ЕКОЛОГІЧНА ПАРАДИГМА - (від грец. paradeigma - приклад, взірець) - домінуючий спосіб екологічного мислення; зразкова модель, прийнята як екологічно зорієнтований взірець вирішення проблем розвитку суспільства, який набув певної завершеності та відносно узгодженої системи поглядів на навколишні явища й речі. Відповідно до екологічної парадигми, екосистема, екосистемний підхід є домінантами сучасної екології і збалансованого розвитку.
ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА (від гр. роїібке - державна діяльність) — система заходів, пов'язаних із впливом суспільства на природу. Е. п. невіддільна від соціально-економічної політики держави. Завдання Е. п. - задоволення дедалі більших потреб населення в довкіллі, якість якого відповідала б цим потребам. Одна з важливих складових Е. п. - охорона природи (охорона окремих природних об'єктів, раціональна експлуатація природних ресурсів, захист довкілля). Важливий елемент Е. п. - екологічне виховання.
ЕКОЛОГІЧНА ПРОГРАМА - система задокументованих і затверджених урядом, адміністрацією заходів та напрямів дій із визначеними пріоритетами досягнення екологічних цілей та організаційно-правовим і еколого-економічним механізмом забезпечення здійснення таких програмних заходів та напрямів.
ЕКОЛОГІЧНА РІВНОВАГА - баланс природних або змінених людиною компонентів, що утворюють середовище, та природних процесів, який забезпечує тривале (умовно-нескінченне) існування даної екосистеми: стан екосистеми, за якого її видовий склад, чисельність популяцій, продуктивність, розподіл у просторі, сезонні зміни й, як наслідок, баланс речовин та енергії протягом достатньо великого періоду часу коливаються навколо деякого середнього значення. При цьому йдеться про динамічну рівновагу, що регулюється постійними змінами ємності екосистеми. Підтримання Е. р. - одне з основних завдань екологічного моніторингу.
ЕКОЛОГІЧНА СВІДОМІСТЬ - глибоке, доведене до автоматизму розуміння нерозривного зв'язку людини з природою, залежності добробуту людей від цілісності й порівняної незмінності
середовища їх проживання. У світоглядному плані Е. с. - вищий рівень усвідомлення людиною свого місця та значення в еволюції біосфери і наслідок бурхливого розвитку науки й технологій. Формування Е. с. - головне завдання екологічної освіти.
ЕКОЛОГІЧНА СИСТЕМА (ЕКОСИСТЕМА) - будь-яка спільнота живих істот і середовища їх існування, об'єднана в одне функціональне ціле обміном речовини, енергії та інформації. За розміром розрізняють мікроекосистеми (окремі невеликі об'єкти - гнилий пень, живий організм), мезоекосистеми (ліс, озеро, болото, сад) і макроекосистеми (океани, континенти). Глобальною (єдиною) екосистемою є біосфера. Синонім екосистеми - біогеоценоз.
ЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ, екоситуація — просторово- часове співвідношення природних, економічних, соціальних і політичних умов, які створюють відносно стійку систему життєзабезпечення людини і суспільства. Вона може бути позитивною або негативною.
ЕКОЛОГІЧНА СТАНДАРТИЗАЦІЯ (англ. standard) - комплекс юридичних, економічних, технічних заходів, спрямованих на дотримання певних стандартів якості довкілля (чистоти вод, повітря атмосферного, ґрунтів та ін.). Е. с. - важлива складова природоохоронної діяльності. Екологічні стандарти - єдині й обов'язкові для всіх об'єктів даного виду та рівня системи норм і вимог стосовно ставлення до навколишнього природного середовища. Недотримання стандартів карається законом. Є стандарти міжнародні, державні, галузеві й стандарти підприємств.
ЕКОЛОГІЧНА СУКЦЕСІЯ - упорядкований процес розвитку екосистеми, пов'язаний із зміною з часом її видової структури й функцій, відбувається в результаті зміни фізичного середовища під впливом самого угруповання, водночас фізичне середовище визначає характер сукцесії, швидкість змін і нерідко межі розвитку.
ЕКОЛОГІЧНЕ ВИХОВАННЯ — формування у людини свідомого сприйняття навколишнього природного середовища, почуття особистої соціальної відповідальності за свою діяльність, що так чи інакше пов'язана з перетворенням навколишнього середовища, упевненості в необхідності бережливого ставлення до природи, розумного використання її багатств, усвідомлення важливості збагачення природних ресурсів.
ЕКОЛОГІЧНЕ ЗАКОНОДАВСТВО - система законодавчих та підзаконних актів, що закріплюють екологічні права та обов'язки громадян, екологічні інтереси держави та юридичних осіб, механізми їх реалізації і захисту; регулюють відносини в галузі використання, відновлення й охорони земельних, водних та інших природних ресурсів; визначають режими території та об'єктів особливої охорони; забезпечують вимоги екологічної безпеки.
ЕКОЛОГІЧНЕ МИСЛЕННЯ - аналіз усіх господарських рішень, які приймаються, з точки зору збереження довкілля. Е. м. необхідне при розробці будь-яких проектів освоєння та перетворення різних територій.
ЕКОЛОГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ - системна складова загальної системи управління, що передбачає здійснення екологічної політики й досягнення екологічних цілей і яка містить організаційну структуру, діяльність із планування, функціональні обов'язки, відповідальність, методології і методи, процедури та ресурси, а також професійно підготовлені кадри. Екологічне управління є процесом підготовки, ухвалення й реалізації рішень, спрямованих на досягнення екологічних цілей із використанням різних спеціальних і загальносистемних, адміністративних і економічних методів та механізмів.
ЕКОЛОГІЧНА ЦІНА - еколого-економічні витрати поточного й перспективного часу, екологічна рента, вартісна оцінка екологічної шкоди від використання ресурсів.
ЕКОЛОГІЧНЕ ВИХОВАННЯ - формування в людини свідомого сприйняття навколишнього світу, почуття особистої відповідальності за діяльність, що так чи інакше пов'язана з перетворенням навколишнього природного середовища, впевненості в необхідності дбайливого ставлення до природи, розумного використання її багатств.
ЕКОЛОГІЧНЕ ЗАВДАННЯ (ЗАВДАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ) - детальна вимога щодо екологічних показників діяльності організації в цілому чи її підрозділів, яка випливає із встановленої екологічної мети діяльності організації і підлягає виконанню задля досягнення цієї мети.
ЕКОЛОГІЧНЕ ЛІЦЕНЗУВАННЯ - процес підготовки і надання дозволу, у якому вказані види, обсяги, ліміти господарської діяльності з використанням природних ресурсів, а також екологічні вимоги до їх використання із зазначенням наслідків у разі невиконання цих вимог. Екологічні ліцензії видаються також як дозвіл на викиди для контролю забруднювача на конкретний час.
ЕКОЛОГІЧНЕ МАРКУВАННЯ -добровільна процедура, що проводиться на багатокритеріальній основі уповноваженою установою і яка надає право на присвоєння продукції позначки, що свідчить про перевагу цієї продукції щодо екологічної чистоти серед певної групи однорідних товарів.
ЕКОЛОГІЧНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО - ринково- орієнтована діяльність підприємств, фірм, підприємців на екологічному ринку для гарантування екологічної безпеки, збереження, відновлення і раціонального використання навколишнього природного середовища, поліпшення якості життя людей, задоволення їхніх екологічних потреб з отриманням екологічної вигоди (прибутку).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Питання оцінки впливу на навколишнє середовище» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВИСНОВКИ“ на сторінці 16. Приємного читання.
