ЕКОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЕКТІВ І ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Питання оцінки впливу на навколишнє середовище


Екологічне обґрунтування передпроектної та проектної документації


Нині питання охорони довкілля є складовою частиною інвестиційного проекту. Зі зростанням стурбованості, викликаної погіршенням стану навколишнього середовища, фінансуючі організації включають процедури екологічної оцінки проектів у процес розробки і прийняття рішень з метою попередження ризику неплатежів своїх позичальників у зв'язку з їх діяльністю чи бездіяльністю в області охорони довкілля. Банками економічно розвинутих країн накопичений значний досвід щодо екологічного супроводу інвестиційних проектів. У цих країнах облік природоохоронних вимог є важливим елементом при розробці й розвитку стратегії бізнесу, запорукою успіху діяльності компаній у результаті підвищення їх конкурентної здатності, зниження собівартості виробленої продукції в результаті економії енергії, сировини і природних ресурсів, відсутності витрат, пов'язаних з виплатою штрафів і компенсацій за перевищення екологічних нормативів. Українські банки при фінансуванні інвестиційних проектів оцінюють ризики (у тому числі екологічні) у цілому, не виділяючи екологічні питання в самостійну категорію. В міру стабілізації економіки і банківської системи очікується (з досвіду розвинутих країн) зростання вимог до питань охорони довкілля і забезпечення екологічної безпеки населення. Тому розглянемо вимоги до екологічної оцінки проекту у рамках надання іноземними кредитними організаціями позик, оскільки ці вимоги діють і в Україні. Типовий цикл вибору, підготовки, розробки, впровадження і наступної оцінки проекту за рахунок надання інвестиційних позик/кредитів, банками відбувається в такій послідовності: відбір проекту для фінансування; підготовка проекту; детальне опрацювання проекту; оціночний висновок щодо проекту; переговори про надання кредиту; видача дозволу на надання кредиту; впровадження проекту; контроль за проведенням робіт; завершення проекту. Вимоги банків до кредитування проектів у частині охорони довкілля полягають у тому, щоб прийняті до розгляду проекти були екологічно прийнятними і забезпечували стійкий стан довкілля, а будь-які наслідки його втілення можна було б виявити завчасно і прийняти до уваги при розробці проекту. Облік екологічного чинника повинен бути безперервним і здійснюватись у вигляді екологічного супроводу інвестиційного проекту, який містить у собі наступні етапи.

• 1. Екологічна класифікація проект)' (заявник/позичальник обґрунтовує, а банк аналізує докази необхідності розглядати екологічні проблеми в рамках реалізації даного проекту) проводиться на стадії відбору проектів, запропонованих для фінансування як з метою оцінки, так і з метою виявлення найважливіших екологічних проблем. У результаті проекту присвоюють одну з категорій залежно від масштабів і ступеня значимості його впливу на довкілля, а також можуть бути визначені його найважливіші проблеми екологічного характеру, види подальших ЕО.

• 2. У випадку, коли реалізація проекту вимагає екологічного обґрунтування (заявник виокремлює основні екологічні проблеми, що відіграють вирішальну роль при ухваленні рішення щодо виділення позики/кредиту), позичальник зобов'язаний підготувати проект технічного завдання з ЕО. При його розробці банки в першу чергу приділяють увагу проблемам, що відіграють першорядну роль в ухваленні остаточного рішення про інвестування проекту. Підсумковий звіт про результати оцінки надається банку до початку роботи над висновком щодо проекту. Позичальник несе повну відповідальність за результати ЕО впливу проекту на довкілля.

• 3. При підготовці розділу "Охорона навколишнього середовища" у підсумкове резюме щодо проекту банком визначаються обов'язкові умови, пов'язані з охороною довкілля при його реалізації. Співробітники банку розглядають результати ЕО і рекомендації. За результатами розгляду вони включають у підсумкове резюме інформацію про стан питань охорони довкілля та як їх планується вирішувати. За результатами розгляду підсумкового резюме банк санкціонує початок переговорів про кредитування проекту.

• 4. Щодо включення зобов'язань позичальників з охорони довкілля в документи про надання позики/кредиту і контролю за виконанням екологічних нормативів у процесі реалізації проекту, то під час переговорів з позичальником розглядаються плановані заходи із забезпечення екологічної прийнятності проекту, гарантії збереження стійкості довкілля. Досягнуті домовленості й зобов'язання включаються у документи про надання кредиту.

• 5. Реалізація заходів із попередження негативних впливів і оцінка фактичних видів впливу на довкілля та ефективності заходів із зменшення чи запобігання збитку виконується позичальником, а контролюється банком.

• 6. Підготовка розділу "Охорона природного середовища" у підсумкову доповідь з реалізації проекту полягає в тому, що співробітники банку розглядають результати виконання зобов'язань позичальника, коректність ЕО і дієвість рекомендацій.

В Україні інвестиційну діяльність проводять Світовий банк, Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР),

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) тощо. Світовий банк став першим з фінансових організацій, що практикував аналіз і відбір проектів з пов'язаними з ними екологічними наслідками, використовуючи ЕО для ухвалення рішення з надання позик. Вимоги щодо екологічного супроводу проектів, які фінансуються цим банком, сформульовані в спеціальному документі, що визначає порядок ЕО всіх проектів із значним впливом на довкілля. Розроблена банком методика ЕО стала цінним інструментом для виявлення властивих даному проекту екологічних проблем, а також для пошуку засобів їхнього вирішення чи пом'якшення. Вимоги Світового банку багато в чому аналогічні підходам МБРР, Міжнародної асоціації розвитку і дуже близькі до вимог Міжнародної фінансової корпорації. З метою виділення найважливіших потенційних проблем екологічного характеру на стадії відбору проектів для фінансування здійснюється їхня класифікація за ступенем впливу на довкілля. Мета класифікації - ухвалення рішення про характер і масштаб проведення ЕО чи екологічного аналізу для визначення можливості надання позики/кредиту. В результаті проект відносять до однієї з трьох категорій (залежно від характеру, масштабів і ступеня значимості впливу на довкілля): категорія А - ЕО необхідна в повному обсязі, оскільки види впливу на довкілля можуть бути різноманітні й серйозні; категорія В - досить проведення екологічного аналізу в більш вузьких рамках, оскільки види впливу можуть носити тільки локальний характер; категорія С - особливої необхідності в екологічному аналізі немає, оскільки вплив проекту на довкілля навряд чи буде значним. Зазвичай вважають, що якщо проект пов'язаний з переліченими нижче видами впливів, то його відносять до категорії А: незворотне перетворення потенційно продуктивних чи цінних земель, а також природних лісів, ділянок дикої природи, водних об'єктів, що мають рибогосподарську цінність; знищення природного місце проживання, зменшення біорізноманіття чи природоохоронної цінності природної системи; створення ризику для здоров'я і безпеки населення (наприклад, у результаті утворення, зберігання і вилучення небезпечних відходів, відсутності належних заходів, пов'язаних з гігієною праці й технікою безпеки, порушення стандартів якості води і повітря); переміщення значного числа людей чи підприємств; відсутність ефективних пом'якшуючих чи превентивних заходів. Одна з вимог до ЕО, яка виконується в повному обсязі - обов'язковість прийняття до уваги всіх інших робіт, що проводяться чи плануються проводитися на охопленій проектом території, а також явищ, які виникають у результаті його здійснення. Проекти й елементи, які можуть мати ефекти впливу на довкілля і для яких доречний обмежений за обсягом і охопленням екологічний аналіз, можуть бути віднесені до категорії В: сільськогосподарські підприємства; лінії електропередач; невеликі меліоративні системи; використання відновлюваних джерел енергії; туризм; системи водопостачання і каналізації сільських районів; проекти покращення управління використанням ресурсів водозбірного басейну і реконструкція споруд; обмежені за масштабом проекти реконструкції й підвищення технічного рівня. Проекти категорії В часто відрізняються від проектів категорії А того самого типу лише масштабом. До проектів та їх компонентів, які, як правило, значного впливу на довкілля не мають (категорія С), відносяться: освіта; планування родини; охорона здоров'я; харчування; удосконалення організаційної структури; надання технічної допомоги; більшість проектів, пов'язаних з людськими ресурсами.

Згідно вимог Світового банку у звіті (призначений для позичальника, банку, розробників проекту й організацій- виконавців) про ЕО конкретного проекту висвітлюються найважливіші проблеми екологічного характеру; глибина і ступінь складності екологічного аналізу повинні бути співзмірні з видами і масштабами потенційних впливів проекту на довкілля; обов'язково вказуються політичні, правові й адміністративні рамки, у яких проводиться ЕО, та вимоги в частині охорони довкілля всіх організацій й установ, що беруть участь у проекті; наводяться висхідні дані, розглядаються найбільш значимі види впливу проекту на довкілля, результати оцінки позитивних І негативних наслідків, які можуть виникнути в результаті його здійснення. Обговорюються альтернативи в області планування, капіталовкладень, вибору майданчиків, технологій, методів експлуатації устаткування та порівнюються між собою з погляду потенційного впливу на довкілля, капітальних і поточних витрат, відповідності умовам, вимогам у частині організаційної бази, моніторингу і природоохоронного навчання персоналу. Потрібно описати результати обговорення проекту з урядовими органами, надати коментарі й зауваження з боку груп населення, охоплених впливом проекту, і місцевих неурядових організацій. ЕО повинна гарантувати, що варіанти будівництва й експлуатації господарських об'єктів екологічно прийнятні й не порушують стійкості довкілля і що будь-які види потенційного впливу на нього будуть розпізнані на ранній стадії проекту та прийняті до уваги при його розробці. ЕО сприяє міжвідомчій координації та є основою для розгляду питань, піднятих групами населення, інтереси яких зачіпає проект, і місцевими неурядовими організаціями.

Трохи інший підхід до ЕО практикує ЄББР. Типовий цикл вибору, підготовки, розробки і наступної оцінки проекту за рахунок надання інвестиційного кредиту/позики в ЄБРР включає сім етапів: початкова пропозиція; уточнення концепції; початковий розгляд: підготовка проекту; заключний розгляд; розгляд Радою директорів; підписання. На початковому етапі позичальник надає банку резюме чи бізнес-план. Інформація, що міститься в цій пропозиції, повинна бути достатньою для того, щоб визначити чи заслуговує проект подальшого розгляду банком. Якщо заслуговує, то починається уточнення концепції проекту - позичальник надає додаткову інформацію про стан довкілля й очікуваний на нього вплив. Розділ про екологічні норми бізнес-плану включає пункти: І) основні законодавчі акти, що потребуються для виконання проекту; 2) необхідні для виконання проекту дозволи на загальнодержавному, регіональному чи місцевому рівні; 3) ліцензійні вимоги (якщо такі вимагаються для даного проекту); 4) екологічні норми, які повинні бути дотримані, щоб проект одержав схвалення відповідних юридичних інстанцій; державні, регіональні й місцеві вимоги, що відносяться до проекту з питань охорони довкілля, безпеки й охорони праці; 5) контактна особа з питань охорони довкілля; 6) земля: місце розташування; історія використання; використання землі, яка вже належить позичальнику чи буде його у зв'язку з виконанням проекту; 7) будівельні об'єкти, що передбачаються проектом; 8) оцінка впливу на довкілля чи екологічна ревізія проекту; 9) потенційні зобов'язання щодо довкілля; 10) плановане зниження навантаження на довкілля; 11) запропоновані заходи з поліпшення стану довкілля; 12) екологічна політика позичальника; 13) можливі екологічні проблеми, пов'язані з реалізацією проекту; 14) статус консультацій із громадськістю щодо проекту.

Якщо концепція проекту прийнята, то наступною стадією є початковий розгляд. На цьому етапі представлений проект повинен бути віднесений до однієї з двох категорій. Проект, віднесений до категорії 1, вимагає обов'язкової ЕО, а проект категорії 2 такої оцінки не вимагає. Відповідно до вимог ЄБРР стандартний звіт з ЕО повинен складатися з трьох частин: короткого змісту звіту (реферату); основної частини, що містить основні результати ЕО; додатків до основної частини (надаються дані аналізів, копії документів природоохоронних органів, ілюстративні матеріали). Для всіх потенційних проектів ЕО проводиться банком разом з фінансовою експертизою. Банк розглядає оцінку стану довкілля, визначає необхідні для розробки проекту дослідження (відповідальність за це несе позичальник та надає консультації з питань охорони довкілля. Заключний розгляд охоплює фінансові, юридичні, економічні, технічні й природоохоронні проблеми. Далі проектна документація, що включає розділ про впливи проекту на довкілля, представляється на розгляд Ради директорів. Після схвалення Радою документація про позику може бути підписана і ця позика може витрачатися. Екологічний ризик може призвести до того, що у випадку вимушеного розірвання угоди усі пов'язані з відновленням природного середовища витрати ляжуть на кредитора. Тому екологічні обмеження повинні бути чітко показані в бізнес-резюме чи бізнес-плані. Зазвичай рівень екологічних досліджень визначає, як проект буде відповідати національним і міжнародним вимогам.

ЗУ "Про інвестиційну діяльність" й інші нормативно-правові акти визначають правові, економічні й соціальні умови інвестиційної діяльності на території нашої країни. Суб'єктами (інвесторами й учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни та юридичні особи України й іноземних держав, а також держави. Інвестор зобов'язаний, зокрема, одержати необхідний дозвіл або узгодження відповідних державних органів і спеціальних служб на капітальне будівництво. При цьому обов'язковій державній експертизі у повному обсязі підлягають інвестиційні програми і проекти будівництва, що здійснюються із залученням коштів Держбюджету України, бюджету АРК, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ і організацій. Інвестиційні програми і проекти

будівництва, що здійснюються за рахунок інших джерел фінансування, підлягають комплексній державній експертизі (КДЕ) для додержання в цих програмах і проектах діючих нормативів з питань екології, епідемічного благополуччя населення, охорони праці, енергозбереження, пожежної безпеки, надійності н необхідної довговічності будинків і споруд, а також архітектурних вимог. Державна експертиза проводиться центральним органом виконавчої влади з питань будівництва й архітектури та її місцевими підрозділами за участю експертних підрозділів організацій-співвиконавців КДЕ, обов'язково включаючи органи МЕПР. Загальний термін проведення КДЕ не повинен перевищувати 45 календарних днів, з них 40 днів - підготовка висновків за окремими напрямами. Висновок КДЕ може бути: позитивний - рекомендація до затвердження із зазначенням відповідних техніко-економічних показників; негативний - зауваження щодо доопрацювання або обґрунтування щодо неможливості реалізації.

При прийнятті рішень щодо розміщення і спорудження промислових й інших об'єктів на території України проводиться екологічна класифікація на стадії відбору їх проектів як з метою оцінки того, які аспекти запропонованого проекту не значимі з погляду екологічних вимог і чи можна надалі їх не розглядати, так і з метою виявлення найважливіших екологічних проблем, необхідних для вирішення у процесі планування і розробки проекту. У результаті визначаються найважливіші екологічні проблеми і види подальших ЕО. Рекомендації з ОВНС проекту - основа контролю за виконанням екологічних нормативів і стандартів у процесі його здійснення. Інвестор зобов'язаний виконувати заходи щодо попередження чи пом'якшення очікуваних впливів на довкілля і дотримуватись всіх визначених умов, пов'язаних з його охороною.

Основні етапи інвестиційного проектування в Україні, що включають ініціювання (задум) спорудження об'єкта, обґрунтування інвестицій у будівництво, вибір майданчика, розробку проектної документації, її узгодження і затвердження, такі: визначення мети інвестування; обґрунтування інвестицій у будівництво; розробка проектної документації. У передпроектній і проектній документації повинні бути обґрунтовані наступні екологічні вимоги: вибір місця (майданчика) розміщення об'єкта; вилучення природних ресурсів; рівень екологічної небезпеки виробленої продукції й утворених відходів; можливий екологічний ризик планованої діяльності, що включає ОВНС об'єкта на довкілля при нормальному режимі експлуатації й виникненні аварій; природоохоронні заходи. Ця схема

може уточнюватися. Формування інвестиційного задуму проекту, включає: вибір інвестором (замовником) найбільш прийнятного варіанту інвестування; обґрунтування доцільності інвестування у пропонований об'єкт на вибраному місці (регіоні) будівництва з визначенням попередніх умов погоджень природоохоронних й інших місцевих органів; визначення попередніх техніко-економічних показників; встановлення необхідного обсягу і джерел фінансування; виявлення оптимального варіанту реалізації інвестиційного задуму; прийняття принципового рішення про доцільність (недоцільність) інвестування в будівництво об'єкта. Матеріали задуму використовуються при розробці декларації про наміри інвестування в будівництво підприємства, будівлі чи споруди, а також для опрацювання елементів бізнес-плану. Її розробка здійснюється з урахуванням умов, даних і положень, що містяться в містобудівній документації. Декларація про наміри направляється інвестором на розгляд для: у центральні державні органи виконавчої влади, місцеві органи самоврядування та виконавчої влади, на території яких планується розміщення об'єкта (для нескладних об'єктів перелік органів може уточнюватися). За результатами позитивного розгляду декларації про наміри інвестор приймає рішення про розробку у встановленому порядку обґрунтування інвестицій.

Щодо екологічних вимог у складі декларації, то на етапі визначення мети інвестування інвестор повинен: зробити екологічну оцінку району потенційного розміщення інвестиційного об'єкта; оцінити джерела впливу від планованого підприємства (виробництва) на довкілля; одержати попереднє узгодження умов природокористування і граничних екологічних умов. Виконання екологічних вимог дозволяє провести оцінку екологічної небезпеки планованих заходів, своєчасний облік екологічних, соціальних і економічних наслідків впливу планованих об'єктів на довкілля. Передінвестиційна документація повинна містити достатню інформацію для визначення екологічного ризику планованої діяльності, оцінки раціональності природокористування при різних варіантах такої діяльності. Екологічне обґрунтування передінвестиційних матеріалів повинно містити оцінку можливості розвитку планованої діяльності в районі можливого розміщення з врахуванням: нормативів якості довкілля існуючої системи обмежень на природокористування; прогнозного стану довкілля при планованих викидах, скидах, відходах виробництва й інших видах впливу. Прогноз екологічної небезпеки планованої діяльності повинен базуватися на аналізі: природно-ресурсного потенціалу територій; існуючого використання природних, трудових й інших ресурсів; стану довкілля, історико-культурної спадщини; потреби найважливіших ресурсів; оцінок можливих змін екологічної ситуації при реалізації планованої діяльності й наслідків цих змін для соціально-економічного розвитку території.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Питання оцінки впливу на навколишнє середовище» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЕКОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЕКТІВ І ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • АНТРОПОГЕННІ ПРОБЛЕМИ ДОВКІЛЛЯ В УКРАЇНІ

  • Галузеві та регіональні екологічні проблеми

  • Проблеми збереження біорізноманіття

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Українське екологічне законодавство

  • Порівняння й адаптація екологічного законодавства України до чинного в ЄС

  • СПОСТЕРЕЖЕННЯ І КОНТРОЛЬ ЗА СТАНОМ ДОВКІЛЛЯ

  • Державний екологічний моніторинг в Україні

  • Принципи створення експертно-інформаційних систем для цілей ОВНС

  • Екологічне нормування та елементи системи управління охороною довкілля

  • Принципи екололого-економічної оцінки виробництва

  • ЕКОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЕКТІВ І ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  • Практичні методи екологічного захисту в ТЕО проектів

  • Елементи системи управління охороною навколишнього середовища на підприємствах

  • Процедури екологічного супроводу планованої господарської діяльності

  • Критеріальна основа оцінок впливу та методи оцінки інтенсивності техногенних навантажень на навколишнє середовище

  • СКЛАДОВІ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Оцінка впливу на навколишнє середовище

  • Державна та громадська екологічна експертиза

  • Державний контроль за виконанням вимог екологічної оцінки

  • ВИСНОВКИ