• проведення лікувально-профілактичних процедур;
• організацію розведення тварин;
• організацію патолого-анатомічного дослідження загиблих особин.
Дельфіни повинні утримуватися спільно (групами), за винятком ситуацій, коли вони тимчасово утримуються в ізоляції згідно з ветеринарними показаннями (обстеження, хвороба, агресивна поведінка тощо).
Не допускається:
• розміщення дельфінів в одному басейні (вольєрі) з тваринами інших видів, які можуть завдати їм стресу або дискомфорту або якось інакше негативно вплинути на їх здоров'я та умови утримання;
• ізоляція тварини, не зумовлена станом її здоров'я (зокрема, як прийом тренування або засіб покарання);
• постійне або довготривале перебування дельфінів в одному басейні (вольєрі) з ластоногими (тюленями та моржами). Роздільні місця утримання дельфінів і ластоногих мають бути облаштовані таким чином, щоб забезпечити їх ізоляцію одне від одного.
Померлі тварини підлягають обов'язковому патолого-анатомічному обстеженню, за результатами якого складається звіт, який містить відомості про усі виявлені патологічні зміни з обгрунтованим висновком стосовно причини смерті. Ці звіти повинні зберігатися адміністрацією дельфінарію (океанаріуму) протягом трьох років. Утилізація трупа дельфіна проводиться згідно з ветеринарними і санітарно-епідеміологічними правилами з оформленням відповідної документації.
Особливості використання дельфінів. Будь-яка особа, що утримує дельфінів у неволі, може здійснювати просвітницькі і природоохоронні заходи шляхом:
• проведення видовищних вистав еколого-просвітницького характеру;
• організації науково-просвітницьких виставок, лекцій і конференцій;
• розміщення наочної інформації про біологію та охорону морських ссавців;
• проведення відкритих уроків для школярів;
• створення умов для проходження студентами наукової і педагогічної практики;
• підготовки, видання, поширення наукових та науково-популярних публікацій, аудіовізуальних та інтерактивних посібників тощо.
Дельфіни, що утримуються в неволі, мають бути доступними для проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень, а також повного виключення методів, які здатні заподіяти тваринам дискомфорт, стрес чи травму або спричинити їх захворювання чи загибель.
Перевага повинна надаватися дослідженням, які не можуть бути виконані в природних умовах, але є важливими для кращого розуміння життя дельфінів у морі та розробки методів збереження їх популяцій. Іншим важливим напрямом наукових досліджень є покращення умов утримання дельфінів у неволі і збереження їх здоров'я.
Дослідження мають проводитися під контролем науковця, що має досвід роботи з морськими ссавцями. Програма і детальний план досліджень повинні бути погоджені з керівником дельфінарію (океанаріуму), що персонально відповідає за умови утримання дельфінів у неволі, та зі спеціалістом у галузі ветеринарної медицини, який здійснює ветеринарний нагляд за тваринами.
Культурно-освітня та виховна функції є найважливішими еколого-просвітницькими напрямами діяльності дельфінарію (океанаріуму). Видовищні культурно-масові заходи повинні давати відвідувачам можливість отримати об'єктивну інформацію про дельфінів, середовище їх існування, нагальність збереження морських екосистем. Приміщення дельфінарію (океанаріуму) повинно містити доступну наочну інформацію про заходи з охорони дельфінів та їх біологію.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна етика» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нормативні правила утримання тварин, що виключають жорстокість“ на сторінці 9. Приємного читання.
