• частини диких тварин (роги, шкіра тощо);
• продукти життєдіяльності диких тварин (мед, віск тощо).
Об'єкти тваринного світу, а також нори, хатки, лігва, мурашники, боброві загати та інше житло і споруди тварин, місця токування, линяння, гніздових колоній птахів, постійних чи тимчасових скупчень тварин, нерестовищ, інші території, що є середовищем їх існування та шляхами міграції, підлягають охороні.
Нормативно-правове регулювання у сфері поводження з тваринами здійснюється КУ[18], законами України "Про захист тварин від жорстокого поводження", "Про тваринний світ", "Про охорону навколишнього природного середовища"[19], "Про ветеринарну медицину", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"[20], "Про захист населення від інфекційних хвороб"[21], ЦК України[22], КК України, КУпАП.
Якщо міжнародним договором України встановлені інші правила щодо захисту тварин від жорстокого поводження, ніж ті, що передбачені ЗУ "Про захист тварин від жорстокого поводження", то застосовуються правила міжнародного договору України. Це повного мірою стосується вимог таких Європейських конвенцій: Про захист тварин при міжнародних перевезеннях; Про захист тварин, що утримуються на фермах[23]; Про захист тварин, призначених на забій[24]; Про захист хребетних тварин, що використовуються для експериментів або в інших наукових цілях[25]; Про захист домашніх тварин[26].
До нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері поводження з тваринами, потрібно також віднести Модельний закон СНД щодо поводження з тваринами.
Дія ЗУ "Про захист тварин від жорстокого поводження" поширюється на відносини, що виникають у зв'язку з утриманням тварин і поводженням з ними фізичних та юридичних осіб. Разом з цим його норми не поширюються на установи МО України, МВС України, Національної гвардії України, СБУ, Держприкордонслужби України, Державної фіскальної служби України.
Так, наприклад організація охорони власності з використанням службових собак підрозділами Державної служби охорони при МВС України регламентується ЗУ "Про міліцію"[27], Статутом патрульно- постової служби міліції України[28] та Інструкцією "Про організацію службової діяльності міліції охорони Державної служби охорони при МВС України"[29]. Службові собаки розміщуються у племінних центрах службового собаківництва, розплідниках департаменту державної служби охорони при МВС України, спеціальних школах міліції та у спеціально обладнаних приміщеннях при підприємствах, що охороняються підрозділами охорони.
Службові собаки поділяються на:
• караульних – застосовуються для підвищення надійності охорони об'єктів і прилеглої території. При використанні караульних собак застосовуються блокпости, зони вільного караулу і пости глухої прив'язі;
• сторожових – призначені для своєчасного сповіщення про появу сторонніх осіб, для їх затримання, конвоювання, обшуку місцевості і приміщень, а також для розшуку людей. Сторожові собаки надаються на допомогу нарядам міліції, що несуть патрульну службу на постах та обхідних маршрутах;
• розшукових – застосовуються для розшуку людей, затримання і конвоювання затриманих. Вони використовуються для обшуку місцевості і приміщень з метою виявлення людей, речей, а також для проведення вибірки людей і речей. Собаки можуть використовуватися для охорони внутрішніх приміщень у нічний час за згодою з власником.
Порядок використання службових собак під час виконання службово-бойових завдань, правила утримання, збереження, ветеринарного, речового, продовольчого забезпечення, дресирування, тренування, списання (вибраковування) службових собак у Національній гвардії України регламентуються законами України: "Про Національну гвардію України"[30], "Про захист тварин від жорстокого поводження", актами КМ України, наказами МВС України, Інструкцією з організації службової кінології в Національній гвардії України[31]. Остання визначає основи організації службової кінології, а саме: склад та структуру кінологічної служби, порядок використання службових собак під час виконання службово-бойових завдань, правила утримання, ветеринарного, речового, продовольчого забезпечення, списання (вибраковування). У Національній гвардії України службові собаки поділяються на: розшукових, вартових, спеціальних, племінних та цуценят. З метою захисту собак від жорстокого поводження існують певні обмеження щодо використання вартових собак, які використовуються для посилення варт з метою підвищення надійності охорони особливо важливих державних та інших об'єктів. Так, у місцях застосування на об'єктах ємнісних або радіопроменевих датчиків вартові собаки не застосовуються.
З метою навчання службових собак визначено Порядок використання наркотичних засобів і психотропних речовин під час дресирування службових собак для розшуку таких засобів і речовин[32]. Цей Порядок визначає механізм передачі, перевезення, застосування, зберігання, відпуску, ведення обліку та знищення вилучених з незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, що є речовими доказами, які вироком чи ухвалою суду або постановою слідчого чи прокурора про закриття кримінального провадження вирішено передати органам, установам, закладам Держприкордонслужби, МВС, СБУ та Держмитслужби, що забезпечують дресирування службових собак для розшуку таких речовин.
Відповідно до ст. 324 МК України з метою скорочення часу проведення митного контролю, підвищення його ефективності органи доходів і зборів можуть використовувати технічні та спеціальні засоби, а також службових собак. Тому з метою підвищення ефективності діяльності митної системи України, а також рівня організації роботи зі спеціальної підготовки інспекторів-кінологів зі службовими собаками для виявлення контрабанди наркотиків, вибухових речовин, зброї, боєприпасів та для використання службових собак в інших напрямах, вирощування й підготовки молодняку собак службових порід відповідно до МК України було створено Кінологічний центр Державної митної служби України[33]. Одним із основних завдань Кінологічного центру є спеціальна підготовка інспекторів-кінологів митних органів України зі службовими собаками.
Службових собак також використовують підрозділи МНС України[34] з метою забезпечення організації і проведення пошуково- рятувальних робіт кінологічними підрозділами МНС відповідно до Методичних рекомендацій з порядку організації і проведення пошуково-рятувальних робіт кінологічними підрозділами МНС[35].
Норми ЗУ "Про захист тварин від жорстокого поводження" поширюються на поводження з тваринами незалежно від форми власності та інших речових прав на них на такі види діяльності:
• скотарство, включаючи племінне скотарство;
• поводження з тваринами на території державних природних заповідників та на інших особливо охоронюваних природних територіях;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна етика» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нормативно-правове регулювання захисту тварин від жорстокого поводження в Україні“ на сторінці 2. Приємного читання.
