ВИСНОВКИ

Питання оцінки впливу на навколишнє середовище

У 1990-91 -х роках в Україні почала формуватися екологічна політика перехідного періоду, зорієнтована на розвиток економічних методів регулювання природокористування і децентралізацію управління охороною довкілля, розширення прав і повноважень місцевих органів самоврядування. Важливе значення мало введення обов'язкової плати за використання всіх природних ресурсів та забруднення навколишнього природного середовища. Було створено умови для запровадження і вдосконалення екологічної оцінки - оцінки впливу на навколишнє середовище й екологічної експертизи, та забезпечення відповідної законодавчої бази. В подальшому в Україні сформувалася система екологічного права та реорганізовувалася система державного управління в галузі охорони довкілля, яка і до нині перебуває в постійній реорганізаційній динаміці (створюються або ліквідовуються ті чи інші державні комітети, департаменти тощо, до відання яких належать питання управління і контролю в галузі охорони та використання різних природних ресурсів).

Проблеми, які нині сформувались в екологічній сфері, зумовлюють нагальну необхідність ефективного екологобезпечного функціонування національної економіки та її переведення на модель сталого розвитку, а також прискореного вирішення завдань екологічної безпеки соціально-економічного розвитку країни. Необхідність цілеспрямованого й ефективного вирішення екологічних проблем в Україні зумовлена як внутрішніми (нераціональне природокористування, надмірні забруднення й деградація довкілля, які майже в усіх регіонах досягла надзвичайних темпів), так і зовнішніми чинниками (Україна повинна рухатись шляхом гармонізації національного природоохоронного законодавства і стандартів екологічної безпеки господарської діяльності із законодавством країн ЄС). Екологічні проблеми сьогодні мають загальнодержавний характер, проте вирішуватися вони повинні на регіональному та локальному рівнях.

Для реалізації екологічних пріоритетів у практиці господарювання необхідне посилення дії економічних важелів стимулювання раціонального природокористування в господарському механізмі на основі розроблення єдиних для всіх структурних рівнів еколого-економічних оцінок, що передують прийняттю стратегічних рішень. Сьогодення вимагає, щоб стан довкілля розглядався як чинник, що визначає рівень екологічного потенціалу, від якого залежать довгострокові темпи економічного | зростання. Тобто, подальший розвиток суспільного виробництва г повинен супроводжуватися екологізацією всіх його ланок. При цьому для стимулювання ефективного природокористування, охорони довкілля, утвердження екологічної безпеки І І підтримання екологічної рівноваги на території України необхідне створення ефективної державної системи реалізації природоохоронних функцій, яка гарантуватиме право громадян на екологічну безпеку та здорове довкілля. У зв'язку з цим постає проблема нового підходу до розроблення системи екологічної І оцінки господарської діяльності - оцінки впливу на навколишнє середовище й екологічної експертизи, екологічного контролю та юридичної відповідальності за екологічні правопорушення, що спрямовані на вирішення трьох основних завдань: забезпечення екологічного благополуччя екосистем; збереження природними об'єктами умов відновлення життєвого середовища, сприятливого для всього живого; збереження природних ресурсів за кількісними та якісними параметрами І, по можливості, їх відновлення. У цьому випадку система екологічної оцінки господарської діяльності спроможна забезпечити нормативну основу створення і функціонування державної системи управління екологічною безпекою, досягнення балансу між рівнями шкідливого впливу на довкілля і його спроможностями на відновлення, створення системи екологічно збалансованого управління сталим розвитком суспільства. Тому автором сформульовано напрям врахування екологічних вимог при проведенні господарської діяльності та внесено пропозиції щодо розвитку екологічної оцінки - ОВНС, ЕЕ та екологічного контролю такої діяльності. Очевидно, що їх впровадження потребує прийняття та доповнення відповідних законів і системи, деякі основні положення яких приведені у книзі.

Теоретичні основи монографії ґрунтуються на положеннях теорії екологічної безпеки,' фундаментальними складовими якої є теорії ризику, стійкості (резистентності) екосистем різного рівня ієрархічної організацій, їх індикаторного реагування на природно- кліматичні й антропогенні впливи та закономірності відновлення біоти при компенсації пригнічуючих чинників чи при знятті навантажень. Чимале місце при цьому займають ідентифікація шкідливих впливів, питання моніторингу й екологічного нормування. Предметом екологічної оцінки - ОВНС та ЕЕ - є вплив планованої діяльності на довкілля, ті зміни в його компонентах, які повністю чи частково є результатом цієї діяльності. Прогноз і розробка заходів з їх пом'якшення складають основні елементи процесу ЕО. Її систематична, комплексна природа дозволяє виявляти ті впливи, які можуть неадекватно враховуватися стандартами, встановленими для окремих середовищ і джерел впливу, - насамперед, непрямі й кумулятивні впливи. Для того, щоб був можливий систематичний аналіз джерел і чинників впливу, а його результати можна було застосовувати на практиці не тільки для "обґрунтування" вже ухвалених проектних рішень і розробки спеціальних природоохоронних заходів, але й для ухвалення ключових рішень з вибору технології й місця розміщення об'єкта, ЕО повинна бути сконцентрована на найважливіших впливах і починатися на самих ранніх стадіях розробки проекту й проходити паралельно з процесом проектування.

Автор сподівається, що його напрацювання, викладені в цій монографії, сприятимуть створенню в Україні ефективної системи оцінки впливу на навколишнє середовище та екологічної експертизи, й отже, не тільки виконання нею міжнародних зобов'язань, а і бази даних для реалізації сучасних методів прийняття екологічно орієнтованих управлінських рішень з реалізації планованої господарської діяльності як на регіональному, так і національному рівнях. Стан дослідження та збереження археологічних пам 'яток у зоні затоплення Олександрівського водосховища.

Недостатнє фінансування археологічних робіт з боку замовника і надання з боку проектних організацій неправдивої, спотвореної інформації щодо хвостової частини водосховища, не дозволили Інституту археології на час затоплення повністю дослідити археологічні пам'ятки, що були включені до плану розкопок. Внаслідок цього на частині з них дослідження не були завершені, або не проводилися взагалі. Затоплення пам'яток, що входять до складу об'єкту національної культурної спадщини "Історичного ландшафту центру Буго-Гардівської паланки Війська Запорізького" відбулося з грубим порушенням ЗУ "Про охорону культурної спадщини". Подальше підвищення рівня Олександрівського водосховища до відмітки 16 м є недопустимим, оскільки це завдасть непоправної шкоди культурній спадщині національного значення: буде повністю затоплено гардовий поріг, урочище Ґард і розташовані в ньому пам'ятки історії й археології, Клепаний (Ґардовий) Острів, Паланкова Балка, Пугач 1 та 2. Всі ці пам'ятки входять до складу унікального об'єкту національної культурної спадщини "Історичного ландшафту центру Буго-Гардівської паланки Війська Запорізького", що підлягає охороні на підставі ст. 37 ЗУ "Про охорону культурної спадщини".

ТАКИМ ЧИНОМ, експлуатація Ташлицької ГАЕС при піднятті рівня Олек-сандрівського водосховища вище НПР-8м суперечить низці законодавчих актів, викличе значне затоплення особливо цінних земель каньйону р. Південний Буг і підтоплення прилеглих територій. Беручи до уваги сучасний критичний стан водних ресурсів, слід розглянути альтернативний варіант експлуатації Ташлицької ГАЕС без створення Олександрівського водосховища. Такий варіант роботи Ташлицької ГАЕС вже розглядався і навіть отримав позитивний висновок ДЕЕ. Ним передбачено експлуатацію гідроакумулюючої станції (2-х гідроагрегатів) на відвідному та підвідному каналах без підняття рівня р. Пд. Буг, затоплення цінних земель, знищення флори і фауни.

Голова Миколаївської філії

Національного екологічного центру України Л. Патрушева

А

АБІОТИЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ - неорганічна основа середовища біоценозу (сонячне світло, тепло, материнська порода, повітря, вода та ін.).

АБІОТИЧНІ (фізико-хімічні) ФАКТОРИ - температура, світло та інша променева енергія, вологість і газовий склад повітря, атмосферний тиск, опади, сніговий покрив, вітер, сольовий склад води, ґрунтові (едафічні); орографічні і гідрологічні. Всі ці фактори неживої природи прямо чи опосередковано впливають на живі організми, визначаючи їх існування.

АБІСАЛЬ - морський глибоководний шар, який відповідає глибинам океанічного ложа з відносно малою рухливістю води, незмінною температурою і який характеризується відсутністю світла.

АБОРИГЕНИ, автохтони - корінні мешканці даної місцевості.

АБОРИГЕННІ РОСЛИНИ - рослини, що ростуть там, де вони виникли в процесі еволюції.

АБРАЗІЯ - процес руйнування гірських порід хвилями і течіями у береговій зоні моря, озера чи водосховища.

АБСОРБЕНТ - рідке чи тверде тіло, яке поглинає газ, розчинену речовину або енергію в усьому своєму об'ємі.

АБСОРБЦІЯ - поглинання речовини або енергії всією масою (об'ємом), обсягом поглинаючого тіла (іншої речовини): газу - рідкою або твердою речовиною; послаблення світла при проходженні через речовину, поглинання звуку тілами.

АБСОРБЦІЯ СВІТЛА, світлопоглинання - ослаблення світла під час проходження його крізь певну речовину внаслідок перетворення світлової енергії в різні форми внутрішньої енергії речовини.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Питання оцінки впливу на навколишнє середовище» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВИСНОВКИ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • АНТРОПОГЕННІ ПРОБЛЕМИ ДОВКІЛЛЯ В УКРАЇНІ

  • Галузеві та регіональні екологічні проблеми

  • Проблеми збереження біорізноманіття

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Українське екологічне законодавство

  • Порівняння й адаптація екологічного законодавства України до чинного в ЄС

  • СПОСТЕРЕЖЕННЯ І КОНТРОЛЬ ЗА СТАНОМ ДОВКІЛЛЯ

  • Державний екологічний моніторинг в Україні

  • Принципи створення експертно-інформаційних систем для цілей ОВНС

  • Екологічне нормування та елементи системи управління охороною довкілля

  • Принципи екололого-економічної оцінки виробництва

  • ЕКОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЕКТІВ І ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Практичні методи екологічного захисту в ТЕО проектів

  • Елементи системи управління охороною навколишнього середовища на підприємствах

  • Процедури екологічного супроводу планованої господарської діяльності

  • Критеріальна основа оцінок впливу та методи оцінки інтенсивності техногенних навантажень на навколишнє середовище

  • СКЛАДОВІ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Оцінка впливу на навколишнє середовище

  • Державна та громадська екологічна експертиза

  • Державний контроль за виконанням вимог екологічної оцінки

  • ВИСНОВКИ