ВИСНОВКИ

Питання оцінки впливу на навколишнє середовище

Розподіл живих організмів на зони за глибиною залежно від тиску ще не доведено. Проте встановлено, що види, які живуть близько від поверхні, мають високу чутливість до тиску; адже перепад тиску подвоюється у разі опускання з поверхні на глибину І Ом. Фізіологія пристосування до тиску майже не досліджена. Тиск змінює активність обміну речовин, напр.. через підвищення вмісту СО2 у протоплазмі. Молекули білка під тиском деформуються, внаслідок чого змінюються функція ензимів та проникність мембрани. Збільшення тиску підвищує активність плавання. Стенобатні види реагують на мінімальну зміну тиску, і ці зміни впливають на їх розвиток. Еврибатні види, такі як щетинковий черв'як АтрЬісіеіх %штегк рухаються і на великих глибинах (20- 5000 м). риби на глибині до 400 м. раки - до 200 м. У них немає наповнених газом порожнин, тому вони при глибокому занурюванні не деформуються, оскільки вода і рідина тіла під тиском майже не стискаються. Тварини з плавальним міхуром повинні врівноважувати зовнішній тиск внутрішнім тиском. У глибоководних ссавців легені стискаються й повітря витискується в зміцнілі бронхи та трахеї. Забезпечення О2 гарантується вивільненням із міоглобіну мускула. Серцевий мускул китоподібних і ластоногих (глибина занурення: кашалоти - 100, тюлені - 30 м) містить 8% міоглобіну, що накопичує кисень (людина - 0,5%). Ці тварини зменшують витрату СЬ завдяки імпульсному опусканню І обмежують периферійний кровообіг настільки, що забезпечується тільки мозок. "

ГІДРОСФЕРА (від гідро... та гр. зріїаіга - куля) - водна оболонка Землі, що охоплює океани, моря, озера, річки, болота, льодовики. сніговий покрив, води підземні. Г. вкриває близько 71% земної поверхні. Товщина Г. мінлива й у деяких місцях досягає понад 11 км.

ГІДРОФІЛИ - тварини, які живуть у воді (деякі лише у стадії личинки).

ГІДРОФІТИ - рослини, що живуть у водному середовищі.

ГІДРОХОР - рослина, зародки якої поширюються водою або по воді.

ГОМЕОСТАЗ - стан внутрішньої динамічної рівноваги природної системи, що підтримується регулярним відновленням основних її структур і речовинно-енергетичного складу, а також постійною функціональною саморегуляцією у всіх її ланках. Характерний і необхідний для всіх природних систем - біоценозу, окремого організму тощо. Напр., Г. біоценозу - це його стійкість, стабільність, здатність регулярно підтримувати оновлення ценопопуляцІй і стабільність біотичного середовища, протистояти (до певних меж) впливу факторів зовнішнього середовища, зберігаючи пов'язану з ними ритміку. Адаптація у рослин - це комплексна реакція, спрямована до гомеостатичної рівноваги.

ГОСПОДАРСЬКА ЄМНІСТЬ БІОСФЕРИ - це гранично допустимий антропогенний вплив на біосферу (екосистему), перевищення якого переводить її в збуджений стан і з часом викликає в ній незворотні деградаційні процеси.

ГРАДІЄНТНІ ТЕЧИ виникають через охолодження та опускання шарів води, а також сильніше нагрівання та випаровування поверхневої води. Через це підвищуються вміст солей та густина води. Напр., у Мексиканській затоці; Гольфстрім, що має глибину 400 м та ширину 50 км, відводить надлишок води (нагрівання та розширення маси води). Вся система доповнюється Північною екваторіальною течією. Личинки вугрів, що вилупились у Саргасовому морі, використовують Гольфстрім для переміщення в Зх. та Пн. Європу.

ГРАНИЧНО ДОПУСТИМА КОНЦЕНТРАЦІЯ (ГДК) - максимальна кількість шкідливої речовини (забрудника) в одиниці об'єму чи маси водного, повітряного або ґрунтового середовища, яка практично не впливає на здоров'я людини. Встановлюється в законодавчому порядку або рекомендується як норматив. Останнім часом, нормуючи ГДК, беруть до уваги не лише вплив концентрації забруднювачів на здоров'я людини, а й з їхнього впливу на диких тварин, рослини, гриби, мікроорганізми, природні угруповання в цілому, а також на клімат, прозорість атмосфери та санітарно-побутові умови життя.

ГРАНИЧНО ДОПУСТИМА КОНЦЕНТРАЦІЯ ЗАБРУДНЕННЯ (ГДКЗ) - максимальний вміст забруднювальної (ґрунт, повітря, водний басейн) хімічної речовини, яка не викликає прямого або опосередкованого негативного впливу (включаючи віддалені наслідки) на навколишнє середовище і здоров'я людини.

ГРАНИЧНО ДОПУСТИМЕ НАВАНТАЖЕННЯ (ГДН) - максимальне значення господарського чи рекреаційного навантаження на природне середовище, що встановлюються з урахуванням ємності середовища, його ресурсного потенціалу, здатності до саморегуляції та відтворення з метою охорони довкілля від забруднення, виснаження й руйнування.

ГРАНИЧНО ДОПУСТИМИЙ ВИКИД (ГДВ) - обсяг (кількість) забруднювачів, що надходять в атмосферу, водойми, ґрунт за одиницю часу з виробничо-господарських об'єктів, перевищення якого негативно виливає на довкілля й загрожує здоров'ю людини. Екологічно доцільно встановлювати ГДВ для кожного підприємства або джерела забруднення.

ГРАНИЧНО ДОПУСТИМИЙ РІВЕНЬ (ГДР) - вплив на людину факторів довкілля - шуму, вібрації, забрудників, температури тощо - періодично або протягом усього її життя (прямо чи опосередковано - через екосистеми), який не спричиняє соматичних або психічних розладів, а також змін стану здоров'я, працездатності, поведінки, що виходять за межі пристосувальних реакцій.

ГРАНИЧНО ДОПУСТИМИЙ СКИД (ГДС) - максимальна с маса речовин забрудників, що дозволена до надходження зі стічними водами у водний об'єкт й наступним відведення з нього за одиницю часу для забезпечення норм якості води в контрольному пункті. Встановлюється з урахуванням ГДК забруднювальної речовини в місцях водокористування, асимілювальної здатності водного об'єкта та оптимального розподілу маси забрудників, що скидаються водоспоживачами разом Із стічними водами.

ГУМУС - органічні речовини ґрунту, що утворюються за рахунок розкладу рослинних і тваринних залишків, продуктів життєдіяльності (перегній).

ГУСТОТА РІЧКОВОЇ МЕРЕЖІ - відношення суми довжин всіх річок будь-якої території (басейну), вираженої в кілометрах, до площі території, вираженої в кілометрах квадратних.

Д

ДАМБА - гідротехнічна споруда, аналогічна земляній греблі. Розрізняють напірні (для захисту від затоплення, обвалювання каналів) і безнапірні (для регулювання річкових русел).

ДЕБІТ (витрата) - об'єм води, що надходить з будь-якого водного джерела за одиницю часу.

ДЕГРАДАЦІЯ (від лат. degradatІo зниження, рух назад) - 1) спрощення будови й функцій організмів унаслідок зміни умов існування; 2) збіднення, виродження, погіршення, втрата якості (напр., зниження родючості ґрунту, необоротні зміни ландшафту).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Питання оцінки впливу на навколишнє середовище» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВИСНОВКИ“ на сторінці 12. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • АНТРОПОГЕННІ ПРОБЛЕМИ ДОВКІЛЛЯ В УКРАЇНІ

  • Галузеві та регіональні екологічні проблеми

  • Проблеми збереження біорізноманіття

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Українське екологічне законодавство

  • Порівняння й адаптація екологічного законодавства України до чинного в ЄС

  • СПОСТЕРЕЖЕННЯ І КОНТРОЛЬ ЗА СТАНОМ ДОВКІЛЛЯ

  • Державний екологічний моніторинг в Україні

  • Принципи створення експертно-інформаційних систем для цілей ОВНС

  • Екологічне нормування та елементи системи управління охороною довкілля

  • Принципи екололого-економічної оцінки виробництва

  • ЕКОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЕКТІВ І ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Практичні методи екологічного захисту в ТЕО проектів

  • Елементи системи управління охороною навколишнього середовища на підприємствах

  • Процедури екологічного супроводу планованої господарської діяльності

  • Критеріальна основа оцінок впливу та методи оцінки інтенсивності техногенних навантажень на навколишнє середовище

  • СКЛАДОВІ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Оцінка впливу на навколишнє середовище

  • Державна та громадська екологічна експертиза

  • Державний контроль за виконанням вимог екологічної оцінки

  • ВИСНОВКИ