцінки. Звідси виникає необхідність агрегування системи показників із метою ранжування результатів.
5.3. Загальна характеристика способів комплексної оцінки
Конструювання інтегрального показника для узагальнюючої комплексної оцінки може проводитися методами: сум; середньої геометричної; коефіцієнтів; суми місць; відстаней тощо.
Комплексна оцінка методом суми визначається шляхом підсумовування фактичних значень показників чи їхніх темпів зростання стосовно бази порівняння. Недолік цього методу - можливість одержання високої оцінки по загальному показнику при відставанні деяких інших, коли відбувається згладжування, вирівнювання загального результату.
Метод середньої геометричної базується на визначенні коефіцієнтів за окремими показниками, коли за одиницю приймається найвище значення даного індикатора. Інтегральна оцінка розраховується за формулою середньої геометричної.
Метод коефіцієнтів заснований на одержанні інтегрального показника шляхом перемноження відповідних коефіцієнтів і, власне кажучи, аналогічний методу середньої геометричної.
Метод суми місць припускає попереднє ранжирування кожного об'єкта аналізу - організації чи підрозділу, в залежності від рівня показників, що досліджуються. Число місць повинно дорівнювати кількості організацій, що аналізуються. Чим менша сума місць, тим вищий ранг привласнюється об'єкту.
Для отримання комплексної оцінки показників використовується така формула:
де Я}- - комплексна оцінка показників по кожному 7-му підприємству; Ьіг - бал, що присвоюється кожному значенню показника (і = 1, п); п - кількість показників; І - порядковий номер підприємства.
Чим нижче показник комплексної оцінки, тим вище рейтинг підприємства.
Приклад: у табл. 5.1 наведено вихідні дані для визначення комплексної оцінки за методом сум.
Таблиця 5.1. РЕЙТИНГОВА ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ЗА МЕТОДОМ СУМ
| № | Показники | Підприємства | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
| 1 | Коефіцієнт автономії | 0,58 | 0,52 | 0,46 | 0,34 | 0,62 |
| 2 | Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 0,06 | 0,10 | 0,12 | 0,14 | 0,07 |
| 3 | Коефіцієнт швидкої ліквідності | 0,48 | 0,50 | 0,54 | 0,40 | 0,78 |
| 4 | Коефіцієнт поточної ліквідності | 1,06 | 1,11 | 1,05 | 0,98 | 1,29 |
| 5 | Коефіцієнт маневреності | 0,15 | 0,09 | 0,26 | 0,09 | 0,12 |
| 6 | Рентабельність продукції | 0,17 | 0,14 | 0,17 | 0,16 | 0,12 |
| 7 | Рентабельність капіталу | 0,15 | 0,08 | 0,04 | 0,14 | 0,19 |
| Результат оцінки | 2,65 | 2,54 | 2,64 | 2,25 | 3,19 | |
| Рейтинг | 2 | 4 | 3 | 5 | 1 | |
Як видно з табл. 5.1 підприємство № 5 має найвищі показники, що характеризують рівень загальної фінансової стійкості і поточної платоспроможності. Однак воно характеризується найнижчою рентабельністю продукції. Підприємство № 1 порівняно з попереднім підприємством має вищий показник рентабельності продукції (о,17/о,12), але нижчий рівень коефіцієнтів поточної ліквідності (1,06/1,29) і фінансової стійкості (0,46/0,62). Для отримання комплексної оцінки результатів фінансово-господарської діяльності підприємств у табл. 5.2 проставляються місця за окремими показниками.
Таблиця 5.2. РЕЙТИНГОВА ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ЗА МЕТОДОМ СУМИ МІСЦЬ
| № | Показники | Підприємства | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
| 1 | Коефіцієнт автономії | 2 | 3 | 4 | 5 | 1 |
| 2 | Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 5 | 3 | 2 | 1 | 4 |
| 3 | Коефіцієнт швидкої ліквідності | 4 | 3 | 2 | 5 | 1 |
| 4 | Коефіцієнт поточної ліквідності | 3 | 2 | 4 | 5 | 1 |
| 5 | Коефіцієнт маневреності | 2 | 4 | 1 | 5 | 3 |
| 6 | Рентабельність продукції | 2 | 4 | 1 | 3 | 5 |
| 7 | Рентабельність капіталу | 2 | 4 | 5 | 3 | 1 |
| Результат оцінки | 20 | 23 | 19 | 27 | 16 | |
| Рейтинг | 3 | 4 | 2 | 5 | 1 | |
У результаті комплексної оцінки встановлено, що кращим підприємством за сумою усіх коефіцієнтів є підприємство № 5 (3,19), на другому місці - підприємство № 1 (2,65), на третьому - підприємство № 3 (2,64), на четвертому - підприємство № 2 (2,54), на п'ятому місці - підприємство № 4 (2,25).
У наведеному прикладі оцінку проведено за п'ятибальною шкалою, що відповідає кількості підприємств. Кращим вважається мінімальний бал. Результатом такої оцінки є те, що найменшу кількість балів отримало підприємство № 5, тобто воно має найвищий рейтинг (1-ше місце) порівняно з іншими підприємствами.
Треба відмітити, що з метою одержання більш точної комплексної оцінки кожним з перерахованих методів може бути врахована порівняльна значущість показників-індикаторів. Коефіцієнти значущості, як правило, визначаються експертним шляхом.
При використанні методу відстаней встановлюється близькість об'єктів аналізу до об'єкта-еталона по кожному з показників, що порівнюються. Вихідні дані формуються у вигляді матриці (а"), тобто табл., де по рядках записані номера показників (і = 1,п ), а по стовпчиках - номера підприємств (Ц = 1, m). По кожному показнику знаходиться максимальне значення і заноситься в стовпчик умовного еталонного підприємства (т + 1).
Вихідні показники матриці аіі стандартизуються відносно відповідного показника еталонного підприємства по формулі:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Аналіз господарської діяльності» автора Невідомо на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 5. Методичні прийоми та способи оцінювання діяльності підприємств“ на сторінці 4. Приємного читання.