• Заява про екологічні наслідки діяльності.
Зазвичай ОВНС передбачає кілька стадій: виявлення необхідності й ступеня деталізації ОВНС; попередня оцінка впливу, визначення найбільш важливих видів екодеструктивної діяльності для їх оцінки; дослідження впливу проекту на довкілля; складання висновку про вплив на довкілля; рецензування фахівцями отриманих результатів, формування висновків про можливість реалізації чи не реалізації проекту, виявлення альтернатив розвитку (змін) проекту чи його повної заміни; моніторинг впливу і післяпроектний аналіз/аудит (ревізія післяпроектної діяльності). Основними завданнями ОВНС є: загальна характеристика існуючого стану території району і майданчика будівництва, де планується здійснити плановану діяльність; розгляд і оцінка екологічних, соціальних і техногенних чинників, санітарно-епідемічної ситуації, конкурентно-можливих альтернатив планованої діяльності й обґрунтування переваг обраної альтернативи та варіанта її розміщення; визначення переліку можливих екологічно небезпечних впливів і зон впливів планованої діяльності на довкілля за варіантами розміщення; визначення масштабів І рівнів впливів планованої діяльності на навколишнє середовище; прогноз змін стану довкілля відповідно до переліку впливів; визначення комплексу заходів щодо попередження або обмеження небезпечних впливів планованої діяльності, необхідних для дотримання вимог природоохоронного та санітарного законодавств й інших законодавчих і нормативних документів, які стосуються безпеки довкілля; визначення прийнятності очікуваних залишкових впливів на навколишнє середовище, що можуть бути за умови реалізації всіх передбачених заходів; складання Заяви про екологічні наслідки планованої діяльності.
Процес вироблення рішень стосовно об'єкта, для будівництва якого потрібна земельна ділянка, розбивається на два етапи. Перший етап - від моменту звернення замовника в орган влади із проханням про надання земельної ділянки до ухвалення останнім рішення про підписання Акту вибору деякої ділянки; другий етап - від акту вибору ділянки до прийняття органом влади рішення про надання ділянки заявникові. У цей період часу замовник повинен розробити і затвердити необхідну проектну документацію для початку реалізації планованої діяльності. Етап проектування, у свою чергу, поділяється на дві стадії - стадію розробки ТЕО (для великих і складних об'єктів) і/чи проекту будівництва підприємства і стадію підготовки робочої документації (робочого проекту, робочих креслень тощо). При розробці документації вибору майданчика планованої діяльності повинні бути враховані: регіональні, природні особливості території, її ресурсний потенціал; стан екосистем, їхня стійкість до можливого впливу, здатність до відновлення; характеристика транспортної інфраструктури; енергозабезпеченість; відповідність технічним умовам проекту; перспективи соціально-економічного розвитку території; наявність історичних, культурних, етнічних й інших традицій місцевого населення. Як додаток до зазначеного надають рекомендації з розробки екологічного обґрунтування у проектній документації, пропозиції з вивчення природних особливостей території на подальших етапах проектування та пропозиції з організації локального (виробничого) екологічного моніторингу. Попередня ОВНС при виборі майданчика розміщення об'єкта включає аналіз вивченості території й достатності висхідної інформації про її природні й історичні особливості, стан компонентів довкілля, перевірку можливості природокористування, виходячи з екологічного потенціалу території та стану екосистем, виявлення масштабу і рівня впливу при звичайних режимах експлуатації об'єкта й аварійних ситуацій, прогноз змін стану компонентів довкілля, активності природних процесів, а також наслідків цих змін для людини. Пріоритетним при виборі майданчика розміщення об'єкта повинен бути варіант, де прогнозований екологічний ризик планованої діяльності буде мінімальним. Якщо у процесі виконання ОВНС з'ясовується, що здійснення проекту за обраною технологією чи на обраній ділянці може призвести до неприпустимих наслідків, необхідно, переглянувши ухвалене рішення, повернутися до раніше відкинутих альтернатив. Для того, щоб забезпечити реальний розгляд альтернатив при прийнятті рішень декількох рівнів, ЕО повинна відбуватися паралельно із процесом планування і проектування при тісній взаємодії відповідних виконавців.
Технологія проведення ОВНС полягає в наступному: на початку кожного етапу використовується необхідний для вироблення рішень для об'єкта "вхідний" документ, який відповідає відповідним вимогам, а в результаті повинен бути сформований документ, який містить результати того, що пророблено в ході даної операції; процес ОВНС для основних етапів повинен збігатися зі стадіями процесу проектування. Без достовірної багатопланової інформації планування проведення ОВНС неможливе. Збір відомостей за обсягом ОВНС включає у себе пошук загальної та спеціальної інформації. Завжди необхідне попереднє сортування даних за достовірністю. Дані з офіційних джерел вирізняються низкою недоліків, зокрема: мережа спостережень надзвичайно рідка і не відповідає рівню мінливості досліджуваних процесів; координатна прив'язка станцій на водоймах не має СРБ- забезпечення, що визначає погану відтворюваність результатів; спостереження виконуються дискретно (що неприйнятно для гідрохімічного контролю, оскільки мінливість техногенних впливів у часі багаторазово перевершує інтервали спостережень); методи аналізу часто архаїчні й метрологічно не забезпечуються. З урахуванням цих обмежень виявляють пробіли в даних і планують одержання недостатнього матеріалу. Джерелами висхідної інформації можуть бути: матеріали спеціально уповноважених державних органів з питань екології та їх територіальних підрозділів; опубліковані та фондові матеріали наукових організацій і відомств; дані статистичної звітності й екологічного моніторингу; дані раніше проведених інженерних вишукувань і польових обстежень; техніко-економічні й екологічні дані об'єктів-аналогів; розрахунки й моделі прогнозів; результати розрахунку ризиків; дані довідкової літератури тощо. Окрім того, повинні бути визначені й описані найбільш важливі складові соціально-економічної обстановки у районі здійснення проекту, оскільки при проведенні ОВНС навколишнє середовище розглядається як єдина природно- соціальна система. Як висхідну інформацію варто також використовувати кадастрові мапи природних ресурсів, мапи і мапи- схеми компонентів довкілля (ґрунтові, геоботанічні, тваринного світу тощо), мапи захищеності ґрунтових вод; банки даних стосовно відходів виробництва і споживання. Досить часто необхідну інформацію приносить вивчення даних про вплив об'єктів-аналогів на довкілля при будівництві й експлуатації, у тому числі: види впливу, їх характеристики; надійність технологічного устаткування і процесів; дані про можливі аварійні ситуації й заходи з їх ліквідації; чинник часу - термін будівництва і тривалість експлуатації; культура виробництва на об'єкті; санітарно-гігієнічні, соціально- економічні аспекти створення і функціонування об'єкта.
Розглянемо сутність збору спеціальних відомостей про об'єкт. Хімічний вплив нормується через ГДК шкідливих речовин у середовищах І компонентах екосистем. Фізичні впливи (електромагнітні, радіаційні, шумові, теплові тощо) обмежуються через ГДР і ГДЦ. Якість довкілля та його компонентів оцінюється через систему різного роду індексів (ІЗА, ІЗВ тощо). Відповідно з цими обмеженнями розробляються розміри СЗЗ зелених зон міст І джерел водопостачання. Виконується нормування індивідуального і групового ризику при різного роду надзвичайних ситуаціях. Для характеристики небезпечних антропогенних процесів розглядаються технологічні особливості виробництва, наявність пріоритетних забруднювачів, можливість обмеження прямого впливу на довкілля, виконуються нормування і стандартизація в області обігу відходів виробництва і споживання. Техногенні й природно-техногенні чинники небезпечних впливів включають різні надзвичайні ситуації, шо супроводжуються впливом викидів небезпечних речовин. Чималу небезпеку створюють природні явища і процеси, до яких, зокрема, відносяться бокова ерозія, карст, формування депресійних п'єзометричних лійок у межах гідрогеологічних басейнів, яроутворення. Особлива категорія небезпек - зони потенційного екологічного ризику, які представлені такими ділянками території, де концентруються атмосферні випадання забруднюючих речовин не залежно від характеру джерел емісій. В ТЕО розробляються основні показники, що лімітують шкідливі впливи на довкілля - ГДВ і ГДС забруднюючих речовин, а також ГДРВ. За їх допомогою виконується аналіз ефективності систем екологічної безпеки (очисних споруд, газоочистки, акустичного захисту, утилізації й зберігання відходів).
До підрозділу "Підстави для проведення ОВНС" включають: відомості про документи, що є підставою для розроблення матеріалів ОВНС у складі інвестиційної програми чи проекту будівництва; перелік джерел потенційного впливу планованої діяльності на довкілля з урахуванням її альтернативних варіантів; стислу характеристику видів впливів планованої діяльності на навколишнє середовище та їх перелік, визначений у "Заяві про наміри"; перелік екологічних, санітарно-епідеміологічних, протипожежних і містобудівних обмежень; дані щодо ставлення громадськості й інших зацікавлених сторін до планованої діяльності й пов'язаних з нею проблем; перелік використаних нормативно-методичних документів; опис методів прогнозування динаміки- показників навколишнього середовища та обґрунтування розрахункових періодів прогнозу; перелік і стислий аналіз попередніх погоджень і експертиз; перелік джерел інформації, використаних при розробленні матеріалів ОВНС. Підрозділ "Фізико-географічні району і майданчика розміщення об'єкта проектування" містить опис фізико-географічних умов, рельєфу місцевості, дані про наявність об'єктів ПЗФ, узагальнену характеристику флори і фауни, характеристику розподілу всіх негативних чинників у зоні впливів планованої діяльності. Опис повинен показувати всі недоліки наявної інформації та вказувати
області необхідних подальших спеціальних досліджень і вишукувань. Програми вишукувань і досліджень для проектування в районах можливих ділянок здійснення планованої діяльності готуються і виконуються при нестачі інформації екологічного змісту, а також для обґрунтування рекомендацій з проведення післяпроектного аналізу реалізації пропонованої діяльності. У їх склад входить широкий комплекс таких робіт; 1) збір, обробка й аналіз опублікованих, фондових, а також статистичних даних і матеріалів про стан природного середовища, пошук об'ектів-аналогів, що функціонують у подібних природних і екологічних умовах; 2) геоекологічне дешифрування аерокосмічних матеріалів, на основі яких розглядається комплекс питань, пов'язаних з виявленням ділянок розвитку небезпечних процесів і явищ, встановленням техногенних елементів ландшафтів і господарської інфраструктури, плануванням порядку проведення польових вишукувань; 3) рекогносцирувальне обстеження території з покомпонентним описом природного середовища і ландшафтів у цілому, а також із спостереженнями за станом наземних і водних екосистем, джерел і ознак забруднення; 4) проходження гірничих виробок для одержання геоекологічної (еколого-геологічної) інформації, що включає оцінку інженерно- геологічних умов (складу й інженерно-геологічних характеристик гірських порід) з погляду ризику забруднення і розвитку небезпечних геологічних процесів і явищ, відбір проб ґрунтів , визначення ймовірності емісій газоподібних полютантів; 5) еколого-гідро- геологічні дослідження, спрямовані на пошук водоносних горизонтів, на які може негативно впливати процес реалізації господарської діяльності, а також на вивчення їх фонових хімічних і гідрогеологічних характеристик; 6) фунтові дослідження, що виконуються для вибору місця будівництва об'єкта, визначення можливості вилучення земель і розміщення відходів, оцінки забрудненості ґрунтів і визначення потенційного впливу проектованої діяльності на якість фунтового покриву; 7) дослідження й оцінка радіаційної обстановки; 8) дослідження шкідливих фізичних впливів (електромагнітного, шумового, теплового тощо), які виконуються насамперед з метою встановлення основних джерел цих впливів, їхньої інтенсивності й зон з перевищенням допустимого рівня впливів; 9) вивчення рослинного покриву, що проводиться в трьох
основних аспектах - рослини розглядаються як показник інженерно- геологічних і геохімічних умов та їхніх змін під впливом антропогенних навантажень; вивчається стан рослинного покриву як біотичної компоненти природного середовища, а також як індикатора антропогенних порушень територій); 10) характеристика тваринного світу у зоні потенційного впливу, аналіз стану популяцій функціонально значимих видів, а також інші параметри тваринного світу, обумовлені антропогенним впливом; 1!) соціально-екологічні дослідження, що розглядають перспективи соціально-економічного розвитку регіону, збереження його ресурсного потенціалу, прогноз екологічних умов життєдіяльності людей, медико-біологічні й санітарно-епідеміологічні дослідження, обстеження й оцінку стану пам'ятників архітектури, історії й культури). При зборі й аналізі інформації про природні умови і стан компонентів довкілля необхідно мати на увазі основну мету проведення ОВНС - облік екологічних чинників у прийнятті рішень з пропонованої діяльності. Тому треба відібрати ті компоненти навколишнього середовища, зміни в яких будуть детально вивчені в ході прогнозу впливів, керуючись при цьому питаннями: чи вплине планована діяльність на стан цих компонентів? чи вплинуть ці компоненти на здійснення планованої діяльності? чи представляють вони значний інтерес для громадськості? Опис чинників навколишнього середовища (метеопараметри, рельєф, гідрологія, гідрохімія, фунти тощо) виконується в їхній просторово-часовій мінливості. Природні умови повинні бути описані у термінах, які дозволили б громадськості й особам, що приймають рішення, судити про ступінь їхньої унікальності, цінності, уразливості тощо. Опис самої планованої діяльності включає перелік існуючих чинників антропогенного впливу, які суттєво впливають на довкілля; характеристику стану компонентів довкілля і динаміку його зміни; аналіз стану території, де може виявитися вплив планованої діяльності (поточні тенденції й процеси).
До підрозділу "Загальна характеристика об'єкта проектування" включаються: загальна характеристика планованої діяльності та ЇЇ альтернативи; наявність позитивних екологічних, санітарно-епідеміологічних, соціальних І економічних аспектів реалізації планованої діяльності. Характеристика планованої діяльності містить: розгляд варіантів розміщення планованої діяльності; дані про розміри будівельних майданчиків, площі зайнятих земельних угідь; коротку характеристику виробництва, класи його небезпеки і продукції, що виробляється; дані про сировинні, земельні, водні, енергетичні й інші використовувані ресурси; опис технологічного процесу планованої діяльності з зазначенням усіх чинників впливу на довкілля і технічних рішень, спрямованих на усунення чи зменшення цих шкідливих впливів; опис інженерних мереж і комунікацій, схем збору, очищення і видалення шкідливих речовин; проектні дані про розрахункові обсяги усіх видів відходів виробництва і ТПВ, а також проектні рішення щодо екологічної та санітарної безпеки їх утилізації чи деструкції; перелік і характеристику потенційних джерел впливу на навколишнє середовище; перелік потенційних об'єктів впливів і можливі межі зони впливу на періоди будівництва й експлуатації об'єкта планованої діяльності. Аналізу альтернатив включає перелік реальних альтернатив розвитку планованої діяльності, їх аналіз і оцінку стосовно районів можливих майданчиків із вказівкою цілей, характеру, коштів, місця і термінів реалізації цієї діяльності. Приводиться також опис і порівняльна оцінка за очікуваними екологічними і пов'язаних з ними соціально- економічними наслідками можливих альтернатив (включаючи відмову від планованої діяльності) і обґрунтування варіанту, що пропонується для реалізації. При аналізі впливів основне значення мають ступінь навантаження на довкілля і тенденції його зміни. У процесі ОВНС розгляд альтернатив проходить через більшість стадій - від їхнього визначення на ранніх етапах процесу, через аналіз на стадії прогнозу впливів і обговорення із зацікавленими сторонами і до прийняття рішень за підсумками ОВНС. Необхідність розгляду альтернатив зафіксована у законодавстві більшості країн і міжнародних організацій. Обґрунтовуючі матеріали з вибору місця розміщення об'єкта повинні розроблятися на варіантній основі й базуватися на детальному аналізі висхідної інформації про джерела впливу, про природні -особливості території, ЇЇ історико-культурну спадщину, а також на стані екосистем у зоні впливу об'єкта для кожної ділянки розміщення. Прийняття різних рішень відбувається протягом всьому проектного циклу, причому число можливих варіантів поступово звужується. Так, після того як визначений принциповий тип об'єкта, можуть бути розглянуті різні варіанти його розміщення, найважливіші характеристики проекту. Аналіз і порівняння впливу на довкілля, пов'язаного зі здійсненням різних варіантів на кожному із цих кроків, сприяє досягненню головних цілей ОВНС.
У матеріалі, присвяченому характеристиці джерел впливу, описуються і характеризуються основні джерела, види й об'єкти впливу для основних варіантів проектних рішень. До джерел впливу відносяться: елементи основної й допоміжної технологій, функціонування яких є причиною змін навколишнього середовища; нові матеріальні об'єкти (будинки, споруди тощо), які розташовуються у навколишньому середовищі; підприємства й об'єкти, функціонування яких пов'язане з будівництвом проектованого об'єкта; сліди господарської діяльності (відвали, терикони, хвостосховища, накопичувані, звалища тощо); вилучення існуючих матеріальних об'єктів. Серед найістотніших видів впливу виділяються привнесення забруднюючих речовин і вилучення природних ресурсів. У цілому при роботі промислових підприємств на довкілля впливають: викиди шкідливих речовин в атмосферу; виробничий шум; скид шкідливих речовин у водойми; вилучення корисних копалин з надр; розміщення побутових, комунальних і промислових відходів; вилучення земельних ресурсів; пригноблення біологічних ресурсів. Ці впливи можуть призводити до несприятливих екологічних наслідків у вигляді зміни стану довкілля, якого не можна уникнути, зміни традиційних форм зайнятості населення чи його міграції з даної місцевості. Характеристики впливу визначаються через такі показники: характер (пряме, непряме, кумулятивне, синергічне, у тому числі з урахуванням можливості прояву через певний проміжок часу); інтенсивність (величина впливу за одиницю часу); рівень (величина впливу на одиницю площі/об'єму); тривалість; часова динаміка (безперервна, періодична, короткочасна, тільки при аварійних режимах тощо); просторове охоплення (площа поширення); ступінь небезпеки планованої діяльності (за діючим класифікатором небезпечних виробництв і підприємств).
До основних об'єктів впливу відносять персонал підприємства (включаючи робочу зону і СЗЗ), населення, що попадає у зону впливу, компоненти довкілля, інші матеріальні об'єкти чи взаємозв'язки між компонентами навколишнього середовища (у тому числі у межах СЗЗ підприємства), а також соціально-економічні умови життєдіяльності населення, включаючи зайнятість, демографічні зрушення, соціальну інфраструктуру, етнічні особливості тощо. Традиційно при ОВНС розглядаються й історико-культурні цінності. Практично завжди ЕО тією чи іншою мірою зачіпає медичні, соціальні й економічні наслідки планованої діяльності, що пов'язані із впливом на довкілля. Розгляд таких наслідків є практичною необхідністю незалежно від того, чи закріплено це законодавчо, оскільки впливи на довкілля розглядаються з погляду їх значимості для суспільства в цілому, а також окремих громадян і груп.
Прогноз, аналіз і оцінка значимості очікуваних впливів є основними стадіями процесу ОВНС. Вони проводяться для виявлених джерел з наступних основних варіантів проектних рішень (коротких експертних висновків): рівень впливів на довкілля планованої господарської й іншої діяльності, ймовірність виникнення ризику, ступінь, характер, масштаб, зони поширення, можливі екологічні й пов'язані з ними соціальні й економічні наслідки, оцінка значимості залишкових впливів на навколишнє середовище та їх наслідків. Для всіх виявлених впливів повинні аналізуватися їх характер, величина, а також оцінюватися значимість. На основі отриманих оцінок значимості готуються пропозиції щодо заходів запобігання чи пом'якшення виявлених можливих несприятливих впливів для" основних варіантів інженерних, технологічних, архітектурно-планувальних й інших рішень та аналізується їх ефективність і можливість реалізації. Пом'якшення впливів може бути досягнуто, наприклад, встановленням очисних споруд або використанням технології, що призводить до менших викидів, а також за допомогою ліквідації чи зменшення збитку, і, нарешті, за допомогою різних форм компенсації. Вибір заходів повинен бути обґрунтований, а їхня екологічна ефективність описана у документації ОВНС Ініціатором і розробником.
У підрозділі "Оцінка впливів планованої діяльності на навколишнє природне середовище" виділяються: клімат і мікроклімат; повітряне, водне І геологічне середовище; ґрунти; рослинний і тваринний світ, заповідні об'єкти. Розглядаються тільки ті компоненти та об'єкти довкілля, на які впливає планована діяльність, а також ті, сучасний стан яких не відповідає нормативному. Серед чинників впливу на навколишнє середовище розглядають просторові, енергетичні, хімічні, фізичні тощо. Для кожного компонента довкілля наводиться: обґрунтування необхідності оцінки його характеристик; перелік впливів (включаючи опосередковані), які ранжуються за масштабом І значенням наслідків, та їх характеристика, що містить також якісні й кількісні параметри, ступінь небезпеки; обґрунтування меж зон впливів планованої діяльності, дані щодо розмірів СЗЗ і розривів; характеристика ретроспективного, сучасного і прогнозного станів навколишнього середовища та їх оцінка за фоновими та нормативними показниками з урахуванням можливих аварійних ситуацій; обґрунтування заходів щодо попередження й обмеження негативних впливів, оцінка їх ефективності й характеристика залишкових впливів; аналіз обмежень будівництва об'єктів планованої діяльності за умовами довкілля; обсяг необхідної інженерної підготовки території.
В підрозділі про "Оцінку впливів планованої діяльності на навколишнє соціальне середовище" наводиться коротка сучасна і прогнозна характеристики основних соціально-побутових умов проживання місцевого населення в зоні впливів планованої діяльності (навколишнє соціальне середовище - сукупність соціально-побутових умов життєдіяльності населення, соціально- економічних відносин між людьми, групами людей, а також між ними і створюваними ними матеріальними і духовними цінностями; середовище життєдіяльності людини - навколишнє середовище території населених пунктів, курортних і рекреаційних зон, водні об'єкти, призначені для господарсько-питного та рекреаційного використання, землі сільгоспугідь). Обґрунтовуються заходи щодо запобігання погіршенню умов життєдіяльності місцевого населення та його здоров'я при реалізації проекту будівництва об'єкта, у тому числі розглядаються компенсаційні заходи. Щодо "Оцінки впливів планованої діяльності на навколишнє техногенне середовище", то в цьому підрозділі оцінюються впливи планованої діяльності на промислові, житлово-цивільні об'єкти, пам'ятки архітектури, історії й культури (як об'єкти забудови), наземні й підземні споруди й інші елементи техногенного середовища, що знаходяться в зоні впливів планованої діяльності. Обґрунтовуються заходи щодо забезпечення їх експлуатаційної надійності й збереженості. Визначаються об'єкти навколишнього техногенного середовища, що можуть негативно впливати на проектовану діяльність, види цих впливів, способи і засоби їх ліквідації. У підрозділі про "Комплексні засоби щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища та його безпеки" містяться результати узагальнення заходів щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища, розглянутих вище, а також дані щодо поводження з усіма відходами, що утворяться при здійсненні планованої діяльності. Наводиться перелік і стисла характеристика проектних рішень (ресурсозберігаючі заходи; захисні заходи - влаштування захисних споруд (дренажі, екрани, завіси тощо), включаючи технологічні заходи (використання екологічно чистих І безвідхідних технологій, очищення, екологічно безпечне поводження з відходами тощо), планувальні заходи (функціональне зонування, організація санітарно-захисних зон, озеленення тощо), усунення над нормативних впливів; відновлювальні заходи — технічна і біологічна рекультивація, нормалізація стану окремих компонентів навколишнього середовища тощо; компенсаційні й охоронні заходи тощо. Виконується комплексна оцінка впливів планованої діяльності на навколишнє середовище за умови реалізації комплексу заходів щодо забезпечення нормативного стану довкілля, з урахуванням попередніх оцінок, наведених у інших підрозділах. Визначається ступінь екологічного ризику планованої діяльності та впливу на умови життєдіяльності людини. Оцінка ризику є однією з основ прийняття рішення з профілактики несприятливого впливу екологічних чинників на стан довкілля та здоров'я населення, хоча і не самим рішенням. Інші необхідні для цього умови - аналіз не ризикових чинників, порівняння їх з характеристиками ризику і встановлення між ними відповідних пропорцій (пропорцій контролю) - входять у процедуру управляння ризиками і прийняття на цій основі відповідних рішень. Обґрунтовується оптимальність прийнятого комплексу проектних рішень виходячи із вимог екологічного та санітарного законодавства і забезпечення експлуатаційної надійності об'єктів навколишнього техногенного середовища. Підрозділ "Оцінка впливів на навколишнє середовище при будівництві" виконується в складі матеріалів розділу проекту організації будівництва (ПОБ) і включає заходи: захисту повітряного середовища та боротьби з шумом й іншими негативними фізичними впливами; охорони поверхневих і підземних вод; охорони ґрунту; охорони рослинного і тваринного світу, заповідних об'єктів; охорони умов життєдіяльності людини; охорони пам'яток історії та культури; охорони оточуючих об'єктів техногенного середовища. В матеріалах розділу відображають оцінку впливу об'єкта будівництва на природні об'єкти, на середовище життєдіяльності людини й оточуючі будівлі й споруди, а також заходи щодо створення сприятливих умов життєдіяльності населення, що проживає в зоні будівництва. Щодо вимоги до ОВНС у схемі інвестиційного процесу будівництва, то основний обсяг робіт з оцінки впливу, як правило, виконується на стадії ТЕО або ескізного проекту і уточнюється у випадку зміни прийнятих рішень у проекті (робочому проекті), зокрема, при зміні технологічного процесу, потужності підприємства (об'єкта), а також виділенні нових пускових комплексів тощо. Після вводу об'єкта проектування в експлуатацію та досягнення проектної потужності виконується, за необхідності, оцінка ефективності прийнятого комплексу охоронних і захисних заходів та коригування матеріалів ОВНС. В подальшому післяпроектний аналіз виконується з ініціативи адміністрації об'єкта експлуатації або органів державного нагляду.
При проведенні ОВНС розробляється робоча гіпотеза можливих змін екологічної ситуації в процесі будівництва. Загальна характеристика інженерно-технічних рішень із позицій ОВНС включає:комплексну схему з охорони природи і раціонального природокористування; екологічні обмеження на розвиток і розміщення об'єктів господарської діяльності; систему природоохоронних заходів з ліквідації негативних наслідків існуючої господарської діяльності. На етапі будівництва досліджуються аномальні об'єкти на території проекту - зони підвищеної седиментації, зони розмиву, ділянки небезпечного (критичного) порушення чи забруднення. Можливі зміни навколишнього середовища у процесі будівництва розглядаються шляхом співставлення розмірів областей прояву небезпечних природних чинників, тектонічних структур фундаменту з довжиною зон їх прямого контакту із споруджуваними будівлями. Особливе положення займає аналіз гідрогеологічних структур. Реальні взаємини будівництва і геологічного середовища потребують спеціального аналізу, оскільки не тільки будівництво впливає на геологічне середовище, але і геологічне середовище впливає на хід будівництва (складність, вартість будівництва і його надійність). При проведенні аналізу формулюються і перевіряються гіпотези впливу будівельних робіт на компоненти геологічного середовища - пошкодження і забруднення ґрунтового покриву, дренажних шляхів ґрунтових вод і перерозподіл забруднених токсикантами ґрунтів у межах урбанізованих територій, порушення режиму верхніх горизонтів підземних вод. Можливі впливи геологічного середовища на умови будівництва обумовлені проявами різноманітних гравітаційних процесів, попередження чи обмеження яких інженерними методами представляються досить очевидними. Наприклад, при прокладанні трубопроводу пропонують:проводити на зсувонебезпечних ділянках і берегах, що підмиваються, необхідний комплекс берегоукріплювальних заходів і організувати моніторинг за зсувом (закладання спостережних монолітів чи реперів для інструментального контролю деформації ґрунтів тощо).
ОВНС виконується з врахуванням: законодавчих актів; нормативних й інструктивно-методичних документів; державних служб контролю і нагляду в області охорони довкілля; державних органів санітарно-епідеміологічного нагляду; органів місцевого самоврядування; основного землекористування. Необхідні методичні підходи, оформлення і подання матеріалів повинні відповідати загальноприйнятим вітчизняним і світовим стандартам.
При цьому, визначаючи еколого-економічну оцінку планованої діяльності, необхідно довести, що її позитивний ефект явно перевищує екологічні втрати. Відповідно до положень технічного завдання послідовно виконується: аналіз конструктивної безпеки і технічної надійності проектованих технологічних споруд, виконання вимог діючих нормативних документів, повноти обліку у проектних рішеннях природно-кліматичних особливостей території розміщення; те саме для природоохоронних споруд; аналіз і оцінка існуючого екологічного стану території в районі розміщення об'єкта; оцінка (з позицій ефективності в частині зменшення негативного впливу на довкілля) застосовуваної на споруджуваному об'єкті техніки, технологій, експлуатаційних режимів і організаційних методів, включаючи очищення скидів і викидів, а також утилізацію відходів; на підставі показників існуючих антропогенних впливів і стабільності природних комплексів розробка природоохоронних обмежень для об'єкта (умови природокористування), які повинні враховуватися при проектуванні, виконанні будівельних робіт і проведенні технологічного процесу; геоекологічна оцінка фонового стану територій, включаючи комплексну геоекологічну інформацію з основних компонентів довкілля; обґрунтування пропозицій щодо заходів, спрямованих на зниження негативного впливу об'єкта на довкілля і розробку. Програми комплексного екологічного моніторингу (організація моніторингу як на етапі будівництва (для оцінки поточних змін довкілля), так і на етапі експлуатації (для перевірки справедливості очікуваних рівнів змін) та після проектного екологічного менеджменту; прогноз впливу на довкілля й здоров'я населення зі створенням, облаштованістю й експлуатацією об'єкта; обґрунтування висновку про допустимість впливу та можливості реалізації планованої діяльності замовником і формулювання рекомендацій з екологічно допустимого (безпечному) режиму будівництва й функціонування об'єкта. Сучасні уявлення про ЕО ґрунтуються на важливості її післяпроектних стадій, які включають різноманітні форми збору й аналізу даних про екологічні аспекти вже реалізованих кроків планованої у проекті діяльності й застосуванні на основі цих даних і висновків заходів з пом'якшення впливів. Програма післяпроектного аналізу описується у планах екологічного менеджменту, які також можуть містити вимоги до системи екологічного менеджменту, що забезпечує неухильне виконання рекомендацій екологічної оцінки (в українській практиці одним з вирішальних чинників при схваленні проекту часто виявляється величина уже залучених інвестицій). Надзвичайно важливо, щоб післяпроектні стадії також містили вказівки на екологічні обмеження і необхідні заходи з їх обліку. Все більше міжнародних організацій і національних систем вимагають обов'язкової розробки цих планів, тобто перекидається місток між обов'язковими процедурами ОВНС і ДЕЕ та системами екологічного менеджменту існуючої господарської діяльності, що набувають все ширшого застосування.
Аналіз висхідних даних і проведення оцінки значимості екологічної ситуації включає низку процесів. Параметри аномальних і фонових об'єктів визначаються на масивах висхідних даних чи спеціалізованих вибірках методами непараметричної багатомірної статистики - регресії, кластера, головних компонентів, класифікації, що забезпечують стійкі оцінки середніх значень чинників і заходи їх мінливості. За допомогою рядів спостережень виявляють і характеризують потоки забруднюючих речовин у компонентах довкілля. Для характеристики екодинаміки зміни компонентів навколишнього середовища може провадитися співставлення показників фоновим рівнем, рядами багаторічних даних, стандартами, санітарними нормативами. Природні умови в районі розміщення об'єкта розглядаються як основа функціонування сформованих природно-територіальних комплексів, наземних і водних екосистем. У результаті повинна бути проведена оцінка й отримана характеристика стану довкілля, у тому числі: інформація про природні умови і господарське використання території; якісні й кількісні показники стану компонентів екосистеми; особливі умови району будівництва (стан водного І повітряного середовища, рівень забруднення вод, сезонна мінливість гідрологічних умов тощо); обмеження на користування природним середовищем; дані про наявність заповідників, заказників, пам'ятників природи й археології; відомості про соціальне середовище й здоров'я населення. При складанні ОВНС необхідність визначення значимості очікуваних впливів виникає, зокрема, при: ухваленні рішення про необхідність проведення їх докладного дослідження; виборі альтернатив (порівняння очікуваних соціально-економічних вигод і прогнозованих екологічних збитків від здійснення планованої діяльності); складанні інформації для громадськості з метою показати важливість здійснення проекту. Значимість являє собою необхідну перехідну ланку між величиною того чи іншого впливу і рішенням, прийнятим на основі інформації про цей вплив.
Екологічна ситуація на підприємстві визначається: - складом і кількістю викидів (скидів); ефективністю роботи очисного устаткування; ступенем надійності технологічного устаткування і небезпеки технологічних процесів; наявністю шкідливих І токсичних речовин у сировині й матеріалах; рівнем поводження з відходами; рівнем фізичних полів. Аналіз показників, що характеризують ці особливості виробництва (у тому числі наявність розроблених документів ГДВ, ГДС тощо), дозволяє судити про екологічну безпеку планованої діяльності. Оцінка екологічної ситуації на території земельного відведення виконується з урахуванням ризиків і транскордонних впливів. Екологічний підхід до оцінки джерел техногенних впливів на довкілля орієнтований на визначення власне техногенних характеристик - склад і кількісні характеристики викидів речовин- забрудників, розрахунки їх розсіювання в атмосфері, умови повітряного перенесення й аеротехногенного випадання на територіях значимих рівнів впливу. Наступний крок - введення у систему розрахунків крапкових джерел аеротехногенної емісії, а потім вплив не повітряних джерел. Визначення ціни впливу припускає ЕО окремих актів реалізації ефектів ураження життєвого середовища при транскордонному впливі, що у свою чергу, дозволяє підійти до оцінки загальної вартості збитку як суми негативних вартостей окремих актів техногенних впливів. Найбільш важливим Індикатором є фінансові показники, оскільки можливі фінансові збитки і прибутки визначають "ціну" рішення, що приймається. "Екологічна ціна" здійснення проекту зводиться до визначення вартості пов'язаних з ним впливів і до вибору того чи іншого варіанту реалізації планованої діяльності, ухвалення рішення про принципову можливість її здійснення.
Методи екологічного прогнозування найбільш розроблені для глобальних оцінок, при яких здійснюється аналіз моделей розвитку. На регіональному, локальному й об'єктному рівнях застосовують конкретніші моделі, поступово зміщуючись у бік оцінок екологічних впливів по процедурі ОВНС і ЕЕ. До середини 1980-х рр. було більше 15 глобальних прогнозів, що одержали назву "моделі світу". Проте глобальні економічні моделі не в змозі робити кількісні прогнози. їх основне завдання - виявлення тенденцій і послідовна упорядкована оцінка розвитку обговорюваних технологічних напрямків, що дозволить підготувати обґрунтовані державні рішення. Прикладами можуть слугувати інтенсивні громадські обговорення проблем озонового шару і парникового ефекту, у ході яких розглядається діапазон рішень від "чекати і спостерігати" до "стабілізувати викиди руйнуючий озон препаратів (чи вуглекислого газу, у другому випадку)" через відповідний світовий податок, що повинно серйозно змінити набір технологій і світову економіку у майбутньому. Тобто арсенал рішень буде як і раніше обмежений удосконалюванням нормативної бази екологічного права, технологій виробництва й очищення, міжнародними обмеженнями на обсяги продукції тощо.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Питання оцінки впливу на навколишнє середовище» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінка впливу на навколишнє середовище“ на сторінці 2. Приємного читання.
