політики та гармонізацію суспільно-природних відносин на місцевому рівні.
СИСТЕМА ПРИРОДНА - система, що складається з природних структур і утворень, які на вищих рівнях організації згруповуються в функціональні, екологічні компоненти. Напр., природні системи вищих рівнів організації - популяція, синузія, консорція, біоценоз, біом.
СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ - широка стратегія наукового пошуку, яка використовує математичний апарат і математичні концепції в рамках систематизованого наукового підходу до вирішення складних проблем. Останнім часом методи С. а. використовуються для вирішення проблем екології й охорони довкілля.
СИСТЕМНИЙ ПІДХІД - підхід до процесу підготовки, ухвалення і здійснення рішень, вирішення проблем та досягнення цілей, який ґрунтується на нормативній методологи системного аналізу й здібностей системного мислення управлінського персоналу з використанням системної моделі об'єкта управління.
СИСТЕМА ПРИРОДНИХ ОХОРОНЮВАНИХ ТЕРИТОРІЙ (від гр. Букета - ціле, з'єднане, сукупність) - мережа особливо охоронюваних природних територій, що забезпечує підтримання екологічної рівноваги в межах великого регіону.
СИСТЕМА СТАНДАРТІВ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ПРИРОДИ - комплекс взаємопов'язаних стандартів, спрямованих на збереження, відновлення та раціональну експлуатацію природних ресурсів.
СКИДАННЯ ГРАНИЧНО ДОПУСТИМЕ (речовин у водний об'єкт) (ГДС) - маса речовини у стічних водах, яка максимально допустима до відновлення у встановленому режимі в даному пункті водного об'єкта за одиницю часу з метою забезпечення норм якості води у контрольному пункті. ГДС встановлюється з врахуванням ГДК речовин в місцях водокористування, самоочищувальної властивості водного об'єкта і найбільш раціонального розподілу маси речовин, що скидаються між водокористувачами, які скидають стічні води.
СМЕРТНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА - загибель особин у даних умовах середовища. Змінюється залежно від умов довкілля та стану популяції. Часто С. е. наводиться в порівнянні з теоретичною мінімальною смертністю - сталою величиною, що характеризує загибель особин в ідеальних (оптимальних) умовах, коли максимальна тривалість життя збігається з фізіологічною тривалістю.
СМУГА ЗАХИСНА - лісові й нелісові площі, виділені для захисту доріг від снігових, піщаних, пилових заносів, для використання санітарно-гігієнічних та естетичних функцій. Відрізняються екологічними умовами й особливостями популяцій і угруповань, що тут формуються.
СМУГА ЛІСОВА ПОЛЕЗАХИСНА - штучні лісові насадження у формі смуг, призначені для захисту ґрунту від вітрової ерозії, поліпшення водного режиму, захисту культурних рослин від шкідливого впливу суховіїв, збереження агроценозів тощо.
СОЛЕСТІЙКІСТЬ - здатність рослин І тварин жити в умовах засоленості середовища існування.
СОЛОНІСТЬ ВОДИ - градація вмісту розчинних солей у природних водах: прісна вода - до 0,5-1 г/л, солонувата вода - від 1 до 3, слабо-солона вода - від 3 до 10, солона і дуже солона вода - від 10 до 50, розсіл або ропа - понад 50 г/л.
СОЛОНЧАКИ - група типів ґрунтів , на поверхні яких утворюються вицвіти І шкірки солей або пухкі, дуже засолені шари 0.5-1 см завтовшки. Формуються в різних зонах, але найбільш поширені в сухих степах, пустелях І напівпустелях.
СОРБЦІЯ - процес поглинання однієї речовини (сорбтиву) іншою (сорбентом), незалежно від механізму поглинання. В залежності від механізму поглинання розрізняють адсорбцію, абсорбцію, хемсорбцію і капілярну конденсацію.
СОЩОЕКОСИСТЕМА, соціально-екологічна система - техногенно-природне середовище області або міста разом з населенням, яке об'єднує природну і соціально-економічну підсистеми; остання складається із багатьох компонентів, а кожен компонент - із декількох факторів.
СТАНДАРТ -документ, який розроблено на підставі спільної згоди з найсуттєвіших питань більшості зацікавлених сторін і прийнято уповноваженим органом. У ньому встановлюються для загального й систематичного використання правила, загальні принципи чи характеристики щодо різних видів діяльності або їх результатів. Документ спрямований на досягнення "оптимального ступеня впорядкування в зазначеній галузі.
СТЕНОБАТНІ ОРГАНІЗМИ - водяні тварини і рослини, існування яких можливе лише на певній глибині, при певному водяному тискові. Це мешканці прибережної, припливно- відпливної смуги морів, приповерхневої зони водойм, найбільших глибин океанів.
СТЕНОБІОНТНІ ОРГАНІЗМИ, стенобіонти - організми, що можуть жити лише в певних умовах середовища, при дуже незначному коливанні його факторів (температури, солоності, вологості, кислотності тощо). Напр., форель, яка може жити лише у водоймах з дуже швидкою течією і холодною, багатою на кисень водою. С. о. є хорошими індикаторами відповідних умов.
СТЕНОГІГРОБІОНТ - організм, який не переносить значних коливань вологості середовища (ґрунтові водорості, деякі гриби).
СТИХІЙНЕ ЛИХО - потенційно небезпечний природний процес (ураган, землетрус, цунамі, смерч, виверження вулкана, посуха і т.д.), властивий певному району і географічній зоні земної кулі. С.л. часто виникають на межі поділу фізично різних природних середовищ (море і суша, атмосфера та йоносфера і т.д.) і, як правило, наносять значні матеріальні збитки, супроводжуються людськими жертвами.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Питання оцінки впливу на навколишнє середовище» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВИСНОВКИ“ на сторінці 41. Приємного читання.
