СЕРЕДОВИЩЕ АБІОТИЧНЕ - всі сили і явища неживої природи, які створюють умови життя рослинних і тваринних організмів, впливаючи на них прямо або опосередковано. До С. а. відносяться і такі елементи неорганічної природи, як материнська порода ґрунту, хімічний склад і вологість останньої, сонячне світло, теплота, вода і її хімічний склад, повітря, його склад і вологість, барометричний і водний тиск, природний і радіаційний фон та ін.
СЕРЕДОВИЩЕ АЕРОБНЕ - місце існування, яке характеризується наявністю вільного кисню, що забезпечує протікання окиснювальних процесів як в організмі, так і в середовищі. С. а. властиве аеробам, які представлені абсолютною більшістю живих організмів - багатьма мікроорганізмами, зеленими рослинами, безхребетними і хребетними тваринами.
СЕРЕДОВИЩЕ АНАЕРОБНЕ - середовище, де відсутній вільний кисень, до умов якого адаптовані лише анаероби. В С. а. успішно живуть, напр., багато бактерій, деякі гриби та інші.
СЕРЕДОВИЩЕ АНТРОПОГЕННЕ - природне середовище, яке прямо чи опосередковано, навмисно або
ненавмисно змінене людиною (відкриті родовища, магістральні канали, зони будівництва тощо).
СЕРЕДОВИЩЕ БІОТИЧНЕ - сукупність живих організмів, які своєю життєдіяльністю впливають на інші організми. Одні з них можуть служити їжею для інших (жертва - для хижака, трав'яниста рослинність - для копитних), бути середовищем життя (напр., господар для паразита), сприяти розмноженню (напр., комахи-запилювачі квіткових рослин), впливати хімічним, механічним та іншим чином.
СЕРЕДОВИЩЕ ВНУТРІШНЄ - середовище абіотичне, яке у випадку організму господаря є визначальним для розвитку і життєдіяльності ендопаразитів і деяких мікроорганізмів.
СЕРЕДОВИЩЕ ВОДНЕ - частина гідросфери, умови якої забезпечують існування в ній різноманітних організмів.
СЕРЕДОВИЩЕ ЗОВНІШНЄ - сукупність сил і явищ природи, її речовина і простір, включаючи атмосферу, водне середовище, материнську породу, ґрунти, загальний клімат місцевості, теплоту, світло, оточуючий біоценоз або фітоценоз.
СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ - умови існування (сукупність абіотичних і біотичних факторів) окремого організму або біоценозу в цілому, що впливають на їхній ріст і розвиток.
СЕРЕДОВИЩЕ ПРИРОДНЕ - сукупність природних тіл, речовин, умов, які оточують організми; середовище, що оточує людину незалежно від безпосередніх контактів із нею.
СЕРЕДОВИЩЕ ПРОЖИВАННЯ - частина природи, що безпосередньо оточує організми (тобто все те, серед чого вони живуть) і здійснює на них прямий або непрямий вплив. С. п. організму або біоценозу охоплює сукупність факторів абіотичних та факторів біотичних, які впливають на його ріст і розвиток.
СЕРЕДОВИЩЕ РОЗВИТКУ - усі модифікації природного середовища, створені людиною (господарські угіддя, зелені насадження, рекультивовані землі і т.п.), споруди, транспортні і промислові об'єкти, світ речей, що оточує людину й впливає на неї. Характеризується відсутністю властивостей самовідновлення й саморегуляції, поступово порушується без постійного регулюючого впливу з боку людини. _
СЕСТОН, СЕЙСТОН - сукупність завислих у воді органо- мінеральних часток (детрит) і планктонних організмів, які уловлюються дрібновічковою планктонною сіткою.
СИСТЕМА - (від грец. systema - ціле, складене з частин; сполука) - сукупність елементів, що перебувають у тісних зв'язках і відносинах між собою, утворюючи певну цілісність, єдність.
СИСТЕМА ГРОМАДСЬКОГО ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ - складова національної системи екологічного управління, яка здійснюється громадськими об'єднаннями й організаціями та функціонує відповідно до чинного законодавства України й міжнародних регламентів, маючи на мету здійснення громадської екологічної політики і гармонізацію суспільно- природних відносин.
СИСТЕМА ДЕРЖАВНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ - складова національної системи екологічного управління та загальної системи державного управління, що функціонує згідно з чинним законодавством України та має за мету здійснення державної екологічної політики і гармонізацію суспільно-природних відносин на державному рівні.
СИСТЕМА ЕКОЛОГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ (EMS) - частина загальної системи менеджменту, що містить організаційну структуру, планування, розподіл відповідальності, практичну діяльність, процедури (прийоми), процеси і ресурси, необхідні для розробки, впровадження, досягнення цілей екологічної політики, її перегляду і коректування.
СИСТЕМА КОРПОРАТИВНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ - складова національної системи екологічного управління і загальної системи корпоративного управління, яка, згідно з чинним законодавством України і міжнародними стандартами та регламентами, функціонує і ставить за мету здійснення корпоративної екологічної політики та гармонізацію суспільно-природних відносин на корпоративному рівні.
СИСТЕМА МІСЦЕВОГО ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ - складова національної системи екологічного управління і загальної системи місцевого самоврядування й управління, яка, згідно з чинним законодавством України, функціонує та ставить за мету здійснення місцевої екологічної
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Питання оцінки впливу на навколишнє середовище» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВИСНОВКИ“ на сторінці 40. Приємного читання.
