Екологічна експертиза - встановлення відповідності планованої господарської й Іншої діяльності екологічним вимогам І визначення допустимості її здійснення з метою попередження можливих несприятливих впливів на довкілля і пов'язаних з ними соціальних, економічних й інших наслідків. Екологічна експертиза в Україні - вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань й об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних й інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону довкілля, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки (ст. 1 ЗУ "Про екологічну експертизу"). Еколого-правовий словник визначає ЕЕ як організаційно-правову форму попереджувального контролю й самостійний вид управлінської діяльності, попередню перевірку відповідності господарських проектів, передпроектної документації, програм, виробів, проведення консультацій між зацікавленими відомствами й іншими юридичними особами, а також публікацію кінцевих результатів переговорів і консультацій.
Екологічну експертизу в Україні можуть проводити державні структури та громадські організації. В тому випадку, коли ЕЕ організовується та проводиться спеціально уповноваженими державними органами, вона називається державною екологічною експертизою (ДЕЕ). ДЕЕ організовується і проводиться (ст. 13 ЗУ "Про екологічну експертизу") еколого-експертними підрозділами, спеціалізованими установами, організаціями або спеціально створюваними комісіями спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів (нині МЕПР України), його органів на місцях із залученням інших органів державної виконавчої влади. Організація здійснення і проведення ДЕЕ є прерогативою виключно уповноважених на те органів МЕПР (ст.ст. 20, 24 Закону) - Управління (Центральний апарат) екологічної експертизи та інвестицій (нині відділ держекспертизи у складі Управління політики, екологічного страхування, аудиту, сертифікації та експертизи), еколого-експертних підрозділів Державних управлінь охорони навколишнього природного середовища в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також Державних Інспекцій охорони Чорного і Азовського морів. ДЕЕ - невід'ємна складова частина Комплексної державної експертизи. До відання спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань ЕЕ та його органів на місцях належить: здійснення ДЕЕ, в тому числі додаткової; затвердження у встановленому порядку нормативно-технічних й інструктивно- методичних документів у галузі ЕЕ; формування системи і структури експертних підрозділів у складі МЕПР та його органів на місцях; створення у встановленому порядку спеціалізованих установ і організацій, необхідних для науково-технічного забезпечення ДЕЕ; залучення фахівців і науковців до проведення ДЕЕ; координація еколого-експертної діяльності, здійснення методичного керівництва з питань проведення ЕЕ незалежно від її форм; узагальнення практики проведення ЕЕ, застосування новітніх форм і методів еколого-експертного аналізу н оцінки; здійснення інших функцій у галузі ЕЕ.
До компетенції Управління екологічної експертизи та інвестицій МЕПР входить організація здійснення ДЕЕ чи безпосереднє її проведення для: техніко-економічних обґрунтувань (ТЕО), техніко-економічних розрахунків (ТЕР) і проектів на будівництво нових і розвиток діючих промислових підприємств й інших господарських об'єктів загальнодержавного значення, які затверджуватимуться КМУ; усіх видів програм і схем розвитку та розміщення продуктивних сил, галузей народного господарства І промисловості, які мають загальнодержавне чи міжобласне значення; матеріалів пропозицій міністерств і відомств щодо розміщення нових, розширення та реконструкції діючих підприємств і об'єктів - за дорученнями Президента, Верховної Ради. КМУ: проектів державних будівельних норм (ДБН), відомчих будівельних норм (ВБН), регіональних будівельних норм (РБН), інструкцій, вказівок, положень й інших подібних документів в частині регламентації ними розробки природоохоронних питань; документації з створення нових технологій і техніки, використання і експлуатація яких можуть негативно впливати на стан довкілля. Окрім того. Управління у порядку вибіркового контролю за якістю проектної документації й висновків місцевих експертних підрозділів може вимагати направлення до МЕПР для здійснення ДЕЕ будь-яких проектних матеріалів і документації, незалежно від наявності висновків по них, раніше підготовлених місцевими органами МЕПР. У таких випадках остаточними діючими висновками ДЕЕ вважаються висновки, організація підготовки яких забезпечена вищестоящим органом. Територіальні еколого-експертні підрозділи - це відділи, сектори, групи й інші подібні структурні формування територіальних н інспекційних органів МЕПР. До компетенції цих експертних підрозділів входить організація здійснення і проведення ДЕЕ для: усіх техніко-економічних обґрунтувань (ТЕО), техніко-економічних розрахунків (ТЕР) і проектів (робочих проектів) будь-якої господарської діяльності (за винятком віднесених до компетенції Управління), пов'язаної із негативним впливом на довкілля (коли об'єкт проектування: має джерела організованих викидів в атмосферу; потребує будівництва самостійних очисних споруд для очистки будь-якого з видів стічних вод - промислових, господарсько- побутових, поверхневих, дренажно-скидних чи споруд передочистки промислових стоків до скиду їх у загальноміські мережі каналізації; вимагає необхідності будівництва шлаконакопичувачів, хвостосховищ, полігонів для складування і захоронення відходів чи створення спеціальних об'єктів для їх утилізації; потребує зайняття більше 10 га площі орних земель чи лісів першої групи); матеріалах усіх видів схем і програм розвитку народногосподарського комплексу області, міста, району з точки зору їх відповідності вимогам природоохоронного законодавства; генеральних планів, проектів районного планування, планування приміських і зелених зон міст, схем генеральних планів промислових вузлів, схем розміщення підприємств у промислових вузлах і промислових районах, схемах впорядкування промислової забудови; документації щодо створення нових технологій і техніки, використання й експлуатації яких можуть негативно впливати на стан довкілля (з підготовкою тільки попередніх висновків); нових матеріалів і речовин. Окрім того, при потребі, місцеві експертні підрозділи можуть організовувати роботу з експертної оцінки екологічної ситуації, що складається на діючих промислових й інших господарських об'єктах. Така робота може доручатися органами МЕПР стороннім організаціям, що мають необхідну для її забезпечення матеріально-технічну базу і досвід у проведенні відповідних досліджень.
ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" та "Про екологічну експертизу" регламентують основи проведення ДЕЕ. Проте, практично не будучи законами прямої дії, вони вимагають наявності іншої нормативно-правової документації. До неї відносяться: укази Президента, постанови КМУ; нормативні документи і накази МЕПР та його територіальних органів; нормативні документи й матеріали інших відомств з ЕЕ; документи МОЗ й інших міністерств і відомств; міжнародні документи (існують і рекомендаційні матеріали, які в Україні не застосовуються, але беруться як прототипи при підготовці національних документів в галузі ЕЕ); Державні стандарти, норми, правила й порядки, переліки й класифікатори (ДБНи, ДСТУ, СаНПіНи тощо), а також керівництва, методики, методичні рекомендації тощо, що регламентують екологічні питання проектування, будівництва й експлуатації різних об'єктів (зокрема, охорони повітряного басейну, поверхневих і підземних вод, ґрунтів і надр, рослинного і тваринного світу, природно-культурної спадщини тощо). Вимоги до якості й обґрунтованості проведення екологічних експертиз постійно підвищуються поряд із прискоренням науково-технічного прогресу, впровадженням у виробництво новітньої техніки й технології. У зв'язку із цим періодично переглядаються законодавчі й нормативні матеріали. ДЕЕ (ст. 14 Закону) підлягають: державні інвестиційні програми, проекти схем розвитку і розміщення продуктивних сил, розвитку окремих галузей народного господарства; проекти генеральних планів населених пунктів, схем районного планування, схем генеральних планів промислових вузлів, схем розміщення підприємств у промислових вузлах і районах, схем упорядкування промислової забудови, інша передпланова і передпроектна документація;інвестиційні проекти, техніко-економічні обґрунтування і розрахунки, проекти і робочі проекти на будівництво нових і розширення, реконструкцію, технічне переозброєння діючих підприємств; документація з перепрофілювання, консервації та ліквідації діючих підприємств, окремих цехів, виробництв й інших промислових і господарських об'єктів, які можуть негативно впливати на стан довкілля; проекти законодавчих й інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в галузі забезпечення екологічної (й радіаційної) безпеки,-охорони довкілля і використання природних ресурсів, діяльності, що може негативно впливати на стан довкілля; документація з впровадження нової техніки, технологій, матеріалів і речовин (у тому числі тих, що закуповуються за кордоном), які можуть створити потенційну загрозу довкіллю; документація щодо генетично модифікованих організмів, що призначаються для використання у відкритій системі. Здійснення ДЕЕ є обов'язковим для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Відповідно до рішень КМУ, Уряду АРК, місцевих Рад чи їх виконавчих комітетів ДЕЕ можуть підлягати екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючі об'єкти та комплекси, що мають значний негативний вплив на стан довкілля. До документації на об'єкти ЕЕ додаються обґрунтування щодо забезпечення екологічної безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності з комплексною еколого- економічною оцінкою існуючого чи передбачуваного впливу на стан довкілля, оцінкою екологічного ризику та з альтернативними прогнозними варіантами зменшення цього впливу. Особи, які передають документацію на об'єкти ЕЕ, в разі необхідності організують і фінансують проведення додаткових досліджень, пошукових і експертних робіт, забезпечують гласність і враховують громадську думку щодо запланованої чи здійснюваної діяльності, гарантують достовірність попередньої ОВНС, що відображається в Заяві про екологічні наслідки діяльності (ст. 8 Закону).
Документація може вважатися такою, що відповідає сучасним природоохоронним вимогам (показникам, що оцінюються при здійсненні ДЕЕ), якщо нею передбачається: вдале, з екологічної точки зору, розміщення господарського об'єкта (не порушує меж існуючих об'єктів ПЗФ, їх охоронних зон, територій, що резервуються з метою подальшого заповідання, цінних ландшафтів; не потребує: зайняття територій, перспективних для розробки родовищ корисних копалин, зайняття значних (більше 10 га) площ лісів 1-ої групи, орних земель, багаторічних насаджень, засипки акваторій природних чи штучних водойм, перенесення чи спрямлення ділянок русел рік, обвалування заплав річок тощо, що можуть суттєво змінити природний стан цих територій; враховує характеристики троянди вітрів щодо найближчих сільських населених пунктів і міської житлової забудови); раціональне розташування виробничих, адміністративних, енергетичних й інших об'єктів на обраній території, що дозволяє не порушувати зайвих площ земель і економно використовувати земельні ресурси; застосування досконалих енергозберігаючих, мало- і безвідходних, нересурсоємких технологій виробництва; раціональне використання водних ресурсів, створення водооборотних циклів, повторно- послідовне використання води у виробничому процесі, забезпечення ефективної очистки всіх видів стічних вод до показників, що дають можливість направлення їх для поповнення водооборотних циклів чи гарантують безперешкодне прийняття для остаточної очистки на загальноміські очисні споруди; застосування високоефективних пилогазоочисних споруд, здатних забезпечити неперевищення встановлених показників ГДК забруднюючих речовин в атмосфері на межі нормативної чи розрахункової СЗЗ та в районах прилеглої житлової забудови; забезпечення максимально можливої утилізації всіх видів відходів, що утворюються на підприємстві в процесі його виробничої діяльності (в тому числі шляхом передачі їх для наступної переробки і використання на інші підприємства і об'єкти), чи екологічно безпечного їх захоронення; максимально можливе збереження існуючих зелених насаджень, виконання заходів з охорони тваринного світу (включаючи рибоохоронні заходи на водозабірних спорудах); надійний захист довкілля від шкідливого впливу фізичних чинників - шуму, вібрації, електромагнітних полів, ультра- та інфразвуку тощо.
Експертними підрозділами МЕПР приймається для ДЕЕ документація, яка згідно вимог містить: загальну інформацію про об'єкт проектування; стислий виклад сутності проекту (паспорт чи конспект проекту); розділ (том, частину тощо) ОВНС; заяву про очікувані екологічні наслідки запроектованої запланованої діяльності - як результат матеріалів ОВНС. Окрім того, у кожному конкретному випадку, на вимогу фахівців еколого-експертних підрозділів повинні надаватись для розгляду будь-які інші частини проектної документації (розрахунки, обґрунтування й інші матеріали, що не входять до складу проекту, але зберігаються в проектній організації). До документації повинні додаватися копії всіх погоджень і висновків зацікавлених організацій, а також технічних умов. На вимогу еколого-експертних підрозділів мають також надаватися висновки відомчої експертизи організацій замовників І місцевих органів влади. Щодо спеціальних вимоги до документації на об'єкти ДЕЕ (ст. 15 Закону), то в цій документації повинні передбачатися: комплексна еколого-економічна оцінка впливу запланованої чи здійснюваної діяльності на стан довкілля, використання ї відтворення природних ресурсів, оформлена у вигляді окремого тому (розділу) документації та Заяви про екологічні наслідки діяльності; обґрунтування впровадження сучасних, досконалих нематеріало- і неенергоємних, мало- і безвідходних технологічних процесів; забезпечення комплексної переробки, утилізації й ефективного використання відходів виробництва; заходи із економії водних ресурсів, забезпечення ефективної очистки всіх видів стічних вод, а також їх використання для технічних потреб без скидання цих вод у природні водотоки і водойми; дієвість і досконалість передбачуваних заходів з охорони атмосферного повітря від забруднення; забезпечення збереження, охорони і відтворення об'єктів рослинного і тваринного світу та ПЗФ; забезпечення захисту населення і довкілля від шкідливого впливу антропогенних фізичних, хімічних й біологічних чинників.
Процедура проведення ДЕЕ передбачає вирішення еколого- експертними органами завдань експертного дослідження й оцінку об'єктів ЕЕ, підготовку обґрунтованого еколого-експертного висновку (ст. 33 Закону). Процедура проведення ДЕЕ передбачає: перевірку наявності та повноти необхідних матеріалів на об'єкти ЕЕ та створення еколого-експертних комісій (підготовча стадія); аналітичне опрацювання матеріалів ЕЕ, в разі необхідності натурні обстеження і проведення на їх основі порівняльного аналізу ступеня екологічної безпеки, достатності й ефективності екологічних обґрунтувань діяльності об'єктів ЕЕ (основна стадія); узагальнення окремих експертних досліджень одержаної інформації та наслідків діяльності об'єктів експертизи, підготовку висновку ДЕЕ та подання його зацікавленим органам і особам (заключна стадія). Організація ДЕЕ діючих об'єктів і комплексів здійснюється спільно експертними й інспекційними підрозділами органів МЕПР і може доручатися спеціалізованим організаціям, що мають досвід підготовки екологічних паспортів підприємств, які повинні готувати робочі матеріали попередньої оцінки екологічного стану об'єкта або проекти висновків з цього питання і передавати їх органам МЕПР. В процесі екологічної оцінки діючих об'єктів і комплексів: виявляються наявні джерела забруднення атмосфери - стаціонарні, неорганізовані й пересувні; джерела забруднення водойм - технологічні процеси виробництва, де утворюються забруднені стічні води; джерела забруднення ґрунтів і підземних вод - місця утворення промислових відходів; визначається наявність і ефективність дії природоохоронних очисних споруд, які задіяні на підприємстві для забезпечення попередження негативного впливу джерел забруднення на довкілля; формуються пропозиції щодо доцільності зміни технологічних процесів, реконструкції, ремонту чи повної заміни очисних споруд і установок, монтажу нових додаткових пилогазоочисних установок і споруд для очистки забруднених стічних вод; здійснення додаткових заходів з утилізації чи екологічно безпечного поховання промислових й інших відходів, проведенню заходів з упорядкування, благоустрою й озеленення території підприємства, організації СЗЗ та забезпечення дотримання її статусу. ДЕЕ проводиться у разі (ст. 34 Закону): наявної або можливої потенційної небезпеки об'єктів ЕЕ для довкілля; прийняття відповідного рішення КМУ, Урядом АРК, місцевими Радами чи їх виконавчими комітетами, судом і правоохоронними органами відповідно до законодавства; обумовленості загальнодержавними екологічними інтересами.
Замовник повинен подати до еколого-експертного підрозділу МЕПР заявку (Додаток 4) на проведення ДЕЕ. Після одержання заявки цей орган повідомляє замовнику про орган МЕПР чи іншу організацію, які визначені еколого-експертним підрозділом для здійснення підготовки робочих матеріалів попередньої оцінки проектної документації чи проекту висновку ДЕЕ, до яких повинна бути подана документація на розгляд. Згідно з цим повідомленням замовник передає документацію на ДЕЕ із супроводжувальним листом за підписом відповідного керівника, в якому зазначається дані про замовника та повний перелік документації, що передається на експертизу. Еколого-експертним підрозділом перевіряється склад переданої на ДЕЕ документації та у випадку виявлення неповноти матеріалів документація не вважається прийнятою. Датою прийняття документації на ДЕЕ вважається дата передачі її еколого-експертному підрозділу або іншій визначеній ним організації у повному обсязі. ДЕЕ проводиться за наявності у складі наданих матеріалів: документації з ОВНС господарської діяльності, перед проектної, проектної чи іншої документації, яка підлягає ЕЕ; позитивних висновків /чи документи узгоджень органів державного нагляду і контролю з органами місцевого самоврядування; висновків державних органів виконавчої влади щодо об'єкта ДЕЕ у разі його розгляду вказаними органами і висновків громадської екологічної експертизи при її проведенні; матеріалів обговорень об'єкта ЕЕ з громадянами й громадськими організаціями.
Матеріали, що надані замовником ДЕЕ, надходять у підрозділ екологічної експертизи МЕПР або його територіального органу. Керівник цього підрозділу з числа штатних співробітників визначає відповідального виконавця і передає йому отримані від замовника матеріали. Відповідальний виконавець у тижневий термін з дня реєстрації матеріалів перевіряє комплектність документації та її відповідність необхідним вимогам. За наявності повного комплекту документації відповідальний виконавець визначає складність об'єкта І термін проведення ДЕЕ. Граничні терміни (ст. 38 Закону) проведення ДЕЕ об'єктів: еколого-експертними підрозділами, установами чи організаціями спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології - до 45 календарних днів з продовженням у разі потреби до 60 днів (у виняткових випадках, залежно від складності проблеми, - до 120 днів); спеціально створеними міжгалузевими еколого-експертними комісіями чи іншими спеціалізованими організаціями - до 90 календарних днів; за доопрацьованими матеріалами відповідно до висновків попередньої ДЕЕ - до ЗО календарних днів. Початком ДЕЕ вважається день подання еколого-експертному органу комплекту необхідних матеріалів і документів, а у разі необхідності - й додаткової науково- дослідної інформації з тих питань, що виникли під час проведення експертизи.
Експертом ДЕЕ може бути фахівець, який має відповідну кваліфікацію і професійні знання, володіє методикою еколого- експертної оцінки, а також має практичний досвід у відповідній галузі не менше 3 років (ст. 27 Закону). Він має право: одержувати на свою вимогу матеріали, необхідні для проведення ЕЕ, та ставити питання про їх відхилення, якщо вони не відповідають вимогам природоохоронного законодавства, екологічним стандартам і нормативам та врахування яких потребує додаткових досліджень чи виділення додаткових капіталовкладень; вносити пропозиції про залучення до проведення ЕЕ висококваліфікованих фахівців: науковців, створення належної матеріально-технічної й
інформаційної бази; на викладення особистої думки щодо висновків проведеної ЕЕ (ст. 28 Закону). Експерт зобов'язаний (ст. 29 Закону): дотримувати встановлених термінів і порядку здійснення ЕЕ, норм і вимог законодавства про охорону довкілля, раціональне використання і забезпечення екологічної безпеки; забезпечувати всебічне, комплексне, об'єктивне, якісне й ефективне проведення ЕЕ; своєчасно готувати обґрунтовані та об'єктивні висновки; брати участь у підготовці матеріалів, що обґрунтовують облік при проведенні ДЕЕ висновку ГЕЕ; обґрунтовувати пропозиції про повернення документації на об'єкти ЕЕ на доопрацювання (заявляти спеціально уповноваженому державному органу в області екологічної експертизи про необхідність надання замовником на ДЕЕ додаткових матеріалів для усесторонньої й об'єктивної оцінки об'єктів ЕЕ та формулювати особливу думку щодо об'єкта екологічної експертизи, яка додається до висновку ДЕЕ); заявляти самовідвід за наявності особистої зацікавленості щодо конкретного об'єкта ЕЕ.
ДЕЕ проводиться шляхом: аналізу й оцінки об'єктів ЕЕ - групами фахівців еколого-експертних підрозділів чи спеціалізованих установ і організацій; еколого-експертних досліджень і оцінки об'єктів ЕЕ - спеціально створюваними комісіями із залученням фахівців-практиків і науковців інших організацій; створення спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів спільно з іншими органами державної виконавчої влади міжгалузевих експертних комісій; залучення на договірних засадах інших спеціалізованих організацій для попереднього експертного розгляду та підготовки відповідних пропозицій (ст. 37 Закону). ДЕЕ об'єкта починається з дня підписання наказу МЕПР чи його територіального органу про проведення експертизи. У наказі затверджуються склад експертної комісії, ЇЇ керівник, календарний план роботи комісії. Керівник бере участь у формуванні експертної комісії та у підготовці технічного завдання на проведення ДЕЕ, забезпечує проведення екологічної експертизи для конкретного об'єкта, організовує підготовку загального висновку експертної комісії. Після підписання наказу про проведення ДЕЕ протягом 10 днів готується повідомлення органам державної влади, органам місцевого самоврядування, зацікавленим громадським організаціям про проведення засідань експертної комісії щодо об'єкту експертизи. Робота експертної комісії ДЕЕ починається з проведення організаційного засідання, на якому присутні члени експертної комісії, замовник документації, що підлягає екологічній експертизі, чи його представники, а також (при необхідності) представники інших зацікавлених організацій. На організаційному засіданні: представник експертної комісії повідомляє про наказ на проведення ДЕЕ, а керівник - про порядок її проведення; представник замовника чи розробника документації, що надається на експертизу, доповідає про характер планованої діяльності; уточнюється календарній план роботи експертної комісії, експертних груп і експертів; визначається термін підготовки проекту висновку експертної комісії.
На підставі отриманих технічних завдань члени експертної комісії вивчають матеріали, представлені на ЕЕ, а також аналізують висновки громадської екологічної експертизи, аргументовані пропозиції органів місцевого самоврядування, думки громадських організацій і громадян з екологічних аспектів планованої діяльності та готують індивідуальні експертні висновки. Загальна структура експертного висновку включає: перелік матеріалів, представлених на розгляд експерта (обґрунтування інвестицій, Декларація про плановану діяльність, екологічне обґрунтування чи ТЕО, матеріали ОВНС, матеріали узгодження екологічного обґрунтування, земельного й гірничого відведення підприємства, Статут підприємства, Акти перевірки природоохоронної діяльності діючого підприємства тощо); основні положення розглянутих матеріалів (експерт формулює інформаційну основу висновку); аналіз об'єкта експертизи й оцінка допустимості рівня очікуваних впливів на довкілля; зауваження до розглянутих матеріалів і пропозиції з їх обліку та рекомендації з доопрацювання документації; висновки (достатність/недостатність опрацьовування екологічних питань і пропонованих технічних рішень; відповідність планованої діяльності вимогам законодавчих актів і нормативних документів з питань охорони довкілля; допустимість очікуваного впливу на довкілля; можливість реалізації об'єкта експертизи). З метою пояснення проектних рішень керівник експертної комісії може запрошувати замовника для участі у робочих засіданнях експертної комісії. При необхідності організовується виїзд членів комісії на місце планованої господарської діяльності для отримання додаткової інформації. Керівник експертної комісії аналізує й узагальнює висновки експертів, готує проект висновку ДЕЕ і матеріали про розгляд при проведенні ДЕЕ аргументованих пропозицій з екологічних аспектів реалізації планованої діяльності, що надійшли від органів місцевого самоврядування, громадських організацій і громадян. Проект висновку обговорюється на заключному засіданні експертної комісії, на яке запрошуються замовник, розробники матеріалів, представники органів державної влади, громадськості. Керівник експертної комісії доповідає про результати роботи комісії й про проект тексту висновку. Запрошені на заключне засідання експертної комісії можуть висловити до проекту зауваження.
Завершальним етапом ДЕЕ є екологічний висновок (Додаток 5). Він повинен містити оцінку екологічної допустимості й можливості прийняття рішень щодо об'єкта ЕЕ та враховувати соціально-економічні наслідки (ст. 39 Закону). Висновок ДЕЕ повинен бути схвалений кваліфікованою більшістю спискового складу комісії. При незгоді члена експертної комісії з висновками експерт формулює особливу думку й оформляє її у вигляді записки, яка додається до висновку. При цьому експерт підписує висновок експертної комісії з відміткою "особлива думка". Висновки ДЕЕ (ст. 43 Закону) складаються з вступної, констатуючої (описової) та заключної (оціночно-узагальнюючої) частин. У вступній частині містяться дані про орган, що проводив ДЕЕ, склад експертів, час проведення, найменування об'єкта, його кількісні та якісні показники, відомості про виконавців і замовників ЕЕ та про орган, який приймає рішення щодо реалізації об'єкта ДЕЕ. У констатуючій частині подається коротка характеристика видів запланованої чи здійснюваної діяльності, ЇЇ впливу на стан довкілля, ступеня екологічного ризику відповідних заходів, спрямованих на нейтралізацію і запобігання цьому впливові, забезпечення вимог екологічної безпеки, охорону довкілля, раціональне використання і відтворення природних ресурсів. У заключній частині містяться узагальнена оцінка об'єкта ДЕЕ, зауваження і пропозиції щодо вдосконалення обґрунтування його екологічного впливу, висновки щодо схвалення, повернення на доопрацювання чи відхилення його від подальшого еколого- експертного розгляду. При всіх трьох можливих варіантах висновків експертизи, підготовлені висновки візуються відповідальними за них фахівцями та керівниками експертних підрозділів і підписуються уповноваженими на те керівниками МЕПР чи його відповідних органів на місцях. Підписання висновку ДЕЕ відповідним керівником є його затвердженням, після чого висновок стає обов'язковим для виконання. У випадку обґрунтованої незгоди експертних підрозділів органів системи МЕПР з підготовленими за їх завданнями іншими організаціями робочими матеріалами попередньої оцінки проектної документації, ці матеріали повертаються їх авторам для доопрацювання. Узагальнені висновки ДЕЕ повинні зводитися до трьох можливих варіантів: документація, розроблена в цілому у відповідності з вимогами природоохоронного законодавства, діючих нормативних документів, позитивно оцінюється (погоджується; при потребі погодження може обумовлюватись певними умовами щодо додаткового опрацювання деяких питань, виконання яких не потребує суттєвих доробок і витрат коштів і може бути перевірене експертними підрозділами в робочому порядку); документація, що не в повній мірі відповідає вимогам природоохоронного законодавства і діючих нормативних документів, повертається на доопрацювання; документація, реалізація проектних рішень якої вступить у суперечність з вимогами природоохоронного законодавства і є неприйнятою з природоохоронної точки зору, оцінюється негативно (чітка та ясна оцінка документації у висновках ДЕЕ (за одним з вказаних варіантів) є обов'язковою; висновок, що не має такої оцінки, не може бути підписаний чи затверджений уповноваженими на те посадовими особами.
Позитивні висновки ДЕЕ після їх затвердження спеціально уповноваженим органом влади з питань екології є підставою для відкриття фінансування проектів, програм чи діяльності. Реалізація об'єктів ДЕЕ без її позитивних висновків забороняється. Позитивний висновок ДЕЕ не повинен містити зауважень (може містити рекомендації, які не змінюють сутність запропонованих замовником чи розробником документації планованих рішень).
Позитивний висновок ДЕЕ втрачає юридичну силу у випадку: доопрацювання об'єкта експертизи згідно зауважень проведеної раніше ДЕЕ; зміни умов природокористування спеціально уповноваженим на те державним органом в області охорони довкілля; реалізації об'єкта ДЕЕ з відступами від документації, що отримала позитивний висновок, і/чи у разі внесенні змін у зазначену документацію; закінчення терміну дії позитивного висновку ДЕЕ; внесення змін у проектну й іншу документацію після отримання позитивного висновку ДЕЕ. В разі негативної оцінки об'єктів ДЕЕ замовник зобов'язаний забезпечити їх доопрацювання відповідно до вимог еколого-експертного висновку і своєчасну передачу матеріалів на додаткову державну екологічну експертизу. Позитивний висновок ДЕЕ є дійсним протягом трьох років від дня його видачі (ст. 40 Закону). Якщо за цей час не розпочато реалізацію рішення щодо об'єкта ДЕЕ, то він підлягає новій ДЕЕ. Принципово негативний висновок (коли реалізація проекту експертизи визнана недопустимою) - безстроковий. Висновок згідно з яким документація направлена на доопрацювання, діє до того часу, доки вимоги еколого-експертного підрозділу не будуть виконані. Висновки громадської й іншої екологічної експертизи мають рекомендаційний характер і можуть бути враховані при проведенні ДЕЕ, а також при прийнятті рішень щодо подальшої реалізації об'єкта ЕЕ (ст. 12 Закону). Висновок, підготовлений комісією ДЕЕ, підписується керівником цієї комісії та всіма її* членами й не може бути змінений без їх згоди. Висновок вважається прийнятим, якщо він підписаний кваліфікованою більшістю членів комісії, що складає не менше двох третин її спискового складу. При не підписанні висновку кваліфікованою більшістю, а також за наявності особливої думки чи підписанні висновку з посиланням на особливу думку експертами, що складають більше однієї третини спискового складу комісії, ЇЇ керівник доповідає керівництву МЕПР чи його територіального органу про неможливість ухвалення комісією в існуючому складі рішення щодо висновку ДЕЕ. При цьому керівник комісії ДЕЕ має право надати пропозиції про необхідність продовження терміну проведення експертизи і додаткового включення експертів до складу експертної комісії. Якщо висновок експертної комісії не підписаний кваліфікованою більшістю голосів її спискового складу і після продовження терміну проведення ДЕЕ, то екологічна експертиза вважається завершеною без результату. Після завершення ДЕЕ її висновок направляється замовникові протягом 5 днів з дня затвердження; інформація про висновок ДЕЕ надається громадськості й ЗМІ (згідно їх запитів).
Загальний висновок за результатами проведення комплексної державної експертизи містобудівної, передпроектної й проектної документації містить сукупну оцінку економічної доцільності й технічної можливості реалізації проектних рішень з урахуванням вимог екологічної й промислової безпеки, а також відповідності архітектурно-планувальних й інженерно-технічних рішень технологічним вимогам, вимогам конструктивної надійності й безпеки. До загального висновку додаються висновки органів спеціалізованої експертизи, у тому числі ДЕЕ. Позитивний загальний висновок складається за наявності позитивних висновків органів спеціалізованої експертизи. Для здійснення відповідних контрольних функцій інформація про висновок ДЕЕ направляється територіальним органам МЕПР, виконавчої влади і місцевого самоврядування., а також може направлятися і банківським організаціям, які здійснюють фінансування реалізації об'єкта ДЕЕ. Висновок, підписаний кваліфікованою більшістю членів експертної комісії, набуває статусу висновку ДЕЕ тільки після його затвердження наказом МЕПР чи його територіального органу, які мають право не затверджувати висновок експертної комісії у випадках порушення процедури проведення ЕЕ та невідповідності висновків зауваженням експертів.
Як зазначалося, при отриманні негативного висновку замовник має право подавати матеріали на повторну ДЕЕ за умови їх переробки з урахуванням зауважень, викладених у негативному висновку. Підставою для повторного розгляду матеріалів стосовно об'єктів експертизи є: доопрацювання матеріалів згідно зауважень і пропозицій, що викладені у повідомленні експертного підрозділу, який проводив первинний розгляд матеріалів, направлених на ДЕЕ, чи зауважень і пропозицій, що містяться у негативному висновку експертної комісії; зміна умов природокористування; реалізація об'єкта експертизи з відступами від раніше ухвалених рішень, що отримали позитивний висновок ДЕЕ; закінчення терміну дії позитивного висновку ДЕЕ; рішення суду. Повторна ДЕЕ проводиться експертною комісією (як правило) у первинному складі та формується тим самим уповноваженим органом. Особи, зацікавлені у спростуванні висновків ДЕЕ (ст. 44 Закону), подають обґрунтовану заяву до відповідних Рад, органів державної виконавчої влади, ДЕЕ й інших органів, які приймали рішення про проведення такої експертизи. В разі відмови у розгляді заяви вони мають право звернутися до суду. Відповідні органи, які приймали рішення про проведення ДЕЕ, зобов'язані в місячний термін розглянути подану заяву і за наявності підстав призначити проведення додаткової ДЕЕ із залученням незалежних експертів. Оскарження висновків ДЕЕ не припиняє їх дії. Висновки додаткової ДЕЕ є остаточними для прийняття відповідним органом рішення що до подальшої реалізації об'єкта ЕЕ. Висновки ДЕЕ можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі (ст. 45 Закону): порушення вимог законодавства про проведення ДЕЕ; недотримання державних санітарних норм, правил, гігієнічних нормативів, будівельних норм і правил, вимог щодо охорони довкілля, використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки; неврахування важливих достовірних відомостей про стан екологічної ситуації, що склалася в районі реалізації об'єкта ЕЕ; порушення прав учасників еколого- експертного процесу, якщо це призвело до неправдивого висновку ЕЕ. Рішення, прийняті відповідними органами на підставі висновків ДЕЕ, можуть бути оскаржені (ст. 46 Закону) зацікавленими юридичними та фізичними особами до відповідних вищих органів протягом місяця від дня їх прийняття, а в разі незгоди з рішеннями цих органів - в судовому порядку відповідно до законодавства України. Фінансове забезпечення повторної ДЕЕ здійснюється замовником. Повторна експертиза за рішенням судових органів здійснюється експертним підрозділом ДЕЕ, що визначається рішенням суду. У випадках проведення повторної ДЕЕ за дорученням судових органів рішення про компенсацію витрат на її проведення ухвалюється судом. Після завершення повторної ДЕЕ висновок екологічної експертизи направляється судовому органу, за рішенням якого вона проводилася.
Права й обов'язки замовника документації, що надається на ДЕЕ, визначені ст. 31 і 32 ЗУ "Про екологічну експертизу". Згідно цього закону замовники документації мають право: порушувати відповідні клопотання та одержувати консультації; надавати суб'єктам ЕЕ письмові чи усні пояснення, зауваження, пропозиції щодо об'єктів експертизи чи з окремих їх рішень та обґрунтувань; знайомитися з висновками ДЕЕ; клопотати про проведення додаткової ДЕЕ; одержувати інформацію про хід проведення ЕЕ; здійснювати й інші функції в галузі ЕЕ в порядку, встановленому законодавством. Замовники ДЕЕ зобов'язані: подавати на ЕЕ необхідні матеріали на об'єкти екологічної експертизи і висновки щодо попередньої оцінки їх впливу на довкілля; сприяти суб'єктам ЕЕ в об'єктивному розгляді об'єктів екологічної експертизи; надавати суб'єктам ЕЕ необхідні додаткові матеріали; своєчасно вносити до документації на об'єкти експертизи необхідні корективи і зміни, що не потребують конструктивних досліджень і розрахунків, оплачувати виконані еколого-експертні роботи згідно з договорами; виконувати вимоги висновків ДЕЕ; вирішувати інші питання відповідно до законодавства України (передавати спеціально уповноваженим державним органам в області ЕЕ і громадським організаціям необхідні матеріали, відомості, розрахунки, додаткові розробки стосовно об'єктів ЕЕ; здійснювати плановану господарську діяльність згідно документації, що отримала позитивний висновок ДЕЕ; передавати дані про висновки ДЕЕ банківським організаціям для відкриття фінансування реалізації об'єкта експертизи). Суб'єктами екологічної експертизи є: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях, створювані ними спеціалізовані установи, організації та еколого- експертні підрозділи чи комісії; інші державні органи, місцеві Ради і органи виконавчої влади на місцях відповідно до законодавства; громадські організації екологічного спрямування чи створювані ними спеціалізовані формування; інші установи, організації та підприємства, в тому числі іноземні юридичні і фізичні особи, які залучаються до проведення екологічної експертизи; окремі громадяни в порядку, передбаченому цим Законом й іншими актами законодавства (ст. 9 Закону).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Питання оцінки впливу на навколишнє середовище» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Державна та громадська екологічна експертиза“ на сторінці 1. Приємного читання.
